Закон і Бізнес


Лабіринти мінотавра

Запропоновано новий механізм захисту права власності на частку в ТОВ


№42 (1444) 26.10—01.11.2019
Ксенія ТАЛАМАНЧУК
4768

Адвокати разом із представниками Національного депозитарію обговорили проблеми системи корпоративного управління в акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю.


Відкриті для пропозицій

Безпека ведення бізнесу в Україні наразі залишає бажати кращого. Проте держава почала дослухатися до вимог підприємців, тож невдовзі нас очікують докорінні зміни процесу корпоративного управління. Після аналізу використовуваних рейдерських схем громаду вирішили невдовзі порадувати новим законом про АТ. Також з’явиться альтернатива захисту прав учасників ТОВ.

Цим новаціям було присвячене засідання комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України. На ньому член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов відкрив деякі таємниці. Так, він проанонсував, що загальний доступ до законопроекту відкриють орієнтовно на початку грудня. Доки ж триває опрацювання, члени робочої групи чекають пропозицій.

Початок роботи зумовлений підписанням Україною євроінтеграційних документів, які, зокрема, передбачають і уніфікацію корпоративного управління АТ. Чинний закон «Про акціонерні товариства» було прийнято ще у 2008 році, і з того часу він фактично не зазнав суттєвих змін. Це свідчить про те, що, за своїм правовим регулюванням, Україна концептуально залишається на початку 2000-х, у свою чергу законодавство Європейського Союзу вже давно пішло вперед, зазначив М.Лібанов.

Злиття та поглинання

Оскільки на рівні ЄС нещодавно була затверджена нова директива, яка консолідувала в собі кращі зразки законодавства про компанії, наша держава повинна змінювати власні нормативні акти. Тож перше завдання, яке перед собою поставили члени робочої групи, — спростити відносини між акціонерами. Особливо в тих випадках, які стосуються процесів злиття та поглинання.

Законодавство ЄС дає можливості не тільки для об’єднання капіталів. Власники за Заході мають право розділити бізнес, тобто частину компанії злити з іншою, частину залишити, а частину виділити. І це дуже прогресивно.

Українське законодавство в цих аспектах відстає. Адже для простого злиття двох АТ потрібно не менш як тричі провести загальні збори акціонерів обох компаній. Тобто цей процес наразі є копітким і незрозумілим.

Тож для розв’язання цих проблем комісія напрацювала максимально прості та зрозумілі механізми. Зокрема, під час загальних зборів акціонери матимуть право уповноважити кількох осіб на вчинення всіх необхідних дій, які призведуть до появи нової компанії. Строки повідомлення акціонерів залишатимуться стандартними для вітчизняного законодавства. У цьому питанні вирішили не відступати від норм Цивільного кодексу та залишити строк у 2 місяці.

Хоча, на думку М.Лібанова, і ЦК потребує оновлення. Проте обмеження теж з’являються. Так, проект закону містить концепцію щодо можливості об’єднання виключно АТ. Як стверджують автори, це робиться навмисно, з метою захисту прав акціонерів. Адже вітчизняний бізнес має безліч прикладів, коли внаслідок приєднання до АТ «набору сміттєвих баків» розмиваються частки акціонерів. Тож безмежні корпоративні процеси себе не виправдали.

Структура захисту

Винятком стануть процеси злиття та поглинання дочірніх компаній. Адже через зрозумілі причини деякі великі холдинги структурували власний бізнес шляхом використання ТОВ. Свого часу це, звичайно, дещо нівелювало ризики захоплення бізнесу, але тепер поступово з’являється попит на зведення всіх процесів у єдиний організм.

Якщо АТ володіє в ТОВ більш як 90% голосів, то для таких компаній будуть створені спрощені механізми. Напрацьований законопроект передбачає також механізми для запровадження непропорційного виділу та максимального спрощення процедур.

Над усіма цими питаннями комісія працює з максимальним ступенем відкритості. Так, найбільш активно в засіданнях беруть участь представники важкої промисловості. Вони щоденно відчувають на собі весь тягар механізму корпоративного управління. Достатньо часу також присвячено напрацюванням механізмів належного захисту прав міноритарних акціонерів.

Проте виявилося, що деякі аспекти ще навіть не розглядалися. Адже процеси злиття та поглинання можуть підпадати під урегулювання Податковим кодексом. Про це автори доки не думали, але пообіцяли виписати так новий закон, щоб податків виникало якомога менше. Однак, розпочавши роботу над захистом корпоративних інтересів, вітчизняні нормотворці встигли запропонувати й кілька контраверсійних положень.

Цінні учасники

Розвиток бізнесу в Україні, крім впливу зовнішніх факторів, суттєво гальмується неможливістю бути впевненим у належності підприємства його засновникам. Так, практика вилучення відомостей щодо власників з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань є досить поширеною. Проте підприємництво в таких умовах накладає на учасників товариств додаткові безпекові вимоги.

Держава вирішила піти громадянам назустріч і визнати, що ні Міністерство юстиції, ні правоохоронні органи не здатні убезпечити власників від недобропорядних партнерів та конкурентів. Саме тому для учасників ТОВ буде створена можливість вилучити свій запис із ЄДР та отримати відповідний запис у центральному депозитарії.

Досі не вирішено, яку саме структуру буде встановлено. Залишиться вона дворівневою, як і для АТ, чи все ж буде однорівнева структура, цілковито підвідомча НДУ? Звичайно, за це доведеться заплатити, проте безпека коштуватиме дорожче.

То що отримають учасники ТОВ, які змінять реєстр свого місцезнаходження? По-перше, електронні послуги. Адже, цінні папери захищені в Україні тими ж технологіями, що й кошти на банківських картках. По-друге, доступ до зміни учасників матиме тільки депозитарій. Тож більшість шахрайських схем, пов’язаних із недоброчесними нотаріусами, державними реєстраторами та зламами в системі, повинна канути в Лету.

Деякі перешкоди можуть виникнути при взаємодії з банками, але переваг буде значно більше. Адже депозитарні системи можуть запропонувати учасникам повну прозорість. Зокрема, проведення загальних зборів у електронній формі, цілковите обслуговування всієї корпоративної структури та навіть спрощення участі в керівництві підприємством для нерезидентів.

Таким чином, учасники ТОВ матимуть змогу обирати, що вони хочуть:  звичайний батон чи багет. Адже за обслуговування в НДУ доведеться сплатити. Проте й безпеки там буде більше.

Звичайно, сприйняття законопроекту залежатиме від консерватизму читачів. Адже у ХХІ ст. збільшення безпеки дорівнює збільшенню прозорості. Однак, якщо вам не сподобається сервіс, ви завжди можете повернутися на обслуговування до корумпованої та ризикованої системи Мін’юсту. Адже не так уже й важко стати власником бізнесу, складно пройти лабіринтами корпоративного структурування та захистити своє майно.