Закон і Бізнес


Ексцес законодавця

У КАС очікують тисяч скарг від прокурорів, які не пройдуть атестації


Як зазначив Андрій Жук (другий зліва), судді КАС не встигли впоратися із залишками, що передали попередники, а їм додають ще роботи.

№45 (1447) 16.11—22.11.2019
Олена ДОВІДНА
23252

Верховна Рада однією рукою запроваджує додаткові касаційні фільтри, аби зменшити навантаження на Верховний Суд, а іншою — передає на розгляд по першій інстанції нову категорію справ. То чи можна в таких умовах ще й скорочувати склад ВС?


По першій інстанції

На такий собі ексцес законодавця звернув увагу суддя Касаційного адміністративного суду Андрій Жук під час круглого столу «Формування ефективної моделі Верховного Суду: досвід Франції та України». Він зауважив, що в Україні віднедавна запроваджено касаційні фільтри і в КАС вони працюють переважно ефективно.

Водночас під час реформи кількість суддів касаційної інстанції зменшилась майже вдвічі. Як інформує прес-служба КАС, ситуацію ускладнило те, що законодавець передбачив розгляд КАС певних категорій справ як судом першої інстанції, що займає багато часу. Разом з тим, зазначив А.Жук, законодавець, хоча й запропонував нові фільтри, які мають розвантажити ВС, іншими нормами створив передумови для протилежних наслідків.

Так, до Кодексу адміністративного судочинства внесено зміни, відповідно до яких КАС як суд першої інстанції розглядатиме справи щодо оскарження рішень кадрових комісій офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, прийняті за результатами дисциплінарних проваджень. «Незабаром може статися, що 5000—6000 незадоволених прокурорів звернуться до нас із відповідними позовами і КАС буде змушений розглядати всі ці справи», — пояснив доповідач.

Він висловив сподівання, що рано чи пізно ВС розглядатиме лише фундаментальні питання, які потребують вирішення на найвищому рівні. «Можливо, через 3—4 роки така кількість суддів ВС не буде потрібна. Однак до цього ми повинні дійти еволюційнім шляхом», — сказав А.Жук.

Фільтри права

У свою чергу суддя Касаційного суду Франції Домінік Хашер зазначив, що касаційні суди у країнах ЄС, як і в Україні, розглядають правові питання, а не питання фактів. Однак, за його словами, в Україні, зокрема, через брак кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку переглядається дуже багато справ. Тому в касаційній інстанції працює багато суддів.

Також він звернув увагу на ефективне застосування в європейських країнах касаційних фільтрів, які значно обмежують перегляд справ у касаційному порядку.

Експерт проекту Європейського Союзу «Право-Justice» Анна Адамська-Галант, яка працювала суддею у Польщі, відзначила схожість судових систем, традицій і менталітету людей в Україні та Польщі. Вона розповіла про касаційні фільтри у польському судочинстві та наголосила, що там Верховний суд розглядає лише найважливіші питання.

Секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Тетяна Дроботова зауважила, що запровадження процесуальних фільтрів — болюче питання для нашого суспільства. Адже багато років до набрання чинності новими процесуальними кодексами поняття «касаційні фільтри» не існувало. Тож будь-яка скарга, яка відповідала встановленим вимогам щодо форми та змісту, могла бути предметом касаційного перегляду.

«Нині, незважаючи на запровадження касаційних фільтрів, кількість справ, які переглядає ВС, залишається значною. Саме тому зараз тривають процеси щодо вдосконалення касаційних фільтрів з урахуванням загальної міжнародної практики, яка покликана сприяти прискоренню вирішення спору по суті та утвердженню принципу правової визначеності, оскільки ВС є судом права. Для сприйняття таких новел та усвідомлення їхніх позитивних рис потрібен час», — зазначила Т.Дроботова.

Правові позиції на майбутнє

Суддя Касаційного цивільного суду Василь Крат, зокрема, наголосив, що правові висновки ВС мають застосовуватися тільки до справ, провадження в яких відкрито після прийняття відповідної правової позиції. Адже може статися, що, доки справу розглядали в судах першої та апеляційної інстанцій, правова позиція ВС змінилася, а позивач очікував, що буде застосована саме позиція, актуальна на момент його звернення до суду. Тому, якщо правова позиція змінюється, вона повинна застосовуватися на майбутнє і для цього слід унести відповідні зміни до процесуального законодавства.

Також В.Крат говорив про проект «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (№2314). Він передбачає розширення категорії малозначних справ, що, за задумом авторів, зменшить навантаження на касаційний суд.

Разом з тим, звернув увагу В.Крат, проект уможливлює залучення до участі в апеляційному розгляді осіб, які не брали участі в розгляді справи у суді першої інстанції. «Це підриває основи цивілістичного процесу, згідно з якими суб’єктний склад учасників визначається в суді першої інстанції. Тобто саме на цій стадії треба з’ясувати, хто до кого позивається і про що. А якщо когось безпідставно не залучили до процесу — це підстава для скасування рішення першої інстанції», — пояснив суддя КЦС.

За його підрахунками, ця норма приведе не до зменшення кількості справ у касаційному суді, а до їх збільшення приблизно на 30%. Адже в такому разі всі справи повинен переглядати ВС на предмет правомірності залучення нових осіб на стадії апеляції та правильного розгляду спору після цього. «Пропонується збільшити кількість фільтрів, не допускати до касації справи про розірвання шлюбу, сімейні спори тощо. Але їх розгляд не займає багато часу. А от закріплення норми щодо залучення нових осіб на стадії апеляції нівелює всю користь від додаткових фільтрів», — зауважив В.Крат.