Крок назустріч

Народні депутати запропонували громадянам шляхи до збагачення

Експерти назвали бізнес, який перебуває під найбільшою увагою держави. Однак виявляється, що, попри посилений контроль, він створює проблем більше, ніж сплачує податків.

Хто буде першим?

Найбільшим донором державного бюджету, як не дивно, є громадяни. Адже саме їхні податки здебільшого наповнюють скарбницю. Проте парламент воліє не звертати на це уваги та активно захищає інтереси великих платників податків. Принаймні так стверджують експерти. Аналізу останніх змін у законодавстві та головних податкових тенденцій, які нас очікують у 2020 році, був присвячений ІІІ податковий форум «Tax&Business Talks».

«Громадянин не може уникнути двох речей — смерті та сплати податків. Не лише бізнес, а й громадяни вже втомилися від перманентних реформ. Проте такі заходи, як сьогоднішній, дають змогу всім зацікавленим сторонам почути одна одну та зробити крок назустріч», — зауважила президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош.

У цьому році Україна отримала нового Президента, новий склад Верховної Ради та, як наслідок, нову та більш жорстку податкову реформу. Чим же насправді виявиться реформа контролюючих органів та чи не розійдуться прийняті законопроекти з політичними обіцянками?

Як стверджує голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, головною метою реформи контролюючих органів є така зміна їхньої діяльності, щоб вона стала непомітною ні для бізнесу, ні для платників податків. «Реформа податкової повинна створити такі умови, щоб податки адмініструвалися найдешевшим способом, а їх сплата не стримувала ні розвитку бізнесу, ні зростання економіки», — запевнив Д.Гетманцев. Проте податкові консультанти сумніваються у можливості таких змін. Адже зареєстровані в парламенті проекти законів №№1210 та 1210-1 передбачають посилення контролю за платниками та величезні санкції навіть за дрібні порушення.

Як стверджує голова податкового комітету ААУ Олег Добровольський, передбачити наслідки податкової реформи неможливо. Адже величезна кількість законів та проектів приймається поспіхом. Доволі часто зміни, які вносяться до Податкового кодексу, не узгоджуються між собою, через що найвірогідніший подарунок, який отримають платники у 2020 році, — хаос.

Д.Гетманцев у свою чергу декларував перед правниками високі ідеали, яких намагаються досягти. Адже, на його думку, платники та держава повинні зробити кроки назустріч. Тому держава має припинити красти кошти платників, розбазарюючи їх на роздутий штат держслужбовців та неефективні процедури. Однак і платники повинні припинити ухилятися від наповнення скарбниці.

Розмір, який має значення

Колишній голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (нині — народний депутат та член комітету) Ніна Южаніна, готуючись до участі у форумі, поцікавилася, скільки податків було сплачено громадянами. Цифри її шокували: кожна четверта гривня, яка надходить до бюджету, — це або ПДФО або ЄСВ. Отже, утримують державу громадяни, а не бізнес. Для порівняння: громадяни до бюджету сплатили понад 30 млрд грн. податків, що суттєво вище від сум, які надходять від галузей, які досі тримають лідерство.

«Чинний уряд звертає максимальну увагу на потреби великого бізнесу, і це логічно, адже він має достатньо ресурсів та засобів для лобіювання власних інтересів. Проте це величезна помилка — не звертати уваги ні на проблеми громадян, ні на потреби малого та середнього бізнесу. Жоден з них не має ні дорогих адвокатів, ні навичок, ні часу, ні наснаги для того, щоб вибороти собі права, проте ці люди нас годують», — наголосила Н.Южаніна.

Спробувала розв’язати суперечки колишній депутат Тетяна Острікова. Так, на її глибоке переконання, не варто ділити бізнес залежно від розміру. Тож влада повинна зробити три головні кроки.

Перший — це відокремлення бізнесу залежно від його розміру. Адже не має бути так, щоб великий бізнес ухилявся від податків, використовуючи схеми податкового планування. Другий — Україні необхідно почати рух у бік зниження податкового тягаря, який сьогодні є більшим, ніж у сусідніх державах. Третій і, напевно, найголовніший — це те, що малий бізнес не повинен виконувати фіскальну функцію. Адже самозайняті особи та малі підприємці, розпочинаючи власну справу, самотужки вирішують проблему зайнятості, і вже за це їм треба дякувати.

Експерти одностайні в тому, що найбільші проблеми в державі виникають саме через великий бізнес. Зокрема, голова підкомітету ВР з питань правового забезпечення діяльності податкових органів Дар’я Володіна наголосила, що податкові «скрутки» та шахрайські схеми із ПДВ частіше використовують великі платники. Крім того, саме вони мають найбільшу заборгованість за сплатою податків, а ще — паплюжать репутацію України на світовій арені.

Щоб переконати присутніх, вона розповіла історію про те, як інвестори з Німеччини вклали в економіку України величезні гроші, однак не змогли повернути ні устаткування, ні обіцяних дивідендів. Інвестиції були розмиті великим підприємством та поринули у невідомість. Тож, незважаючи на співпрацю з урядом Німеччини, закордонні партнери спіймали облизня. «Через непорядність українських бізнесменів страждає держава, адже інвестори не мають змоги контролювати вкладені кошти або повернути їх, тож і не хочуть співпрацювати з Україною», — зауважила Д.Володіна.

Реформа як стан душі

Як неможливо закінчити ремонт, так і реформи в Україні перетворюються на стан душі, зазначила консультант зі стратегії розвитку Ірина Нікітіна. Проте, виявляється, попередній Уряд усе ж напрацював механізми, які не встиг втілити. Та навіть зрозумів «природні неприродні речі» щодо того, як платника рятувати.

Не секрет, що, за різними оцінками, від 40 до 60% бізнесу перебуває в тіні. Однак, на думку експерта з фінансових розслідувань В’ячеслава Некрасова, цю тенденцію неможливо подолати жодними змінами в законодавстві. Адже замість того, щоб реформувати, понад 4 роки попередня влада набиралась досвіду та співпрацювала з міжнародними експертами. Результати напрацювань і були представлені під час форуму.

Так, головну причину зростання тіньового бізнесу вбачають у відсутності дешевих кредитів. За таких умов весь бізнес стартує із «сірої зони», через що громадяни змушені вдаватися до різних схем відбілювання коштів. Тож В.Некрасов упевнений, що ні посилення фіскального контролю, ні створення Бюро фінансових розслідувань не зможуть вчинити диво та привести до збільшення надходжень до бюджету.

«Необхідно визнати, що нас не вчили веденню бізнесу, а поняття «комерсант» для багатьох ще видається принизливим. Ми вже намагалися очистити прокуратуру, «люструвати» хабарників та злочинців і не дістали від цього жодного ефекту, крім позовів до Євросуду. Тож тепер перед нами у масштабі всієї держави стоїть виключно одне питання: чи готові ми змінити свою свідомість?» — поцікавився В.Некрасов.

Що рік наступний нам готує?

Доки нардепи справляли враження на присутніх, експерти у сфері податкового права визначили, що тиск на бізнес буде лише зростати. І хоча «великої зради» у створенні БФР не знайшли, все одно панацеєю цей орган не стане. Це більше схоже на реінкарнацію податкової поліції.

Не просунуться і у вимогах стосовно комплаєнсу та розкриття інформації. Адже для важкої аналітичної праці представники фіскальної служби не мають ні бажання, ні кадрів. Через що взаємодія із податковою залишиться головним болем для всього бізнесу незалежно від його розміру та прибутковості.

Як стверджують фахівці, майже єдиною сферою, яка показує високий рівень представництва та розуміння, є спори щодо трансфертного ціноутворення та контрольованих операцій. Адже нині вчаться всі, тож, доки формується судова практика, представники бізнесу і митарі ставляться з повагою до себе, опонентів та права.

Деякі фінансисти передбачають суттєвий економічний занепад, зумовлений величезною міграцією. Адже скорочення в державних органах, нестабільність у правоохоронній та судовій системах змушують людей виїжджати з України. Якщо такий демографічний демарш триватиме, то держава опиниться в критичному стані. Адже кількість пенсіонерів досягне граничного превалювання над кількістю працездатних громадян.

Ці тенденції вже відображені в державному бюджеті на 2020 рік. Так, найбільшим розпорядником коштів є саме Пенсійний фонд. Адже він суттєво перевищує фінансування оборони та будь-якої іншої сфери.

Таким чином, якщо у профільному комітеті не почнуть широко мислити та стимулювати громадян до активного збагачення та народження дітей, нас очікують злидні та економічний колапс. Принаймні тих, хто не встигне емігрувати. Або ж створити велику, дружну та заможну родину.