Закон і Бізнес


Справжні й поважні

У новому році юристи хвилюються, чи не замінить їх штучний інтелект


№40 (1442) 12.10—18.10.2019
Марина ЛІБЕРМАН
5872

Про те, чим вітчизняна правова спільнота відрізняється від будь-якої іншої у світі та чому адвокатам в їхнє професійне свято варто покаятись у гріхах, говорили на урочистому прийомі Асоціації правників України з нагоди святкування Дня юриста.


Із чистого золота

Більшість громадян Новий рік святкує в січні. Проте правники, за багаторічною традицією, відкривають Рік права восени. Цього разу свято видалося символічним, адже День юриста припав на Судний день.

Якщо вірити, що все відбувається не хаотично та має хоч якийсь сенс, то варто замислитися.

Споконвіків знання та тлумачення законів цінувалися дуже високо, а середовище книжників вирізнялося своєю закритістю та втаємниченістю. Хоча, за свідченням правників, вітчизняна адвокатура є насправді унікальним явищем, адже тяжіє до об’єднання. І, доки у світі більшість адвокатів сприймають один одного як потенційних конкурентів, українські правники розуміють, що разом їх голос лунає потужніше.

Урочистий прийом з нагоди святкування Дня юриста зорганізувала Асоціація правників України. Вона вирішила вшанувати найдостойніших почесною відзнакою «За честь і професійну відданість». В умовах розгортання скандалів навколо інших нагород та рейтингів ця відзнака зберігає високу довіру та репутацію.

І річ не в тому, що нагорода із чистого золота. Довіру викликає те, що з багатьох правників обирають одного. І вже протягом 14 років це справді поважні люди та гідні професіонали.

Довкола свободи

З вітальним словом до присутніх звернувся президент асоціації Денис Бугай. Він наголосив, що минулий рік був важким для української адвокатури. Зокрема, вона зазнала тяжких утрат, адже відразу дві зірки припинили сяяти на юридичному небосхилі. Далі він згадав про Віктора Мусіяку та Василя Кисіля — учителів, які вже покинули цей світ, але чиї настанови назавжди залишаться з правниками.

«Мета нашого заходу — нагадати про високу місію, — зазначив Д.Бугай. — Я вдячний, що ми об’єднані спільною метою задля того, щоб верховенство права було не просто назвою, а впроваджувалося щодня. Крім того, сьогодні ми нагадуємо один одному про наші надбання та втрати. Попереду нас чекає насичений рік, адже розпочав роботу Вищий антикорупційний суд. А Верховна Рада працює в режимі шаленого принтера. Очікувань багато, тож сподіваюся, що наша робота буде спрямована на творчість і розбудову».

Юристи підтримали такі думки в розмовах у кулуарах. Адже ситуація довкола свободи адвокатів і забезпечення їхніх прав поступово загострюється.

Крім того, стрімкий розвиток штучного інтелекту змушує правників перейматися: чи залишиться їхня професія живою в найближчому майбутньому? Адже масова поява ботів і різного програмного забезпечення не тільки спрощує роботу адвокатів. Для деяких це видається реальною загрозою. Проте шампанське та гарна музика позитивно вплинули на самопочуття присутніх, а декому навіть захотілося обійматися.

Віддали з гіркою

Цьогорічне свято відзначилося, крім власне церемонії нагородження, відкриттям пам’ятного знака, присвяченого Року права. Зробити це запросили представника молодого покоління правників, а саме — голову ліги студентів АПУ.

Опісля перейшли до урочистої церемонії нагородження.

Цьогоріч лауреатом почесної відзнаки асоціації «За честь і професійну гідність» став Всеволод Речицький. Утім, яка ж церемонія без казусів. Тож під час вручення відзнаки Ігор Шевченко розповів про те, як у ході започаткування заходу було вирішено замовити нагороду із чистого золота.

Порадившись, вирішили замовити відразу дві нагороди — на 2006 і 2007 роки. Однак, коли відзнаки було виготовлено, з’ясувалося, що золота лише одна. Мирні переговори із заводом-виробником не принесли очікуваних результатів, тож керівництво АПУ звернулося по допомогу до професійної спільноти. Як наслідок, завод не тільки вибачився та переробив відзнаку, а й зробив третю безкоштовно.

Для оголошення імені лауреата та вручення запросили Тетяну Варфоломеєву, підтримавши тим дух правової науки в залі. Взявши слово, вона наголосила на тому, як важливо зберігати традиції та навчати молодь за високими стандартами. Адже вже більш ніж 33 роки В.Речицький присвятив науковій та викладацький діяльності. Він видатний фахівець у сфері конституційного права, впливовий правозахисник, за його плечима — величезний науковий та законодавчий доробок.

Зокрема, з-під пера лауреата вийшли 5 проектів Конституції, він є автором проекту міжнародної Конвенції про захист інтелектуальної свободи, розробником проекту закону про статус народного правозахисника, а також проекту закону про громадський контроль за державною виконавчою владою. Крім того, В.Речицький є співавтором п’яти університетських підручників та автором більш як 350 наукових та науково-популярних статей, які були видані трьома мовами.

Сам лауреат відзначив, що нагорода для нього стала цілковитою несподіванкою, хоча й дуже приємною. Він побажав правникам ніколи не звертати зі свого шляху та власними зусиллями, потом і кров’ю перетворити Україну на квітучу та могутню європейську державу.

Присутні щиро привітали номінанта, одне одного з професійним святом та підняли келихи із шампанським. Незважаючи на промову про Йом Кіпур, що пролунала на початку свята, вирішили куркою над головою не крутити та мирно розійтись у своїх справах. Хто, як не правники, вміє домовитися щодо справ клієнта. Тож вони не переймаються власними гріхами, адже навіть Богові інколи потрібен гарний адвокат.