Закон і Бізнес


Справа застиглого часу

Законника відсторонили через те, що не переглянув рішення 3-річної давності


№41 (1443) 19.10—25.10.2019
Марта ЛІТЕЧКО
6834

Суд постановив стягнути з боржника гроші на погашення банківського кредиту. Потім пройшло 3,5 року, і чоловік подумав: а чи не відсудити їх назад? Далі минуло більше ніж рік, а справа не рухається…


Завантаженість не виправдовує

На Віктора Савченко з Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області поскаржився до Вищої ради правосуддя адвокат. На думку заявника, законник безпідставно затягував розгляд заяви про перегляд рішення в цивільній справі.

Перша дисциплінарна палата ВРП встановила, що заочним рішенням у жовтні 2014 року суд задовольнив позов банку проти осіб і стягнув з них заборгованість (близько 1 млн грн.). Відповідно до чинної на той час редакції Цивільного процесуального кодексу заочне рішення можна переглянути за клопотанням відповідача. Тож у лютому 2018-го адвокат боржника подав заяву про перегляд рішення 3-річної давності. Вона потрапила на розгляд до В.Савченка і застрягла в нього дотепер.

За повідомленням голови Баглійського райсуду, на час дисциплінарного провадження в автоматизованій системі документообігу відсутня інформація стосовно призначення засідання для розгляду заяви про перегляд заочного рішення від жовтня 2014 року, також відсутня ухвала про скасування цього вердикту.

Оскільки пішов другий рік, а справа досі не зрушила з мертвої точки, дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях судді є ознаки проступку. Адже в переліку причин для стягнення є і затягування процесу без будь-яких видимих підстав і несвоєчасне виготовлення рішень.

Утім, члени ВРП звернули увагу на завантаженість служителя Феміди. Зокрема, за 2018 рік він отримав понад 1000 справ і розглянув більше ніж 700. Проте рівень навантаження не може бути підставою для недотримання розумних строків.

Нечіткі межі строків

Затягування з дотриманням строків суддя продемонстрував не вперше. За рік до цього він дістав сувору догану за дуже схожий проступок.

Свого часу особа, на квартиру якої він наклав арешт для забезпечення позову, хотіла оскаржити цю ухвалу в апеляційному суді. Однак не змогла вмовити законника, щоб він надіслав справу до апеляційної інстанції. Два місяці власник арештованої квартири оббивав пороги райсуду, сподіваючись, що справу направлять на розгляд, але дарма. Така безрезультатність завершилася тим, що людина звернулася зі скаргою до ВРП, і на момент відкриття дисциплінарного провадження справа все ще припадала пилом у першій інстанції.

Крім того, за твердженням скаржника, суддя вчинив ще й другий проступок — затягнув з унесенням свого акта до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Дисциплінарна палата констатувала 2 проступки внаслідок недбалості, які мають триваючий характер. На думку членів ВРП, це свідчить про недбале ставлення судді до службових обов’язків, що спричинило негативні наслідки у вигляді порушення конституційних прав особи. Недотримання закону було очевидним, факт проступку — доведеним.

Законник дістав тоді сувору догану з позбавленням доплат. Хоча в рішенні сказано, що в його діях відсутній лихий умисел.

Цього разу вже інша ДП констатувала, що рішення досі не розглянуто внаслідок недбалості. У матеріалах нема доказів того, що причини допущення процесуальних порушень мали об’єктивний характер і можуть уважатися поважними. Також відсутні докази, що законник уживав заходів, аби встигати виконувати роботу в установлені строки.

Беручи до уваги попереднє стягнення, накладене на служителя Феміди, палата вирішила відсторонити його від роботи й відправити до Національної школи суддів підвищувати професійний рівень.

Володар мантії оскаржив це рішення, але на засідання Ради прийти також не встиг. На побачення із членами дисциплінарних палат він, між іншим, також не з’являвся. Щоб дати законнику трохи більше вільного часу, ВРП дійшла висновку, що відсторонення буде саме тим, що треба. Далі — кваліфікаційне оцінювання, під час якого В.Савченко доводитиме свою здатність здійснювати правосуддя.