Закон і Бізнес


Нездійсненні вимоги

Законниця дістала догану за те, що не скористалася машиною часу


Любов Кодрян переконана, що незалежно від своїх дій вона порушила б вимоги, адже їх неможливо виконати одночасно.

№43 (1445) 02.11—08.11.2019
Павліна КАМЕНСЬКИХ
12713

Адміністративні протоколи, складені правоохоронцями на любителів бити дружин чи пиячити на газонах, мають бути розглянуті протягом доби з участю сторін. Суддя чекала, що правоохоронці доправлять порушників на засідання, а ті не захотіли.


За відсутності порушників

Два роки тому до Вищої ради правосуддя надійшла скарга на дії Любові Кодрян з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області. Заявник повідомив, що законниця прийняла чимало постанов, якими повернула протоколи про адміністративні правопорушення поліції, зазначивши при цьому, що правоохоронці не забезпечили доставлення порушника в суд і тим самим не забезпечили йому доступу до правосуддя.

Натомість, на думку скаржника, служителька Феміди не бажала їх розглядати, а значить, відмовила порушникам у правосудді. Адже вона не надсилала сторонам повідомлень про засідання. Хоча це навряд чи допомогло б, коли йшлося про протоколи, які, за вимогами закону, слід розглянути протягом доби.

Скаржник уважає, що в законі «Про Національну поліцію» не передбачено ні прав, ні обов’язків правоохоронців здійснювати доставлення до суду осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності. А суддя, яка відмовлялася розглядати ці справи, нібито порушила присягу.

Третя дисциплінарна палата ВРП відкрила провадження. Однак той самий заявник через півроку ще раз поскаржився на суддю. Він акцентував увагу на тому, що жінка вчинила ті самі проступки, але в інших справах.

ДП здійснила перевірку правдивості вказаних фактів і виявила таке. З травня 2017 до січня 2018 року законниця прийняла 28 постанов, якими направила адмінпротоколи полісменам. Зі змісту постанов стає зрозуміло, що підставою для повернення стала неявка до суду осіб, яких притягали до відповідальності, та необхідність забезпечення органом, який склав протокол, доставлення таких осіб до суду.

Протоколи стосувалися таких проступків, як насильство в сім’ї, порушення правил адміністративного нагляду, торгівля з рук у невстановлених місцях та розпивання алкоголю, поява в громадських місцях у нетверезому стані, дрібне хуліганство, незаконне виробництво наркотиків. Один із протоколів було складено на водія, котрий керував авто напідпитку.

Повертаючи протоколи на доопрацювання та вимагаючи доставити до суду порушників, служителька Феміди не послалася на правові норми, які підтверджують її право на такі вимоги.

Марки та інші перешкоди

Л.Кодрян пояснила суду свої дії тим, що вона прагнула не допустити порушення прав осіб, стосовно яких складено протоколи, оскільки їх присутність у залі засідань обов’язкова. Суддя запевняє, що аналогічне тлумачення норм Кодексу про адміністративні правопорушення практикує не тільки вона. Такі постанови наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, копії яких долучила до пояснень. Прийняті ці постанови в різних регіонах України.

Щодо відсутності викликів для осіб, то законниця запевнила, що це неправда, адже порушників повідомляли як по телефону, так і повістками. Якщо раптом у протоколах не було вказано номерів телефонів, то секретар судового засідання повідомляв осіб через дільничного. Проте жодних доказів, які би підтверджували правдивість її слів, жінка надати не змогла.

Крім цього, Л.Кодрян протягом 2017 року не відсилала кореспонденції поштою у зв’язку із «систематичною відсутністю в суді поштових марок».

Утім, ДП дійшла висновку, що пояснення судді не можуть бути аргументом на її захист із таких причин. Законодавство не покладає на орган, який складає адмінротокол, обов’язок забезпечувати явку в судове засідання осіб. Приводити порушників полісмени можуть лише тоді, коли ті ухиляються від викликів і відмовляються приходити добровільно. Утім, інформація про те, що особи виклики до суду отримували, в матеріалах справи відсутня.

Також дисциплінарний орган дійшов висновку, що дефіцит марок не може бути причиною невиклику осіб до суду чи підставою для повернення протоколів.

Особливе співчуття викликали в членів ВРП потерпілі від домашнього насильства, які не могли добитися справедливості через затягування з розглядом справ. На їхню думку, Л.Кодрян не виконала завдань, покладених на неї КпАП, а неодноразове повернення протоколів для доопрацювання та належного оформлення з не передбачених законом підстав свідчить про незаконну відмову в доступі до правосуддя. За такі порушення судді вирішили вліпити догану з позбавленням доплат.

Математика законотворців

Законниця оскаржила стягнення. На її думку, покарання безпідставне. Адже вона не могла розглянути протоколи за відсутності порушників.

Крім того, суперечливі вимоги законодавства не дають можливості розглянути ці протоколи без порушень. Адже в деяких випадках протокол слід було розглянути протягом доби, що нездійсненно, оскільки повідомлення про засідання навіть не дійшло б до особи. «Яким чином суд може забезпечити обов’язкову явку особи до суду протягом доби?» — задала риторичне запитання суддя.

«У будь-якому випадку були би порушені або строки розгляду справ, або вимоги щодо повідомлення особи про засідання й розгляд справи за її участю», — стверджувала Л.Кодрян.

Адвокат судді також акцентував увагу на недоліках законодавства. Адже є чітка норма, що особу слід повідомити про розгляд за 3 дні до засідання. І при цьому є справи, для яких установлені строки розгляду — одна доба. «Як це зробити? За 3 дні до розгляду направити повідомлення, але протягом доби розглянути?» — не розумів захисник математики законотворців. А потім додав: «І все це — за відсутності в суді марок!»

Окрім того, правник зауважив: хоча в рішення ДП сказано, що суддя порушила право особи на доступ до правосуддя, ніхто не звертався зі скаргою на її роботу.

Схоже, скрутна ситуація, в якій опинилася служителька Феміди, котрій слід було розіслати повістки раніше, ніж до суду надійдуть протоколи на порушників, не справила враження на членів ВРП. Вони вирішили залишити дисциплінарне стягнення в силі. Мабуть, члени Ради згадали стародавній принцип dura lex sed lex. Тобто, яким би безглуздим не був закон, суддя має його виконувати, а не критикувати.