Закон і Бізнес


Від концентрації до децентралізації

Земельна реформа створює передумови для переходу до федеративного устрою


Микола Сольський наголосив: не варто очікувати врегулювання питання щодо ринку землі протягом найближчого часу.

№41 (1443) 19.10—25.10.2019
Ксенія ТАЛАМАНЧУК
7051

Під час брифінгу народні депутати заявили, що замість референдуму із земельного питання право розпоряджатися ділянками буде передано територіальним громадам. Вони самостійно вирішуватимуть, чи потрібен їм референдум та з яких саме питань.


Прибуткова реформа

Відкриття ринку земель вимагає від Уряду зважених рішень, адже в умовах економічної кризи це виглядає як крок до збагачення населення. Проте замість переходу до ринкової реформи Україна може дістати колапс. Утім, під час брифінгу парламентарі намагалися показати ефективність своєї роботи, а також те, що вони здатні почути кожного.

Вийти до народу та пояснити, що ж відбудеться з ринком земель, нардепів змусив час. Точніше — його сплив, адже більше альтернативні проекти щодо «землеустрою по-українськи» не приймаються. Крім поданого Кабінетом Міністрів документа, парламентарі встигли написати ще 10, які тепер детально вивчатимуться Комітетом Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

В останній вагон устигли заскочити й представники пропрезидентської партії. Як засвідчив голова комітету Микола Сольський, поданий ними альтернативний проект є найкращим, адже враховує інтереси всіх сторін. Не секрет, що протягом останніх років агросфера — майже єдина індустрія, яка показує стабільний прибуток. Тож зміни планують робити так, аби ніхто не образився.

Стосується небайдужих

За статистикою, в Україні існує більше ніж 1300 підприємств, які обробляють землю та працюють в аграрній сфері. Такі підприємства мають серед бенефіціарів не лише громадян України, а й іноземців. Тож, зважаючи на їх вклад в обробіток вітчизняних ланів, їх проганяти не планують. Тому поданий президентськими силами законопроект містить норму, яка зрівняє в правах іноземців і громадян України.

За задумами, з наступного року ті підприємства, які працюють у цій сфері понад 3 роки, матимуть змогу реалізувати своє право на купівлю земель на рівні з іншими. Єдине обмеження — вони не зможуть збільшувати власний земельний банк в обсягу, який є більшим, ніж той, яким вони користувалися на правах оренди.

Торкнулись і проблеми концентрації. Тож більшість із альтернативних варіантів передбачає зменшення площ земель, які можна отримати на рівні територіальної громади та області, порівняно з основним проектом.

Законодавчі ініціативи планують обговорити з громадою, а рішення приймати разом. Проте, як наголосив М.Сольський, інтереси всіх учасників ринку суперечать один одному, тож компроміс хоч і буде, але важкий. Слухати громадян планують на регіональних форумах. Дивно, що їх буде всього 18, адже народні обранці декларують, що дослухатимуться до думок людей у кожному регіоні. Планують вислухати пайовиків, фермерів, представників органів місцевого самоврядування та навіть усіх небайдужих до цього питання.

Червона лінія

Хоча ще фактично нічого не зроблено, власними досягненнями вже почали хизуватися. Так, заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький наголошує на тому, що це перший Уряд, який спромігся внести до Ради законопроект щодо обігу земель. Мовляв, попередні цього не зробили, а от вони дали старт активній, а що головніше, предметній дискусії. Метою Т.Висоцький називає збереження аграрної індустрії як лідера. А вже другорядним аспектом називають збагачення всіх українців і в тому числі пайовиків.

Уповноважений Президента із земельних питань Роман Лещенко наголосив на тому, що позиція керманича держави є сталою та однозначною. Суспільство повинне напрацювати червоні лінії, переступати через які вони не будуть. Задля цього намагатимуться дослухатись до думки кожного. Крім того, усі альтернативні законопроекти ретельно вивчать і візьмуть до уваги. Проте консенсус буде складно знайти, адже інтереси всіх учасників ринку суперечать один одному. Крім цього, громаді пообіцяли прийняти інтегроване рішення.

Проте, як виявилося, це надважливе рішення Президент планує перекласти на плечі громади. Тож, як повідомив Р.Лещенко, передумов для проведення загальнодержавного референдуму глава держави не вбачає. Адже ідея децентралізації полягає в тому, що громада самостійно вирішуватиме долю свого регіону та його розвитку. Таким чином, якщо громада прийме рішення щодо необхідності продажу власних земель, то він відбуватиметься.

Якщо ж для цього потрібен референдум, то нехай проводять місцевий. Виявляється, що земля належить не всьому народу України, як записано в Конституції, а виключно територіальним громадам. За такою логікою, проблеми окупації деяких регіонів України — це містечкові проблеми, які не варті загальної уваги. І якщо частина громадян хоче, наприклад, керуватися правом Сполучених Штатів чи більш прогресивним правом Великої Британії, то жодних проблем політикум у цьому не побачить.

Головний посил своєї промови Р.Лещенко сформулював так: «Земельній реформі — бути. І нас цікавить лише одне — яким чином навести лад у цій сфері та досягти суспільного консенсусу». Наприкінці свого виступу він наголосив на безпрецедентних заходах, яких уже вживає Уряд. І закликав громадян бути дуже активними. З огляду на специфіку побудови відносин в агросфері невдовзі ми можемо отримати дуже активні мітинги та палаючі лани.

Комітет спробує

Доки ж єдності в питаннях земельної реформи немає, проекти вивчатимуть на засіданнях профільного комітету. М.Сольський вважає, що найліпший варіант — не виносити в сесійну залу документ, поданий Кабміном, а спробувати зробити щось усереднене.

Досі депутати мали змогу проаналізувати, як саме працює аграрний ринок в Україні, та навіть устигли з висновками. Так, народу обіцяють, що не чіпатимуть того, що вже працює. Адже, за статистичними даними, великих латифундистів небагато. Основний прошарок складають середні компанії та фермери. Які, якщо їх оцінювати за міжнародними мірками, є невеликими власниками. Тож, вирішуючи питання концентрації, до уваги взяли наявні показники.

«Ми розуміємо: якщо суттєво обмежити кількість землі, яку можливо взяти в одні руки, то нічого, крім мільйона схем, ми не отримаємо. Адже в країні багато кваліфікованих та голодних юристів, які здатні це зробити», — зазначив голова комітету. Тож депутати налаштовані бути відвертими та створити прозорі умови для ринку. Адже всім зрозуміло, що ринок земель і тепер існує, але в «сірому» стані. Тож майже всі законопроекти передбачають обмеження на рівні держави, області та об’єднаної територіальної громади. Певно, можна встановлювати досить малі обсяги концентрації, і, певно, це когось заспокоює, але депутати не тяжіють до «сірих» схем. Принаймні так стверджують.

Окремого закону для землевласників створювати не будуть. Більше деталей сподіваються напрацювати шляхом застосування антимонопольного законодавства та тісного співробітництва з відповідними комітетами. Крім загальних питань, вивчають і проблеми дотування аграріїв. Зокрема, напрацьовують варіанти щодо залучення малих підприємців до активної праці з банками.

Найголовніше — зменшити податки та перевести аграрний бізнес у «білу» та прозору площину. Адже нині в державі багато хто потерпає від застосування недобросовісної конкуренції, установлення низьких цін при закупівлі та відвертого вимагання й рейдерства. Якщо селяни не бажають сплачувати податки сьогодні, уважаючи, що так економлять кошти, то завтра вони продаватимуть продукцію за заниженими цінами. Тож пояснити, що працювати на «білому» ринку вигідно — велике завдання для держави.

Загалом обіцяли багато. Проте зрозуміло, що єдиної точки зору наразі нема. Питання полягає в тому, перетвориться Україна на маленькі вотчини зі своїми місцевими князьками чи народ усе ж зможе спочатку висунути свою позицію, а потім ще й відстояти її.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Микола СОЛЬСЬКИЙ,
уповноважений Президента України із земельних питань

Яка позиція Президента щодо проведення земельного референдуму?

— По-перше, у нас уже є 7 млн пайовиків, які є землевласниками. Тобто держава вже передала їм землю й надалі вони самостійно вирішують її долю. Що ж стосується державної землі, то вона буде передана об’єднаним територіальним громадам. І люди на місцях будуть самостійно обирати, як їм розпоряджатися землею. Якщо вони матимуть бажання, то зможуть провести місцевий референдум самостійно та прийняти рішення своєю громадою.

Тому Президент переймається одним простим запитанням: референдум проводити заради чого? Заради скасування мораторію? То це вже вирішено. А вся інша земля передається громадам, тож нехай вони це питання вирішують самостійно. Тим паче що позиція, яку продемонстрував Держгеокадастр, є очевидною: розпорядження землею в особі одного взятого чиновника є неефективним.

Чи існують які-небудь напрацювання щодо боротьби з рейдерством?

— Безумовно. Проте ці зміни готуються окремим пакетом. Уже опрацьовано питання щодо захисту юридичних осіб. У тому числі щодо відчуження корпоративних прав через нотаріальні механізми, механізми захисту прав власника. Також передбачається скорочення тривалості процедур судового розгляду корпоративних спорів. Крім цього, будуть створені спеціальні механізми щодо захисту прав власників землі. Проте це потребує дещо більшої роботи. У рамках земельної реформи будуть доопрацьовані 3 законопроекти, найближчим часом ми їх подамо до ВР. Неможливо проводити земельну реформу, не захистивши землекористувача та землевласника.