Закон і Бізнес


Шторми врядування

З’їзди позбавили зайвого клопоту, а суддів — неадекватної винагороди


№41 (1443) 19.10—25.10.2019
Софія КОНДРАТЮК
10518

Під гучні оплески, що нівелювали певне обурення у сесійній залі, у другому читанні та в цілому було ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Та перед тим, як 236 народних депутатів натиснули кнопку «за», сталося багато цікавого.


Автори поправок до законопроекту №1008 повсякчас просили проголосувати за них увесь склад парламенту, наполягаючи на їхній важливості та вкотре нагадуючи, що загалом ця невідкладна ініціатива Президента не покращить здійснення правосуддя в країні. Так помалу за два дні роботи вдалось опрацювати 330 поправок.

Під кінець противники проекту, у тому числі Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, закликали подумати про громадян. Утім, його провайдери зауважили, що мета реформи спрямована саме на запити суспільства.

Шах від опозиції проекту — у з’їзду забирають повноваження формувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Мат від голови Комітету ВР з питань правової політики — до складу конкурсної комісії входитимуть представники Ради суддів. Новий хід — де таке бачено, аби долю правосуддя вирішували іноземці? Відповідь — у доборі до Вищого антикорупційного суду, до якого чи не вперше не було претензій.

Озвучили також думку, що шістьох членів комісії з відбору кадрового складу ВККС контролювати легше, ніж масштабні з’їзди суддів та адвокатів. Проте, як показує історія цих двох органів, усі делегати ще до початку зібрання знають, хто стане новим членом врядування. Отже, судді, як убачається, мають змінити підходи до місії з᾽їздів, а не просто зустрічатися для того, щоб попити разом чаю, чим був занепокоєний народний депутат Сергій Власенко.

На заперечення проти скорочення штату суддів Верховного Суду також знайшовся аргумент. Говорили, що касаційна інстанція і так надмірно перевантажена справами, а зменшення кількості суддів лише погіршить ситуацію. Утім, у зв’язку із такими заявами ніхто не запропонував збільшити штат ВС. Натомість стейкхолдери реформи пропонують «ліки» від перевантаження — касаційні фільтри.

Винагороду для «верховників», яку значно урізали, не визнали посяганням на суддівську незалежність, оскільки для громадян, які у кращому випадку отримують середню зарплату у розмірі 10000 грн., грошова оцінка роботи судді ВС, що коливається між 250000 і 350000 грн., вбачається неадекватною. Хоча не важко спрогнозувати, що це рішення перегляне Конституційний Суд у контексті досягнутого рівня окладів як гарантії суддівської незалежності.

Утім, швидше за все, після набрання законом чинності переважна більшість громадян, яка не розуміється на тонкощах функціонування правосуддя, позитивно сприйме цей акт лише через зниження бюджетних витрат на утримання «верховників». Утім, представники ВС та реформованого врядування й надалі критикуватимуть дії, які зачепили їхні права та кишені.

 

ПРЯМА МОВА

Валентина ДАНІШЕВСЬКА,
Голова Верховного Суду:

— Не можна ігнорувати міжнародну спільноту та наших партнерів — це дуже небезпечно.

Крім того, гілки влади мають співпрацювати між собою і давати людям те, що вони чекають роками. У нашому випадку — це своєчасні судові рішення. Отже, я просила б продемонструвати народу нашу солідарність у тому, що працюватимемо і над цим законопроектом, і над іншими, розробляючи ті положення, які допоможуть забезпечити в Україні функціонування незалежного суду.

Ірина ВЕНЕДІКТОВА,
голова Комітету ВР з питань правової політики:

— 2 жовтня відбулося засідання Комісії з питань правової реформи при Президентові, на ньому були присутні представники Ради Європи, ЄС та донорських організацій. Вони підтримали реформу. Крім того, від імені суддів проект підтримав ректор Національної шкоди суддів Микола Оніщук. Я даю вам іншу картинку ситуації, що склалася. Але це не означає, що ми можемо припиняти роботу над удосконаленням судової системи.