Закон і Бізнес


Прозорість у часи змін

Делегати вирішили обрати нових членів ВККС, навіть якщо ті займатимуть посади один день


№43 (1445) 02.11—08.11.2019
Аліна ПРИШЛЮК
3473

Незабаром служителям Феміди доведеться пережити ще одну реформу. Насамперед вона зачепить Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Верховний Суд, але й рикошетом — усі інші інстанції. Та поки закон не підписано, залишається надія на гаранта і… необхідність виконати вимоги чинних норм.


Засоби для цькування

Позачерговий XVII з’їзд суддів почався з промови Голови Верховного Суду Валентини Данішевської. Вона повідомила, що нині відбувається наступ на незалежність Феміди, підґрунтям якої була реформа 2016 року. Голова ВС розповіла про те, що громадські організації, асоціації адвокатів, правників, бізнесменів та інші висловилися на підтримку попередньої судової реформи і проти нової.

Однією із загроз є анонімні звернення, у відповідь на які ВРП дістане право відкривати дисциплінарні справи. «Це засіб для цькування судді», — вважає В.Данішевська.

До речі, суддівський форум розпочався з не менш загрозливого явища для служителів Феміди — пікету. Останні 5 років акції протесту успішно використовують як засіб тиску на суддів. Мітинг планували масштабний, однак Раді суддів удалося домовитись із протестувальниками про те, що на з’їзді дозволять виступити одній з активісток, перш ніж делегати прийматимуть важливі рішення, зокрема, перед тим, як заповнюватимуть вакансії у Конституційному Суді.

Завдяки цій поступці все обійшлося маленьким пікетом. Зокрема, представниці протестувальників дозволили роздати брошурки, в якій критикуються 14 кандидатів. Й у першому турі з’їзд обрав суддю КС, яка не входила до цього переліку.

Між трьох реформ

Суперечки на самому з’їзді та під час перерв стосувалися не тільки двох реформ — чинної і майбутньої, а ще й попередньої, яка почалась у 2012 році. Адже на стику реформ 2012 та 2016 років з’явилося таке негативне явище, як паралельне існування двох судових систем, зокрема Верховного Суду та Верховного Суду України, який досі числиться у реєстрах. До суддів цих двох установ застосовують різні закони, вони мають різні статуси, що саме по собі неможливо.

Втім, суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іван Колісник розповів, що обидві реформи — 2012 та 2016 років — мають однозначно позитивний бік: у судову систему можуть вільно прийти розумні люди, які відчувають у собі сили відстоювати справедливість. Також він поділився спогадами про те, як колись, у далекому 1994-му, статус судді можна було здобути внаслідок єдиної співбесіди, і потенційний кандидат залежав не від своїх можливостей, розуму, пам’яті, а від настрою керівника суду, який цю співбесіду проводив.

Один із делегатів заявив, що судова система перебуває у хронічному стані недореформованості, однак конкретних пропозицій не надав.

На другий день з’їзду делегати вирішили підтримати висновок Пленуму ВС щодо законопроекту №1008. Отже, чи дослухається до судової гілки влади глава держави, якому належить дати старт новій реформі своїм підписом під документом, який потрапив до нього вже після завершення з’їзду?

Вибори напередодні змін

Попри протести, більшість делегатів все ж вважає, що нової судової реформи не уникнути. Такі думки висловлювали журналісти, судді та активісти. І хоча новий проект передбачає іншу процедуру створення ВККС, закон поки що не вступив у силу.

Потрапити до комісії прагнули як судді вищих інстанцій, так і ті, хто не зміг пройти кваліфікаційного оцінювання. Загалом заяви подали 10 кандидатів, хоча двоє — Наталя Коваль та Наталя Шаптала — їх відкликали. Одну з кандидатів — Лесю Ярову — не допустили до голосування, бо вважали, що в неї недостатньо стажу роботи, а суддя у відставці Микола Некифорчук не з’явився на з’їзд, отже, не брав участі в змаганні за посаду.

Тому з 10 кандидатів залишилося 6, серед яких слід було обрати членів ВККС. Це представники господарської  юрисдикції Юрій Зайцев, Оксана Гумега, Олександр Ткаченко і суддя адміністративного суду Тамара Новікова. Апеляційну інстанцію представив Олександр Панасюк, а Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ — Тетяна Широян. У першому турі виборів переміг О.Панасюк з Вінницького апеляційного суду, а до другого потрапили О.Гумега з Господарського суду м.Києва та Т.Широян з ВСС. Остання й перемогла, отримавши 155 голосів.

О.Панасюк та Т.Широян замінять у вищому кваліфоргані Володимира Бутенка та Тетяну Шилову. Між іншим, О.Панасюк після свого обрання оптимістично заявив: навіть якщо йому доведеться працювати в комісії лише один день, він зробить все від нього залежне, щоб покращити судову систему.

Адже у спину новим членам ВККС дихає потенційний закон, згідно з яким кількість членів ВККС скоротять на 4 особи, а призначатиме на посади Вища рада правосуддя за результатами конкурсу, який вона і проведе. І головне, аби він відбувався так само прозоро, як і голосування на суддівському форумі.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Які негативи ви вбачаєте у майбутній судовій реформі?

Іван КОЛІСНИК,
суддя Господарського суду Дніпропетровської області, член Ради суддів:

— Закон, який хочуть прийняти, може зашкодити доступу до правосуддя. Сьогодні Верховний Суд у повному складі не встигає розглядати всі справи, які до них надходять. Що ж буде, якщо штат скоротять? Можливо, впровадження додаткових фільтрів могло би зменшити навантаження на Суд, однак воно має відбутись одночасно з ухваленням нового закону.

Те саме стосується Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Сьогодні вони не встигають завершити кваліфікаційне оцінювання, причому працюють 16 осіб. У судах першої та апеляційної інстанцій бракує більш як 2000 суддів. Згідно з новою реформою кількість членів ВККС зменшать до 12. А це значить, що вони встигатимуть ще менше.

Що стосується суддівської винагороди, то тут також є мінуси. Суддя апеляційної інстанції та ВС сьогодні отримує значно більше за свого колегу з першої інстанції. Але чого ми хочемо, наприклад, від ВС? Щоб його рішення були справедливими і незалежними. Ми повинні створити для судді умови, за яких він буде незалежним. Я вважаю, що сьогодні зарплата служителя Феміди, навіть порівняно з країнами ЄС, є достойною і може бути гарантією незалежності. А якщо суддю позбавити гідної зарплати, то якою тоді буде боротьба з корупцією?

Юрій ЗАЙЦЕВ,
суддя Господарського суду Одеської області:

— Досі в нас було дві групи суддів. Ті, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, отримували одну винагороду, а ті, які не пройшли, — іншу. Вони працювали з однаковим навантаженням та ефективністю, виконували ті самі обов’язки, але отримували різні зарплати. Новий закон має врегулювати це питання, тому я поки що бачу в цьому позитив.

Віталій КАЛЬНИК,
суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду:

— Як на мене, нова реформа покликана досягти великих і правильних цілей, і я ставлюся з оптимізмом до її реалізації. Однак законопроект розроблявся у дуже швидкому темпі, тому має певні недоліки. З позитивних рис реформи можна відзначити те, що судді будуть отримувати однакову винагороду, незалежно від проходження оцінювання. Хоча ми розуміємо: доки закон не підписаний, його не існує.

Олексій ФАЗЕКОШ,
голова правління Асоціації захисту прав правників:

- Влада так і не продемонструвала, що готова не лише йти далі на шляху побудови Правової держави, але навіть просто проводити чергову судову реформу у відповідності до демократичних стандартів та європейському баченню розвитку правової системи.

Про що взагалі можна казати, якщо з 2017 року з різних причин звільнено 1 157 суддів. Штатна чисельність суддів на сьогодні - 7295, однак фактично суддів на дві тисячі менше - 5 236.

При цьому тільки у 4598 суддів є повноваження здійснювати правосуддя. Тобто Україна на сьогодні фактично позбавлена 30% відсотків суддів, а ми про цьому продовжуємо говорити, про якісь недоліки в системі чи задовгий розгляд справ в суді. Але ж депутатів обрали усіх, та й міністри призначені не на 70%, і всі вони – з повноваженнями.