Закон і Бізнес


З’їхати з теми

Чому в РСУ обговорювали перенесення з’їзду за день до його проведення


№43 (1445) 02.11—08.11.2019
СОФІЯ КОНДРАТЮК
3227

Хоча з’їзд суддів апріорі передбачає обговорення нагальних для судової системи проблем, деякі члени органу самоврядування пропонували змінити порядок денний. А можливо, і перенести суддівське віче, аби воно не пройшло марно. Тільки от судді — делегати з’їзду на той час вже вируша-ли до столиці...


Неочікувані, але прогнозовані

Усі пам’ятають, як у червні поточного року Рада суддів скликала позачерговий XVII з’їзд, тому що у 3-х суддів єдиного органу конституційної юрисдикції, делегованих служителями Феміди, закінчувалися повноваження. І, щоб зекономити ресурси, вирішила додати до порядку денного ще й питання про обрання 2-х членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На той час про президентський законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (№ 1008) не було нікому відомо.

За ці кілька місяців не тільки з’явилась майже готова судова реформа, а й відбувся відбір кандидатів на посади у Конституційному Суді, який насамперед викликав питання у тих, хто його не пройшов. Та й узагалі ситуація усередині системи була невизначеною. Тому до органу самоврядування звернулись судді, які хотіли акцентувати увагу на проблемах своєї незалежності, охорони та авторитету судової влади.

Річ у тім, що змінювати порядок денний відповідно до закону можна не за день до самого з’їзду. Тому голова РСУ Богдан Моніч зазначив, що змінювати плани члени самоврядування як організатори з’їзду не можуть, утім, як і ігнорувати звернення колег.

До того ж, хоча позачерговий з’їзд і скликали для заповнення вакансій, те, що судді не захочуть обговорити насущні проблеми, було б дивним.

До речі, питання перенесення з’їзду порушив суддя Великої палати Верховного Суду Олег Ткачук, який, не отримавши рекомендації колег на зайняття посади у КС, повернувся до роботи в органі самоврядування. Він обстоював думку, що проведення конкурсу радою було дискримінаційним, а відбір до ВККС — нераціональним через очікуване набуття проектом №1008 статусу закону. Утім, більшість колег не підтримала його пропозицію.

У завтра із перспективою

Ідеї для обговорення на з’їзді висловили також і інші члени ради. Зокрема, суддя Касаційного адміністративного суду Володимир Кравчук запропонував обговорити тему здійснення судочинства у сучасних реаліях. Унесення цього питання до порядку денного з’їзду також залишили на розсуд усього складу ради.

Суддя Київського апеляційного суду Денис Масенко зазначив, що представники органу самоврядування навіть не бачили питань, які пропонують колеги, отже, не зрозуміло, за що голосує рада. Можливо, тому деякі пропозиції й не підтримали.

Разом з тим Б.Моніч зауважив, що обговорення питання може запропонувати навіть один делегат з’їзду. На практиці слово давали навіть запрошеним на форум.

Одних лише законопроектів у Верховну Раду внесено стільки, що вистачить для дискусій на кілька з’їздів. Більше того, один з них прямо стосується найвищого органу суддівського самоврядування. Як повідомив голова РСУ, Кабінет Міністрів уніс проект щодо ст.130 закону «Про судоустрій і статус суддів». Схоже на те, що під загрозою може опинитися рентабельність з’їзду як такого. Утім, це лише безрадісна перспектива.

У свою чергу заступник голови Господарського суду Миколаївської області Олександр Ткаченко пропонував включити до порядку денного питання переобрання ради, склад якої свого часу визначили, на його думку, «не у зовсім законний спосіб». Утім, як з’ясувалося, делегати цю пропозицію не підтримали.

Питання про правомочність ради порушував також О.Ткачук, який вважав, що представництво суддів різних інстанцій в органі порушене, наприклад, у ньому забагато суддів Верховного Суду. Щоправда, під час з’їзду це питання він так і не зініціював.

Отже, в останні години перед з’їздом рада опублікувала звернення суддів і щодо регіональних коефіцієнтів при виплаті суддівської винагороди, і щодо неправомірного недопуску до конкурсу на зайняття посади у КС, і щодо правового визначення статусу суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України.

Зокрема, суддя Сєверодонецького міського суду Луганської області Денис Баронін просив колег розглянути питання забезпечення охорони суддів Луганської та Донецької областей. Причому — з уже підготовленим проектом рішення з’їзду.

А його колега з Рубіжанського міського суду Денис Коваленко порушив питання (також з проектом) щодо внесення змін до закону «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Адже вважає, що акт не захищає судову систему від монопольного інформаційного впливу органів і посадових осіб інших гілок влади. А делегати вже самі обирали теми...

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Валерій БОНДАР,
голова Служби судової охорони, генерал-майор:

— Яким чином ССО може відреагувати на звернення судді Сєверодонецького міського суду Луганської області щодо забезпечення охорони суддів Луганської та Донецької областей?

— Відповідно до стратегії розвитку служби у цьому році ми повинні прийняти під охорону дві області — Київську та Вінницьку. Своїм рішенням я запровадив відкриття територіальних управлінь у 15 областях. Конкурс до них проводиться фактично що 10 днів, спецперевірка щодо кандидатів може тривати від 45 днів до 2-х місяців, мої заступники взагалі проходили її 3 місяці. Потім на них чекає військово-лікарська перевірка.

Таким чином, якщо ми сьогодні почнемо конкурс у Сєверодонецьк і переможці конкурсу проходитимуть усі зазначені етапи, завершення цього процесу можна очікувати десь у лютому наступного року.

Стосовно Донецької та Луганської областей. Щойно пройде друге читання бюджету і ми зрозуміємо, що зможемо утримувати більше територіальних управлінь, то зробимо все для охорони цих регіонів. Орган, який  відповідає за укомплектування, планує розпочати конкурси до цих управлінь до середини листопада. Нині згідно з постановою Кабінету Міністрів №902 охорона суду у Сєверодонецьку покладена на Національну поліцію та Національну гвардію.