Закон і Бізнес


Іпотечне коло

Невдовзі стартує 5-річний період пільгових умов для реструктуризації боргів


№41 (1443) 19.10—25.10.2019
Ольга ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента Торгово-промислової палати України, адвокат, засновник ЮК «Інколанс»
11602
11602

Адвокати повідомили позичальникам, щодо яких валютних кредитів можна не турбуватися в разі скасування мораторію. Адже житло в них не відберуть.


Час на реструктуризацію

У квітні 2014 року в Україні почало відбуватися значне коливання курсу іноземних валют відносно гривні. Одним із ключових факторів, що вплинули на неконтрольовану девальвацію національної грошової одиниці, стали зимові події та зміна влади. З огляду на курсові коливання, нестабільну соціально-економічну ситуацію, з метою захисту осіб, які отримали кредит у валюті, у тім числі на купівлю житла, влітку того ж року парламент ухвалив закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VІІ.

Закон забороняв примусове відчуження рухомого й нерухомого майна позичальників, які мали зобов’язання за договорами споживчого кредиту у валюті. Якщо підходити до питання формально, то законодавці створили позитивні умови для позичальників, давши їм час для реструктуризації запозичень та використання власного майна без страху перед його відчуженням.

Проте мораторій передбачає лише відстрочення виконання зобов’язання, а не звільняє від його виконання. Закон не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави). Тобто ухвалені судові рішення на користь кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки залишаються в силі, зупиняється лише їх виконання, а саме — процедура стягнення майна.

Така правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду України у справі №6-1356цс15 від 2.03.2016. Із зазначеним підходом складно не погодитися.

Заборона, яку скасують

Разом з тим час плинув, ситуація в країні стабілізувалася, і перед Верховною Радою постало питання про створення правового механізму банкрутства фізичної особи, як це прийнято в розвинених країнах, який дозволив би фізособам повністю позбутися тягаря боргів. Після прийняття Кодексу з процедур банкрутства дане питання було вирішене. Водночас законодавець не забув і про встановлення механізму зняття мораторію на відчуження власності боржника.

У «Прикінцевих та перехідних положеннях» кодексу зазначено, що через один рік із дня набрання ним чинності припиняє дію закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Тобто вже з 21.10.2020 буде скасовано заборону для банків та інших фінансових установ відчужувати рухоме та нерухоме майно неплатників за валютними кредитами. До цієї дати мораторій на примусове стягнення майна, переданого в іпотеку, й надалі діятиме.

Крім того, діятиме мораторій на примусове стягнення іншого майна, яке не перебуває в іпотеці. Не варто турбуватись і тим боржникам, розмір кредиту яких перевищує вартість іпотечного майна. Діятиме мораторій і на перепродаж кредиту третім особам, а саме — факторинговим компаніям. Разом з тим заборона на перепродаж кредиту третім сторонам не поширюється на банки, оголошені неплатоспроможними. Такі фінустанови мають право перепродати кредитну заборгованість.

Умови пільгової реструктуризації

У 2014 році мораторій запроваджували як тимчасовий захід — до моменту законодавчого врегулювання питань погашення валютних кредитів з урахуванням необхідності досягнення компромісу між кредиторами й позичальниками. Скасування мораторію може спонукнути неплатників сісти за стіл переговорів із кредиторами, багато з яких і тепер готові реструктуризувати борги.

Крім цього, з набуттям чинності кодексом стартує 5-річний період пільгових умов реструктуризації боргів. Головною умовою реструктуризації буде конвертація валютних кредитів у гривні за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність фізособи.

Прописані й інші умови реструктуризації. Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 м2 (або не більше ніж 13,65 м2 житлової площі на кожного члена сім’ї боржника) або загальна площа житлового будинку менша за 120 м2, то процентна ставка за таким планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб (UIRD), збільшеному на 1%. «План реструктуризації розробляється на 15 років, якщо інше не погоджено сторонами», — ідеться в кодексі. Станом на 5.08.2019 значення індексу UIRD на 12 місяців — 15,64%. Якщо площа нерухомості більша, то процентна ставка встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб, збільшеному на 3%, а план реструктуризації розробляється всього на 10 років.

Отже, валютним позичальникам потрібно знати, що мораторій буде діяти, поки не втратить чинності закон №1304-VII, тобто до 21.10.2020, якщо до законодавства не буде внесено змін. Таким чином, позичальники за валютними кредитами, забезпеченими іпотекою, можуть не хвилюватися з приводу того, що в них відберуть житло за умови, що кредит підпадає під умови, зазначені у вищезгаданому законі. Проте слід зазделегіть продумати стратегію подальших дій: варто звертатися до господарського суду із заявою щодо своєї неплатоспроможності чи ні. Бо визнати себе банкрутом може тільки сам боржник, і лише в такому випадку банк зобов’язаний буде зменшити борг і розтягнути в часі його виплату.

Також не потрібно забувати, що на час дії мораторію строки давності для звернення в суд або ж виконавчі дії зупиняються. Отже, до 2020 року банківські установи не зможуть примусово продати нерухомість боржника, яка перебуває в іпотеці, а також перепродати кредитну заборгованість третім особам.