Рада може, рада може все що завгодно

Члени РСУ уповноважили себе чекати вказівок від ВРП

З одного боку, «самоврядники» вирішили скоротити штат великих судів, а з іншого — не змогли приступити до виконання своїх обов’язків, покладених на них новою судовою реформою. Чому рада вирішила вдатися до крайнощів і не поспішати за турборежимом?

Повинні, але не можемо

Анонсоване засідання Ради суддів 22 листопада привернуло увагу всіх: представників громадськості, ЗМІ і навіть усіх членів самоврядування, які взяли у ньому участь у повному складі наживо, а не через відеоконференцію. Адже мало вирішуватися дуже важливе питання — про обрання трьох представників до складу конкурсної комісії, яка опікуватиметься добором майбутніх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Разом з новими членами громадської ради міжнародних експертів «самоврядники» мають уже на початку нового року зробити неможливе — сформувати нову комісію, до незалежності якої не буде ні запитань, ні претензій. Саме для цього до процесу долучили іноземців.

Утім, навіть скликання експертів потребує часу. Припускається, що, попри законодавчі дедлайни, всі чекають висновку Венеціанської комісії щодо законопроекту №1008, який мають опублікувати вже на початку грудня. До цього часу не лише міжнародна спільнота перебуває в режимі паузи. На засіданні прозвучала теза: «Усі чекають на висновок». Можливо, тому ВРП досі не оголосила про початок конкурсу до ВККС.

У свою чергу голова РСУ Богдан Моніч зазначив, що старт прийому заяв від охочих можуть дати вже наступного тижня.

Члени ради почали висловлювати думки щодо того, що без положення про конкурс своїх представників до комісії делегувати не будуть. Чому? Бо мало що може статись. І взагалі потрібно підійти до цього питання ґрунтовніше і розробити якийсь нормативний акт. Адже склад самої ради вже навесні наступного року має зазнати змін і правонаступникам доведеться обирати нових делегатів, керуючись певними постулатами. Таку думку висловив суддя Касаційного адміністративного суду Андрій Жук.

Та хто має відповідати за ці самі постулати, ВРП чи РСУ? Стаття 95¹ закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» розгадки не містить. Лише зазначає: ВРП утворює конкурсну комісію та затверджує її персональний склад. До складу комісії входять три члени РСУ та три особи з-поміж експертів, які були рекомендовані міжнародними партнерами до складу ГРМЕ.

Здається, з останніми все зрозуміло: представники ВРП не можуть розробляти плану дій для міжнародних організацій при призначенні ними експертів. Тут варто подякувати закону «Про Вищий антикорупційний суд», який свого часу запровадив інститут ГРМЕ. І визначив, що її членами можуть бути призначені громадяни України чи іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, здобули в інших країнах не менш ніж 5 років досвіду здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією.

Не зрозуміло лише, чому цю місію не можуть виконати діючі члени ГРМЕ? Адже цей орган також діє на постійній основі, хоча зараз і не виконує якихось функцій. Можливо, таке рішення прийняли тому, що первинний склад експертів затвердила стара ВККС, яка дискредитувала себе?

Втім, формулювання щодо іноземного представництва можна тлумачити і таким чином, що міжнародні партнери вільні у виборі, тобто цілком можуть делегувати функцію зовнішнього спостереження комусь із 6 членів ГРМЕ. Але точно не можуть подавати нових кандидатур, яких не було у рекомендаціях під час формування самої ГРМЕ.

Хто кому режисер?

Повернімося до РСУ. Вимоги до тих, хто має входити до конкурсної комісії, відсутні. Утім, між двома складовими є суттєва різниця — експертів обирають не з конкретного складу якогось органу. Крім того, та ж норма встановлює: порядок отримання ВРП пропозицій від міжнародних та іноземних організацій щодо осіб з-поміж міжнародних експертів визначається положенням про конкурс. Виходить, що РСУ до положення взагалі не прив’язується.

Тому «самоврядникам» у цьому сенсі простіше. І буде дивно встановлювати якісь спеціальні вимоги для тих членів ради, яких відрядять до комісії. Адже, якщо висунути до них аналогічні вимоги — про репутацію, суспільний авторитет тощо, можна легко образити тих, хто до комісії не потрапить. І взагалі, якщо міряти майбутніх членів комісії окремою міркою, з’явиться сумнів у тому, що решта «самоврядників» на своєму місці.

Утім, члени ради мали б попередньо обговорити питання щодо формування комісії, голосування принципу висунення кандидатів (наприклад, по представнику від кожної інстанції) якщо не всім складом, то хоча б на профільному комітеті. Таких, судячи з назв, у раді аж три — комітет з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування, з питань співпраці з державними, громадськими організаціями, засобами масової інформації та з питань комунікації з міжнародними організаціями.

Отже, представники ради могли б підійти до своєї нової місії більш виважено і вирішити порядок обрання членів комісії, виправдовуючи свою назву, — орган самоврядування. Бо якщо ВРП, наприклад, скаже: оберіть тих, хто має найбільший суддівський стаж, то у чому тоді полягає самостійність ради?

Проте, навіть якщо про це питання «самоврядники» не подбали заздалегідь, вони могли вирішити його після обговорення безпосередньо на засіданні. І начебто спочатку вирішили делегувати колег до конкурсної комісії, аби не ризикувати простроченням виконання своїх зобов’язань перед державою. Але за мить виявилося, що «самоврядники» допустили похибку в правилах голосування, а при повторному визначенні голосів ситуація докорінно змінилась, що дало змогу виключити питання з порядку денного та розчарувати представників громадськості, які вочевидь заради нього і прийшли.

Досі не зрозуміло, як вдалося так перетасувати голоси «за», «проти» та «утримались», можливо, винна атмосфера засідання — вона була досить напруженою.

Червива вишенька на торті

Присутні відчували, що нависла загроза скандалу. Можливо, тому, що у голови ради та його попередника були різні погляди не лише на порядок денний засідання, а й на роботу самоврядування.

Так, засідання відзначилося таким собі батлом між нинішнім очільником Богданом Монічем та його попередником Олегом Ткачуком. Їхнє «спілкування» не обійшлося без звинувачень і завершилося тим, що екс-голову ради звільнили з посади, яку той обіймав за сумісництвом.

У порядку денному засідання стояло питання щодо призначення членів кваліфікаційної та дисциплінарної комісій приватних виконавців. Зазначимо, що до початку засідання вакансій у цих органах не було. За квотою ради у них працювали суддя Вищого антикорупційного суду Валерія Чорна та, власне, О.Ткачук. Тільки от до самоврядування дійшли чутки, що останній виконує свою місію у цих органах недобросовісно, оскільки рідко відвідує засідання. Це і стало приводом для того, щоб перепризначити до комісії на 2 роки В.Чорну, а її колегу — ні.

Та перед цим О.Ткачук порадив Б.Монічу прочитати рішення позачергового XVII з’їзду суддів, яке мало б бути зафіксоване у порядку денному засідання ради. Адже суддівський форум зобов’язав самоврядування вирішити низку ключових для системи проблем.

На зауваження колеги голова відповів, що кожен представник ради міг ініціювати включення цих питань до порядку денного засідання за 10 днів до його проведення, утім, сам автор претензії цим правом не скористався.

Це лише маленька частина «обміну люб’язностями», очевидно, вони і зробили погоду на засіданні, яка для прийняття важливих рішень виявилась украй несприятливою. Тому «самоврядники» зберуться на позачергове засідання.

Вони спробували визначитися з датою, проте не змогли, адже 6 грудня — День Збройних сил України, 15-е — День працівників суду, 19-е — День святого Миколая, а там і католицьке Різдво... Очевидно, у цьому календарі день для формування ВККС знайти дуже складно. Хіба що замість традиційної п’ятниці пожертвувати ще одним робочим днем для переїздів та зібратися у понеділок. Щоправда, на цей день навіть партійні з’їзди не скликали…