Закон і Бізнес


На марші змін

Дві складові успішної реформи: фаховий підхід та комунікаційна стратегія


.

№46 (1448) 23.11—29.11.2019
Дарія БІЛОВАР, керівник секретаріату Асоціації захисту прав правників
1539
1539

Нова українська влада завзято взялася за чергові правові реформи. Швидкість, з якою сьогодні з’являються проекти та приймаються закони, дивує багатьох фахівців, які не встигають стежити за польотом законодавчої думки. І такий турборежим без залучення профільних громадських органі-зацій може закінчитися дуже сумно для всієї країни.


Бачити всю картину

Внаслідок розстановки сил, а точніше — домінування в усіх органах влади представники президентської партії можуть увійти в історію або як успішні реформатори, або найбільші невдахи, що змарнували унікальний шанс. Тож роль статистів, яку сьогодні у стінах Верховної Ради виконує більшість народних обранців, точно є хибним шляхом.

За часи незалежності ми, на жаль, ще не мали прикладів вдалої правової реформи. Кожна нова влада традиційно розпочинала свою роботу з судоустрою та статусу суддів. Нові назви для храмів Феміди, перманентне вдосконалення ланкової структури, збільшення чи зменшення чисельності законників та їхньої винагороди, перерозподіл повноважень між владними органами… Усе це, безумовно, важливо, але має лише похідний характер. За перестановкою крісел у кабінетах ми чомусь забуваємо про головну мету — забезпечення функціонування справедливого суду, який є фундаментальним елементом правової держави.

Але ж справедливий (принаймні за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) суд не можливий без злагодженої роботи суміжних правових інститутів — адвокатури, прокуратури, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань, виконавців, а також представників інших професій, задіяних у забезпеченні правосуддя.

І з цим у нас також традиційно не складається. Тут можна згадати і намагання попередників реформувати адвокатуру через сумнозвісний проект №9055 (який, на щастя, так і не був реалізований), і незавершеність реформи прокуратури, і проблеми з оновленою виконавчою службою.

Тож підготовка проектів за точковими проблемами — не найкращий шлях утілення в життя правової реформи. Єдиним успішним варіантом побудови правової держави є реалізація всього комплексу необхідних заходів як у законотворчій, так і у правозастосовній діяльності органів влади.

Обґрунтована необхідність

Але реформування правової системи також не можна ставити за самоціль. В кінцевому підсумку всі зусилля спрямовуються на забезпечення дотримання прав людини, гарантованих Конституцією. Простіше кажучи — на поліпшення життя пересічного громадянина, яке обіцяють усі без винятку політики під час виборчих перегонів. І як же провести «місток» між певним елементом у комплексі заходів правової реформи та майбутніми наслідками? Як пояснити суспільству, що великий (порівняно з іншими галузями) розмір суддівської винагороди або ж адвокатська монополія у сукупності з іншими елементами забезпечать появу в Україні справедливого суду?

В цьому сенсі важливу роль повинні відігравати професійні громадські організації, які мають потужну експертну та комунікаційну складову. Однією з таких сьогодні є Асоціація захисту прав правників, яка займає активну позицію у сфері захисту прав громадян та розбудови держави, порушує актуальні теми для обговорення у професійному середовищі, проводить моніторинг законодавства, перспектив і напрямів реформування правової системи, а також готова активно співпрацювати з усіма державними органами.

7 грудня асоціація організує в Мукачеві великий об’єднавчий форум правників, журналістів та науковців, який підтримує місцева влада, бізнес-спільнота регіону та суддівський корпус. І можна сподіватися, що започаткований формат співпраці однодумців на регіональному рівні стане ефективним інструментом досягнення консенсусу у суспільстві щодо нагальних правових реформ.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Ірина БІЛОВАР,
керівник відділення АЗПП у Київській області, нотаріус:

— Суспільство дуже мало уваги приділяє проблемам нотарів, які займають фактично проміжне становище між державою і бізнесом чи громадянином. Як приклад можна навести дещо нетипову ситуацію, коли за майже однакових повноважень державні та приватні нотаріуси мають різні за рівнем забезпеченості умови роботи.

Державні нотаріуси, якими безпосередньо опікується регулятор, мають проблеми із матеріально-технічним забезпеченням нотаріальних контор (частину з них узагалі ліквідували), оплатою праці. Найкращим виходом із цієї ситуації було б запровадження єдиного нотаріату на базі приватного. Але, щоб прийняти таке рішення, потрібна політична воля, виваженість, узгодженість з іншими питаннями діяльності.

І саме асоціація ЗПП повинна стати тією структурою, що може винести проблему реформування нотаріату та захисту прав нотаріусів на державний рівень та забезпечити реалізацію ініціатив нотаріусів у контексті загальної правової реформи.

Олексій АЛФІМОВ,
член правління АЗПП, прокурор:

— Переконаний: якщо немає ефективної прокуратури, то в країні не буде й справедливості. Тому ставлення до професії та професіоналів, критерії їхнього відбору та умови діяльності з боку держави також повинні відповідати критерію справедливості.

На жаль, про це не йдеться, коли законодавці беруться за реформування. Недавно прийнятий закон про реформування органів прокуратури, за підрахунками окремих експертів, містить близько 50 порушень Конституції. Виявляється, працівників прокуратури можна звільняти на лікарняному, у відпустці, у відрядженні… Це нісенітниця з точки зору трудового права та звуження конституційних гарантій. І в будь-якому випадку суд визнає такий підхід незаконним. Чи це було навмисно закладено в закон, чи є наслідком недолугості виконавця — залишається здогадуватися. Але я вважаю, що у разі фахового супроводу реформ профільними громадськими організаціями подібних перекосів було б значно менше.