Закон і Бізнес


Односторонній правочин


№45 (1447) 16.11—22.11.2019
28124

Нотаріус не має правових підстав видавати дублікат довіреності особі, яку цим документом уповноважено на ведення справ. Такий висновок зробив ВС в постанові №521/13103/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

11 вересня 2019 року                       м.Київ                               №521/13103/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СИНЕЛЬНИКОВА Є.В.,
суддів: БІЛОКОНЬ О.В. ОСІЯНА О.М. (суддя-доповідач), САКАРИ Н.Ю., ХОПТИ С.Ф. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Ольги Вікторівни на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 27.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30.05.2017.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року адвокат Кліменко В.П. звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у видачі дубліката довіреності.

Ухвалою Малиновського райсуду від 10.10.2016 до участі у розгляді справи третьою особою залучено Головне територіальне управління юстиції в Одеській області.

Позовна заява мотивована тим, що 7.07.2015 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. посвідчила довіреність на ім’я Особи 1, зареєстровану в реєстрі №1363, якою громадянин Особа 2 уповноважив його на ведення справ в усіх судових органах, правоохоронних органах, органах прокуратури, органах місцевого самоврядування, в банківських установах, в інших установах і організаціях — державних, громадських, консульських, у державній виконавчій службі тощо, з усіма правами і повноваженнями, які передбачені законом. Перелік його повноважень та обмежень викладено в тексті вказаної довіреності.

Зазначав, що видана йому довіреність була втрачена. Сьогодні довіреність не скасована та є дійсною.

Вказував на те, що відповідно до вимог стст.8, 53 закону «Про нотаріат», гл.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 12.07.2015 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Особи 3 з письмовою заявою про видачу йому як особі, щодо якої вчинялась зазначена нотаріальна дія, дубліката довіреності замість втраченої.

Постановою приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. від 23.07.2015 йому було відмовлено у видачі дубліката довіреності з тих підстав, що він не є особою, яка має право на отримання дубліката довіреності.

Вважав зазначену постанову нотаріуса незаконною, оскільки представник (повірений) за довіреністю має право, а за певних обставин і обов’язок звернутися до нотаріуса та отримати дублікат довіреності, виданої на ім’я такого представника у випадку втрати чи зіпсування оригіналу довіреності.

Ураховуючи викладене, Особа 1 просив суд визнати незаконною та скасувати постанову приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. від 23.07.2015 про відмову у видачі дубліката нотаріально посвідченої довіреності, виданої на його ім’я громадянином Особою 2 7.07.2015; зобов’язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. повторно розглянути його заяву від 12.07.2015 та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського райсуду від 27.10.2016 позовні вимоги Особи 1 задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. від 23.07.2015 про відмову адвокату Кліменку В.П. у видачі дубліката нотаріально посвідченої довіреності, виданої на його ім’я громадянином Особою 2 7.07.2015. Зобов’язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. повторно розглянути заяву адвоката Кліменка В.П. від 12.07.2015 та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що чинним законодавством передбачено право отримувати дублікати довіреностей як особами, які їх видали, так і особами, щодо яких вони видані, тому суд уважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою АСОО від 30.05.2017 апеляційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. відхилено. Рішення Малиновського райсуду від 27.10.2016 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що представництво у цьому спорі ґрунтується на договорі доручення, в якому існують взаємні права та обов’язки сторін, довіреність є документом, що видається на підтвердження повноважень перед третіми особами. При цьому, враховуючи відсутність прямої заборони в законі на видачу дубліката довіреності представнику, наявність прав та обов’язків між довірителем та повіреним у відносинах представництва, можливість реалізації прав довірителя через представника перед третіми особами лише шляхом вчинення нотаріальної дії видачі довіреності, суд апеляційної інстанції вважав, що посилання нотаріуса на те, що позивач не є особою, щодо якої вчинена нотаріальна дія, має характер тлумачення норми права, яке не має ознак безспірності. Разом з тим звуження обсягу прав особи за відсутності норми закону про заборону на вчинення дій та нечіткості закону, який дозволяє на власний розсуд застосовувати протилежні підходи, не допускається, виходячи із засад цивільного законодавства, а також принципів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що довіреність була видана Особі 1 для представництва перед третіми особами, отже, на час звернення до нотаріуса він був обізнаний про факт і зміст учиненої нотаріальної дії, а тому посилання нотаріуса на унеможливлення видачі дубліката через обов’язок дотримання таємниці нотаріальної дії суперечить змісту самого поняття «таємниця вчинення нотаріальних дій», визначеного у ст.8 закону «Про нотаріат».

Крім того, наказом Міністерства юстиції «Про запровадження Єдиного реєстру довіреностей та внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України»  від 28.12.2006 №111/5 установлено порядок створення, ведення та користування Єдиним реєстром довіреностей, який містить інформацію про припинення дії довіреності і нотаріус перевіряє чинність довіреності за відомостями реєстру під час видачі дубліката довіреності, а тому відмова у видачі дубліката з підстав неможливості пересвідчитися у тому, що довіреність не скасована довірителем, суперечить вищевикладеним нормам.

Також суд виходив з того, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції Особа 4 підтвердив, що через перебування за межами країни не міг особисто звернутися із заявою про видачу дубліката довіреності, яка була втрачена представником, і відмова в цьому була перешкодою для реалізації його прав у судовому спорі, в якому він очікував на захист інтересів представником, про зміст нотаріальної дії був обізнаний представник Особи 1, довіреність не була скасована, строк її дії не закінчився, а тому за відсутності чіткої заборони на вчинення такої нотаріальної дії на рівні закону об’єктивні перешкоди у видачі дубліката довіреності були відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2017 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. подала до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Особи 1 <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували вимоги ч.5 ст.8 закону «Про нотаріат», якою чітко визначено коло осіб, яким видається дублікат довіреності. Так, відповідно до вказаної норми дублікат видається виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Зазначала, що особою, щодо якої вчинена нотаріальна дія (посвідчення довіреності), є безпосередньо Особа 2, особу якого встановив нотаріус відповідно до вимог ч.2 ст.43 закону «Про нотаріат» та який отримав у нотаріуса оригінал довіреності. Щодо Кліменка В.П., якого Особа 2 уповноважив вказаною довіреністю на ведення його справ, нотаріус не вчиняв нотаріальних дій, а тому правових підстав для видачі дубліката такої довіреності позивачу в нотаріуса не було. Вказувала, що по видачу дубліката довіреності може звернутися виключно довіритель, оскільки представник не є особою, щодо якої вчинялася нотаріальна дія, адже за довіреністю він діє від імені та в інтересах довірителя (згідно зі ст.239 ЦК правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє). Також зазначала, що при видачі дубліката довіреності нотаріус з’ясовує відсутність підстав, припинення представництва за довіреністю, передбачених ст.248 ЦК, які можуть бути перевірені у разі видачі дубліката виключно довірителю, тому при зверненні до нотаріуса особи-представника по видачу дубліката нотаріус не може перевірити, чи жива особа, яка видала довіреність, та не може перевірити її дієздатність. Враховуючи, що довіреність є одностороннім правочином, посилаючись на положення ст.8 закону «Про нотаріат» щодо нотаріальної таємниці, вказувала, що такий документ (дублікат) може бути виданий лише особі, від імені якої вчинялася нотаріальна дія, тобто виключно довірителю Особі 2.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 7.07.2015 Особа 2 на підставі усного договору доручення, шляхом видачі нотаріально посвідченої довіреності, уповноважив Особу 1 на ведення його справ.

Оскільки оригінал довіреності було втрачено, 13.07.2015 Особа 1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. із заявою про видачу її дубліката.

Постановою приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. від 23.07.2015 Особі 1 відмовлено у видачі дубліката довіреності, посвідченої 7.07.2015 за реєстровим №1363 від імені Особи 2.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. підлягає задоволенню <…>.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до п.8 ч.1 ст.34 закону «Про нотаріат» нотаріуси видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

Згідно із ч.1 ст.53 закону «Про нотаріат» у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні ч.5 ст.8 цього закону, видається дублікат утраченого документа.

У ч.5 ст.8 закону «Про нотаріат» передбачено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Аналогічний порядок видачі дубліката втраченого документа нотаріусом визначений у гл.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого наказом Мін᾽юсту від 22.02.2012 №296/5.

Відповідно до положень ст.49 закону «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

вчинення такої дії суперечить законодавству;

не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;

особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням;                       в інших випадках, передбачених законом «Про нотаріат».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що перелік підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії, визначений ст.49 закону «Про нотаріат», є вичерпним, прямої заборони на видачу дубліката довіреності представнику (повіреному) законом не передбачено, а тому право на отримання дубліката довіреності має як особа, яка її видала, так і особа, щодо якої вона видана.

Разом з тим суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував такого.

Згідно з чч. 1—3 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Відповідно до чч.1, 3 ст.244 ЦК представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю; довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 239 ЦК передбачено, що правочин, учинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Отже, довіреність є одностороннім правочином, який створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яка видала довіреність.

Таким чином, стороною правочину (посвідчення довіреності), а отже, і особою, щодо якої вчинено нотаріальну дію, є Особа 2, особа якого встановлена нотаріусом відповідно до вимог ч.2 ст.43 закону «Про нотаріат» та який отримав у нотаріуса оригінал довіреності. Особа 1, якого Особа 2 уповноважив вказаною довіреністю на ведення його справ, не є стороною цього правочину, щодо нього нотаріус не вчиняв нотаріальних дій, особу його не встановлював, а тому правових підстав для видачі дубліката такої довіреності позивачу в нотаріуса не було.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса про відмову у видачі дубліката довіреності, суди не врахували, що при вчиненні оскарженої нотаріальної дії приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. діяла відповідно до вимог закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами та дійшли помилкового висновку про скасування нотаріальної дії з вищевказаних підстав.

Крім того, Особа 2 не був залучений до участі в розгляді справи, проте заявлені позовні вимоги стосуються його прав та інтересів.

У ч.1 ст.412 ЦПК визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо судових витрат

Згідно з пп.«в» п.4 ч.1 ст.416 ЦПК суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв’язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні позову відмовлено, а тому сплачений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн. та за подання касаційної скарги в розмірі 661,40 грн., що підтверджується доданою до касаційної скарги квитанцією, а також витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме: за видачу копії технічного запису в розмірі 48 грн., а загалом 1315,76 грн., підлягають стягненню із позивача.

Керуючись стст.400, 409, 410, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 27.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30.05.2017 скасувати.

У задоволенні позову адвоката Кліменка В.П. до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В., третя особа — Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у видачі дубліката довіреності відмовити.

Стягнути з Особи 1 на користь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. судові витрати в розмірі 1315,76 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.