Закон і Бізнес


Як визначають розмір застави, розповіла суддя Антикорсуду


22.11.2019 13:16
25069

Розмір застави є наріжним камінням сучасних «антикорупційних» процесів, хоча його визначення є найбільш проблемним моментом при розгляді клопотання про застосування як основного так і альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.


Про порядок визначення розміру застави виданню «Закон і Бізнес» розповіла суддя-спікер Вищого антикорупційного суду України Віра Михайленко.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом виходячи із таких критеріїв:

- обставин кримінального правопорушення;

- майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого;

- даних про його особу;

- ризиків кримінального провадження (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, ховання або спотворення доказів; вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного; перешкоджання кримінальному провадженню; вчинення іншого чи продовження розпочатого кримінального правопорушення).

Кримінальним процесуальним законом установлено розміри застави, виходячи із тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа. Розмір застави визначається у таких межах:

- у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості, - від 1 до 20 розмірів ПМ. На сьогоднішній день це від 2007,00 грн до 40 140,00 грн;

- у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів ПМ (від 40 140,00 грн до 160 560,00 грн);

- у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, - від 80 до 300 розмірів ПМ (від 160 560,00 грн до 602 100,00 грн)

Як зазначає суддя, у провадженнях загально-кримінального спрямування визначення суми застави у передбачених законом межах зазвичай не має проблем. Коли ж мова йде про кримінальні правопорушення, де фігурантами виступають «топові» суб’єкти, високопосадовці, або в яких фігурують мільйонні, а інколи мільярдні суми, на її розмір впливають завдані збитки, отримана неправомірна вигода або посада, яку займає підозрюваний, обвинувачений.

Встановлення в якості застави мільйонних сум, які значно перевищують встановлені законом розміри, наразі не є рідкісним явищем. Можливість перевищення «заставних максимумів» передбачена абз. 2 частини 5 ст. 182 КПК України.

«Так, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється/обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят (160 560,00 грн.) чи триста (602 100,00) розмірів ПМ відповідно», – каже суддя-спікер.

Конструкція норми вказує, що навіть при здійсненні «антикорупційного» правосуддя, мільйонні застави не можуть мати місце в кожному випадку.

Про це свідчить використання законодавцем терміну «у виключних випадках» та оціночного по суті критерію щодо здатності/нездатності забезпечити виконання обов’язків. І тут виникає проблематика визначення конкретної суми застави, адже виключність випадків обумовлює процесуальну трансформацію критеріїв, що покладаються в основу вирішення цього питання, а розмір застави стає по суті необмеженим.

«В таких випадках орієнтирами для визначення розміру застави стає майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого підозрюється, обвинувачується особа, а нерідко і сума неправомірної вигоди», – підкреслила В. Михайленко.

Можливість урахування майнового стану, розміру шкоди або доходу передбачена пунктами 7, 11 ч. 1 ст. 178 КПК України, де закріплено обставини, що враховуються при обранні будь-якого запобіжного заходу. Ці критерії мають враховуватися у разі встановлення ризиків кримінального провадження і в сукупності з усіма іншими обставинами кримінального провадження. «Якщо говорити про визначення розміру застави у зв’язку з розміром завданої майнової шкоди або доходу, то таке можливо за наявності вагомих доказів, якими вони обґрунтовуються. Що стосується визначення розміру застави в залежності від суми неправомірної вигоди, то чинне процесуальне законодавство не передбачає такої можливості (поняття «майнова шкода» і «дохід», що використовуються у п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України, не є тотожними поняттю «неправомірна вигода»)», – зазначає суддя ВАКС.

На думку судді, окрему увагу слід звернути на те, що перевищення встановленого загальною нормою розміру може бути (а не повинно бути), а отже не є обов’язковим. Тобто в даному випадку мова йде про дискрецію слідчого судді або суду і про їх внутрішнє переконання при оцінці конкретних обставин, що обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу. І коли слідчий суддя або суд призначає розмір застави, наприклад, в сумі 3 000 000 грн., 5 500 000 грн. або 10 000 000 грн. (на противагу заявленим прокурором сто-, двісті- і тристамільйонних сумам застави), він вже суттєво виходить за межі нормативно визначених максимальних розмірів. Навпаки такі суми застави викликають питання у правозахисників. Адже, як це не парадоксально, але застава в контексті запобіжного заходу становить втручання в права людини, і чим менше збалансованою конкретними фактами вона є, тим ближче це питання до порушення прав людини і міжнародних зобов’язань України.

«На завершення хотілося б відмітити, що в системі координат суспільного запиту на швидкі і показові процеси, в умовах формування викривлених уявлень про сутність застави як «міні-покарання» до вироку або способу повернення активів, не слід все ж таки відкидати правові ідеї і припиняти роботу над впровадженням верховенства права, як правоохоронному та суддівському сегменту, так і журналістам, активістам та пересічним громадянам», – резюмувала антикорупційна суддя..

Закон і Бізнес