Закон і Бізнес


Член правління ААУ Катерина Гупало:

«Законопроект №1229 де-факто повертає до дореформеного стану 2012 року»


Катерина Гупало: «Законопроект №1229 де-факто повертає до дореформеного стану 2012 року»

№41 (1443) 19.10—25.10.2019
Вероніка ВОЛИК
5342

Чимало законодавчих ініціатив — тих, що ще перебувають на опрацюванні в комітетах, і тих, які вже набрали чинності, — суттєво змінюють кримінальний процес. Чи є в них безумовні плюси й до чого адвокатам слід готуватися? На деякі запитання відповіді пролунають на Lviv Criminal Law Forum, а деякі спеціально для «ЗіБ» дала член правління Асоціації адвокатів України, партнер ЮК Arzinger Катерина ГУПАЛО.


 «Не завжди опубліковані для обговорення проекти збігаються з текстами прийнятих законів»

— Катерино Петрівно, що нині найбільше обговорюють адвокати, які займаються кримінальним правом?

— Одним із найбільш обговорюваних питань є законопроекти у сфері кримінального права та процесу. Зокрема, нещодавно набрав чинності закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18.09.2019 №101-IX. Ним скасовано кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво (ст.205 КК), а також суттєво підвищено граничні пороги притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (ст.212 КК).

Також широке обговорення викликав законопроект №1009, більше відомий у професійному середовищі як проект щодо скасування «поправок Лозового». Цей закон також уже набрав чинності.

Також ще є низка ініціатив, які ми відстежуємо. Зокрема, увага не лише адвокатури, а й бізнесу прикута до проекту «Про Бюро фінансових розслідувань» (№1208-2). Фактично мова йде про створення нового правоохоронного органу, до підслідності якого планується віднести ряд злочинів у сфері податків, обігу підакцизних товарів та цінних паперів тощо. І тут варто наголосити, що в останньому з опублікованих проектів передбачається закріплення за бюро не лише здійснення досудового розслідування, а й низки допоміжних функцій.

Так, планується наявність у БФР власних оперативних підрозділів, інформаційно-аналітичного та підрозділу міжнародного співробітництва. Крім того, передбачається уповноваження БФР на отримання інформації з усіх державних реєстрів, проведення негласних слідчих дій (у тому числі прослуховування), а також новий інструментарій — моніторинг банківських рахунків. Тобто хочуть надати БФР широкий набір інструментарію та повноважень. Водночас там, де є широке коло повноважень, є і поле для зловживань, що не може не турбувати адвокатську спільноту. Відповідний проект нині опрацьовується в комітетах, і залишається сподіватися, що фінальний варіант буде більш збалансованим.

Викликає занепокоєння й законопроект «Про оперативно-розшукову діяльність» (№1229), що передбачає де-факто повернення до дореформеного стану, що був до 2012 року, з відновленням механізму надмірного втручання в права людини до початку досудового розслідування. Цей документ також перебуває на стадії опрацювання в комітетах.

— Після набрання чинності законом (проект №1009) детективи НАБУ і ДБР зможуть прослуховувати фігурантів розслідувань. Що буде з адвокатською таємницею і взагалі з правами цих осіб?

— Що стосується законопроекту №1009, то 17 жовтня він вступив у силу як закон №187-IX із заявленою в назві метою — «вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства». Дійсно, цей акт передбачає можливість для співробітників Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань здійснювати так звану прослушку. Такі нововведення були зумовлені численними скаргами НАБУ на витік інформації і необхідністю запобігання цьому.

Варто знати, що процедура ініціювання відповідних негласних слідчих (розшукових) дій змін не зазнала. Тобто мова йде радше про розширення кола органів, які можуть їх здійснювати. Обсяг прав і гарантій осіб, щодо яких уживаються такі заходи, не змінився.

Водночас закон №187-IX містить нововведення, вигідні стороні захисту. Так, повертається можливість залучати експертів без звернення до слідчого судді, також закон дозволяє проведення експертизи приватними експертами.

А от чого цей акт не містить, так це очікуваного скасування так званих поправок Лозового. Так, проект №1009 передбачав скасування норми про обчислення строку досудового розслідування з моменту його початку. Також визначалася можливість скасування підозри. Втім, у тексті закону №187-IX відповідних норм не виявлено. Тому з аналізом законопроектів слід бути дуже уважними: не завжди опубліковані для обговорення проекти збігаються із текстами прийнятих законів.

«Тема екстрадиції стає все більш актуальною для практикуючого адвоката»

— Багато адвокатів, які практикують у сфері кримінального права, приїдуть 19 жовтня на Lviv Criminal Law Forum. Ви модеруватимете філософську дискусію «Що нам завтрашній день готує?». Завтрашній день, напевне, залежить від реформ у правовій сфері. Як пропоновані зміни можуть вплинуть на адвокатську діяльність?

— Нині особливо часто згадується так зване китайське прокляття «Щоб ти жив у епоху змін!». Адже законодавчих ініціатив така кількість, що тільки встигай їх відстежувати.

Загалом планується винести на обговорення як згадані закони та окремі законопроекти, так і більш концептуальні питання, зокрема судової реформи, проблематики статусу захисника, перезапуску правоохоронної системи тощо. Також маємо подискутувати про відповідальність за незаконне збагачення.

Як відомо, нещодавно відповідну статтю КК скасував Конституційний Суд. Також не забарилися і нові законодавчі ініціативи щодо повернення відповідної статті в новій редакції. Дискусія обіцяє бути фаховою і цікавою, адже очікуємо участі не лише адвокатів, а й представників суддівського корпусу та правоохоронних органів.

— Що буде особливого на форумі і відповіді на які запитання отримають адвокати?

— Хотілося б розпочати з більш загального. Асоціація адвокатів України уже другий рік поспіль проводить кримінальний форум у місті Лева. Водночас відзначу, що захід орієнтований на представників адвокатури не лише західного регіону, а й з усіх куточків України. А місце проведення дає змогу поєднати приємне з корисним: не лише послухати цікавих доповідачів, а й насолодитися туристичною перлиною України.

Lviv Criminal Law Forum — це не лише нагода обмінятися досвідом із колегами, а й майданчик для професійної дискусії із доповідачами — представниками правоохоронних органів та суддівського корпусу.

Одна із «фішок» заходу — це його міжнародний елемент. Так, минулого року поділитися своїм досвідом приїздив один із провідних кримінальних адвокатів Швейцарії Саверіо Лембо, партнер юридичної компанії Bär & Karrer. Цього року у нас уже два іноземні доповідачі.

Зокрема, радник австрійської юридичної фірми Hausmaninger Kletter Олівер Локса розповість про процедуру екстрадиції згідно із законодавством Австрії, а також про обставини, що виключають екстрадицію. За моїми спостереженнями, ця тема стає все більш актуальною для практикуючого адвоката.

А з огляду на нещодавні новини про екстрадиційний процес стосовно Дмитра Фірташа в Австрії тематика доповіді стає ще цікавішою. А Олексій Міхалевич, партнер International Collegium of Lawyers «Legal Status» (Вільнюс, Литва), розповість про особливості оскарження «червоної картки» та виключення з баз даних Інтерполу.

Міжнародна тематика в програмі форуму — це відповідь на роботу міжнародного характеру. Якщо раніше кримінальна практика асоціювалася виключно з роботою в межах України, то тепер кордони стають все більш розмитими. Та й наші правоохоронні органи, як показує практика, все частіше звертаються до механізмів міжнародної правової допомоги. Це вимагає від адвоката розуміння щодо особливостей функціонування цих нових інструментів, а також налагодження зв’язків з іноземними колегами. Зростання кількості так званих транскордонних проектів ми спостерігаємо і у своїй роботі.