Кінцеві й незворотні втрати

Унаслідок реформи в прокуратурі залишиться більше державних службовців, аніж прокурорів

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Генеральний прокурор Руслан Рябошапка повідомив, коли закінчиться реформа та хто залишиться після неї працювати.

Суд присутніх

На думку голови комітету Дениса Монастирського, проведення якісної процесуальної реформи не можливе без ротації кадрів. Тому про її наслідки та розчарування народні депутати вирішили запитати в очільника Генеральної прокуратури.

Звітувати перед парламентарями Р.Рябошапка готувався ретельно. Як він сам зазначив, хоча проблеми з диджиталізацією досі існують, але багато хто принаймні навчився вимовляти це слово правильно. Особливо, коли звітувати доводиться в сакральний день. Зокрема, Д.Монастирський наголосив: «Сьогодні знаковий день, адже рік тому було створено Державне бюро розслідувань, яке повинне цілком перебрати на себе функції прокуратури, і ми зарає є свідками того, як це відбувається».

На суд присутніх Генпрокурор підготував презентацію з яскравими картинками. Перша була присвячена цінностям нової прокуратури. Виявляється, після чисток у ГПУ почнуть працювати справедливі, ефективні та орієнтовані на високі цілі слідчі. Щоправда, наберуть їх із-поміж тих, хто працював раніше, але спроможеться пройти конкурс.

За підсумками другого етапу відбору вже було звільнено більше ніж 300 осіб. До третього дісталися 795 прокурорів, з якими буде проведено співбесіду та їх перевірку на доброчесність. Одначе виявляється, що поповнювати кадровий голод новобранцями не планують, адже, як дослідив Р.Рябошапка, навантаження є непропорційним. І, якщо він покінчить із цією прикрою несправедливістю, прокуратура не потребуватиме нових штатних посад.

Наразі планують скоротити штатні розписи в ГПУ ще на 90 одиниць, залишивши невелику кількість прокурорів у центральному органі та більшість — у місцевих. Не обійде чистка стороною й Військової прокуратури. Принаймні, за статистикою Р.Рябошапки, там переважно займаються невеликими розкраданнями та «самоволками». Отже, держава може не витрачати коштів на утримання військових прокурорів.

Про анонсовані можливості для підвищення по службі в прокуратурі вже майже забули. Тож на запитання одного із членів комітету щодо того, чи будуть передбачені «кар’єрні ліфти», Генпрокурор відповів: це ще не на часі, але до питання обов’язково повернуться згодом.

Тим, хто залишиться

Вивільнені внаслідок реформи гроші планують витратити на підвищення прокурорам зарплат і приведення останніх у відповідність до вимог законодавства. Крім того, бюджету повинно вистачити на створення передових тренінгових центрів, де державні обвинувачі зможуть набувати практичні навички. «Це важливіше від будь-якої діяльності, яку проводять наукові установи», — запевнив нардепів Р.Рябошапка.

Були проанонсовані й новели, серед яких — започаткування незалежного дослідження рівня злочинності. На підставі даних, які будуть отримані, планують уживати заходів для підвищення ефективності розслідування. Так, Генпрокурор налаштований економити бюджетні кошти не лише шляхом скорочення посад, а й частішим зверненням до такого інституту, як угоди про визнання винуватості.

Головне, на його думку, — наповнити казну, а не витрачати роки на дослідження фактичних обставин справи. «Такий механізм показав свою ефективність не лише в Грузії, а й в інших країнах світу», — запевнив він членів комітету. Утім, деякі експерти вважають, що в такий спосіб буде тільки реанімовано формулу про визнання вини як царицю доказів, на що, власне, і буде орієнтована робота оновленої прокуратури.

Завершити реформу планують приблизно у вересні 2020 року. До цього часу повинні пройти переатестацію всі працівники прокуратури. Крім того, більшість зі штатних посад займатимуть чиновники. Тож воєнізованість поступово полишає систему органів державного обвинувачення.

А доки триває процес передачі справ за підслідністю. На запитання із залу щодо того, хто нині розслідує «справи майдану», адже внаслідок тривалого кваліфоцінювання прокурори не мають повноважень, Р.Рябошапка повідомив: ніхто. «Розслідування цих справ триває майже 6 років, тож тиждень-два затримки жодним чином не вплинуть на наслідки», — запевнив він.

Тим часом прокурори без повноважень займаються… інвентаризацією справ, які передаватимуть.

Захист посад

Одначе процес реформ не може минути безболісно. Прокуратура стала відповідачем у багатьох справах, пов’язаних із кадровими питаннями. Звільнені прокурори намагаються повернутися до роботи з музикою та всіма відшкодуваннями. На розгляді в судах на цей час перебуває близько 80 позовів про поновлення на роботі. Експерти передбачають, що їх кількість збільшуватиметься.

«Доброго вечора, Руслане Георгієвичу», — сказали нардепи, розпочинаючи гру в запитання та відповіді. Найбільше народних обранців цікавили зарплати прокурорів. Адже не може так тривати вічно, щоб реалії не відповідали законодавчим положенням. Р.Рябошапка доповів: це поза його компетенцією, а вся відповідальність — виключно на Кабінеті Міністрів.

Перехресний допит щодо того, проти яких політичних діячів уже розпочаті кримінальні провадження, не дав жодного ефекту. Адже очільник ГПУ тримався, як партизан, на позиції збереження таємниці досудового слідства.

Присутнім укотре пообіцяли здивування від шквалу посадок та ефективності діяльності оновленої прокуратури. Проте не раніше від січня 2020 року. Тобто всі високопосадовці та просто нардепи, до яких є претензії в Державного бюро розслідувань, можуть спокійно готуватися до новорічних святкувань: на вул. Різницькій є справи важливіші, ніж звернення до парламенту з клопотаннями про зняття депутатської недоторканності.

На запитання кореспондента «ЗіБ» щодо того, коли прокуратура припинить покращувати статистику шляхом розроблення законопроектів, поправок та змін до законодавства, Р.Рябошапка відповів, що «правоохоронці не надсилають жодних законопроектів щодо змін законодавства й статистики на цьому більше не роблять; велика кількість законопроектів, які подаються на розгляд до ВР, були ініційовані саме народними депутатами». І це, на думку Генпрокурора, є адекватним процесом.

Що ж до відсутності ефективної роботи з боку прокуратури, то Р.Рябошапка наголосив, що не вбачає жодних проблем у тому, що понад 70% справ розвалюються на етапі досудового розслідування. «Кількість закритих справ може бути навіть більшою, адже в цьому нема нічого поганого. Краще, коли справа закривається відразу, ніж коли ми потім отримуємо критичну кількість звернень до Європейського суду з прав людини. Тим більше що передумови для цього створені чинним Кримінальним процесуальним кодексом, адже слідчі зобов’язані перевірити фактичні обставини справи на предмет наявності того, що сказано в заяві про злочин. І якщо дії не охоплюються Кримінальним кодексом, то справа повинна бути закрита», — заявив керманич ГПУ.

Після того як час запитань і відповідей закінчився та Р.Рябошапка полишив засідання комітету, народні обранці перейшли до розгляду інших питань порядку денного. Зокрема, заслухали автора проекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні» (№2062). Представляючи власний твір, нардеп Сергій Власенко акцентував увагу на його важливості для української громади. Адже внаслідок ухвалення нового КПК у 2010 році було запроваджено інститут суду присяжних, який, проте, на думку нардепа, таким чомусь не став. Тож законопроект спрямований саме на те, щоб суд присяжних в Україні почав функціонувати так, як це відбувається в розвинених країнах.

Однак переконати депутатів у доречності запропонованих змін С.Власенко так і не зміг. За результатами розгляду було прийнято рішення повернути зазначений проект авторові на доопрацювання. Розгляд інших законодавчих ініціатив відклали, адже їхні розробники на засідання комітету не з’явилися.