Закон і Бізнес


Тягуча гума відповідальності

Суддя не дістав догани, хоча тільки через два місяці повідомив про намір його підкупити


Суддя Станіслав Юрченко рік тому оскаржував до ВРП стягнення за необережний коментар журналістам.

№49 (1451) 14.12—20.12.2019
Марта ЛІТЕЧКО
2804

Автомобіль прокурора потрапив під арешт, але він поклопотався, щоб машину повернули. Засідання у справі відкладали навіть після того, як власник залізного коня спробував заплатити.


Відкладати і відкладати

На Станіслава Юрченка зі Сватівського районного суду Луганської області у липні минулого року надійшла скарга. Невдоволений вважає, що законник порушив строки розгляду.

Рік тому дисциплінарна палата відкрила провадження, однак наприкінці січня отримала від скаржника нову заяву. Цього разу чоловік запевнив, що до служителя Феміди претензій більше не має. І, хоча відповідно до законодавства відмова від скарги може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження, члени ВРП вирішили, що підстави притягнути суддю до відповідальності таки є. І ось чому…

Навесні 2018 року до районного суду надійшло клопотання про скасування арешту автомобіля та квартири місцевого прокурора. Розгляд клопотання призначили на той самий день, однак на засідання не прийшов представник поліції. Потім ще три рази слухання відкладали з аналогічної причини.

Зрештою, оскільки арешт автомобіля та квартири скасовано не було, С.Юрченко надіслав запит стосовно заборони відчуження автомобіля.

Після цього не відбулося ще два судових засідання. Спершу С.Юрченко їздив до ВККС для ознайомлення зі своїм досьє, згодом не зміг розглянути справу через те, що виконував адміністративні обов’язки голови суду.

Коли законник призначив ще одне засідання, скаржник, якому набридло, що його водять за ніс, не прийшов сам і заявив судді відвід. Клопотання було задоволене, хоча суддя вважає його безпідставним, адже, на його думку, у цій справі він «зробив все можливе, а безпідставні звинувачення не можуть бути приводом для задоволення відводу».

Згодом С.Юрченко, виконуючи повноваження очільника суду, надіслав до апеляційної інстанції подання про направлення справи до іншого суду, оскільки неможливо сформувати склад для розгляду скарги. Наприкінці липня минулого року справу передали в інший суд, де у задоволенні клопотання про скасування арешту майна було відмовлено. Суддя пояснив це тим, що кримінальної справи, в якій цей арешт наклали, він не має. Задовольнити клопотання скаржника про закриття кримінального провадження суд не зміг з тієї ж причини.

В апеляційній інстанції цю ухвалу скасували, а справу передали на новий розгляд.

У письмових поясненнях, які суддя надав до ВРП, викладено хронологію розгляду справи. Законник обґрунтував кожен випадок, коли відкладав засідання.

Більше того, він повідомив ВРП та Генеральній прокуратурі про втручання у свою роботу з боку скаржника. На підставі його скарги відкрили провадження і почали досудове розслідування. Адже, за словами судді, особа, втративши надію повернути арештоване майно в законний спосіб, вирішила дати хабара. Прокурор зателефонував судді «з проханням посприяти за винагороду розгляду справи».

Однак свою скаргу на прокурора С.Юрченко написав аж через два місяці після інциденту.

Повідомлення із запізненням

Оцінюючи факти та обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, третя дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядають не пізніше від 72 год. з моменту надходження, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше від 5 днів. Однак слідчий суддя закону не дотримався і створив істотні незручності для скаржника — необхідність неодноразово прибувати до суду, долаючи чималу відстань — близько 100 км. Замість 72 год. розгляд клопотання зайняв два місяці.

Розгляд відкладали неодноразово з різних причин. ДП вважає, що не можна визнати обґрунтованим відкладення розгляду справи через ознайомлення суддею зі своїм досьє та «у зв’язку із виконанням ним адміністративних функцій голови суду».

Тому члени ВРП дійшли висновку, що законник неефективно та несумлінно у цьому випадку поставився до своїх обов’язків. Також не вжив заходів, щоб пришвидшити розгляд клопотання.

Оскільки він працює суддею тривалий час, має достатній професійний досвід, обізнаний з вимогами чинного законодавства, вчинені порушення, на думку членів ВРП, не мають характеру простої суддівської помилки, а вказують на очевидну грубу недбалість під час виконання обов’язків.

І, хоча прокурор порушив закон і спробував повернути собі автомобіль за допомогою підкупу, законник допустив порушення. Адже суддя повинен звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність протягом 5 днів після того, як хтось спробує його підкупити. Та законник не поспішав цього робити.

Більше того, навіть після пропозиції хабара служитель Феміди продовжував розглядати справу. Лише тоді, коли йому заявили відвід, він направив відповідне повідомлення.

Усталені уявлення про законослухняність вимагають від будь-якого громадянина, який дізнався про скоєння злочину, невідкладно повідомити про це правоохоронцям. Дисциплінарна палата вважає, що правила суддівської етики вимагають такої поведінки і від судді. Адже неповідомлення у розумний строк у правоохоронні органи про факт пропозиції вчинити певні дії за матеріальну винагороду негативно впливає на досудове розслідування, а в стороннього спостерігача могло скластися враження, що суддя не був неупередженим при розгляді відповідної справи.

За затягування з розглядом клопотання та з повідомленням про пропозицію хабара законник отримав догану із позбавленням доплат.

Але суддя досить успішно оскаржив рішення дисциплінарної палати до Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарне провадження проти С.Юрченка закрили, а стягнення скасували.

Між іншим, у своєму районі законник здобув славу тим, що дає журналістам скандальні коментарі щодо посадових осіб. Рік тому йому вдалось оскаржити до ВРП стягнення, яке присудила дисциплінарна палата за те, що він образливо висловився про місцевого очільника поліції. Тоді покарання суттєво пом’якшили, а суддя запевнив, що зробив висновки і надалі уважніше добиратиме слова в розмові з журналістами.