Закон і Бізнес


Гідна альтернатива

Адвокати назвали умови, за яких господарські суди залишаться без справ


Судді не покладають великих надій на медіацію, адже поки що вона часто-густо використовується для затягування процесу.

№43 (1445) 02.11—08.11.2019
Аміна БЕКМІРЗАЄВА
4101

Якщо розміри судового збору й надалі зростатимуть, то невдовзі громадяни почнуть шукати альтернативу вирішенню спорів в установах третьої гілки влади. Адвокати передбачають пожвавлення інтересу до процедур медіації.


Психологічні догми

Доки судді сприймають медіацію як спосіб розвантаження від справ та зайвого психічного навантаження, правники активно навчаються. На їхню думку, медіація невдовзі може докорінно змінити уявлення українців про доступність правосуддя. Адже розміри судового збору продовжать зростати, тож сторони почнуть шукати альтернативу.

Перспективи системи правосуддя після появи медіаторів правники обговорили разом із суддями на круглому столі «Медіація — виклик сучасності», організованому Господарським судом м.Києва. Після того як присутніх привітав очільник установи Валерій Князьков, перейшли до дискусії.

Так, суддя Інна Отрош зазначила, що в усьому світі практика медіації є надзвичайно актуальною та існує не тільки в позасудовому, а й у судовому порядку.

Своєю чергою д.ю.н. Наталія Мазаракі доповіла про перспективи імплементації положень Сінгапурської конвенції. На її думку, це можна зробити, але навряд чи доречно. За загальним правилом, держави самостійно розробляють законодавство щодо медіації. Проте, якщо Україна на це не здатна, то може використати досвід сусідів.

Обігнала нас навіть Білорусь, яка, ухваливши відповідне законодавство, отримала надзвичайний попит на процедури медіації. Фахівці стверджують: якби профільний закон існував і в Україні, то і в нас процедури примирення набули б масового характеру. Наразі ж державна підтримка відсутня.

Справді, медіація дає низку переваг. По-перше, вона значно дешевша. Крім того, сторони не обмежені ні вимогами позову, ні процесуальними строками. Водночас, досягнувши згоди, недавні опоненти мають змогу звернутися до суду з метою затвердження домовленостей та надання їм законної сили.

Проте й недоліків багато. Перший — відсутність вимог до медіатора. Фактично це особа, яка може не мати юридичної освіти. Тож конфлікт вирішуватиметься за допомогою психологічних догм. Хоча такий підхід і дає досить непогані результати в деяких категоріях цивільних справ, без участі адвокатів згоди досягти важко.

Має механізм і безліч правових пасток. Адже, домовившись у кабінеті медіатора, далеко не завжди сторони погоджуються затвердити угоду в кабінеті судді.

За участю судді

Не варто плутати медіацію з новим інститутом — вирішенням спору за участю судді. Він, по суті, є квазісудовим. Однак, як показує практика, абсолютна більшість сторін не встигає досягти домовленостей за відведений для цього місяць. Тож, як стверджує Вікторія Джарти з Господарського суду м.Києва, складається враження, що наразі механізм використовують лише для затягування процесу. Це жодним чином не допомагає у вирішенні спору.

Цікаво, що суд повинен виступати безстороннім арбітром і спілкуватися зі сторонами в приватному порядку. Проте не має права радити щось учасникам процесу або пропонувати певні рішення.

Сьогодні деякі суди надають сторонам інформацію щодо можливостей вирішення спору за участю медіаторів. Утім, попри заклики, розміщувати рекламні банери в судах не будуть. Умовляти сторони домовлятися — тим паче. Крім того, перехід із процедури судового розгляду до медіації має безліч технічних питань. Наприклад, щодо повернення судового збору або щодо затвердження угод, в яких сторони суттєво вийшли за межі спору. Доки ці питання залишаються невирішеними, медіація існуватиме в кулуарах.

Можливо, коли взаємна повага до прав та інтересів одне одного стане в Україні вищою за бажання перемогти за будь-яку ціну, громадяни більш активно долучатимуться до переговорів. Разом з тим, що б не казали медіатори, якщо виконується не кожне судове рішення, то з якого дива сторони почали б виконувати угоди, укладені на коліні?