Тестування для досвіду

№39 (1441) 05.10—11.10.2019

16577

Рада суддів України рекомендувала приймати до розгляду документи, отримані з використанням підсистеми «Електронний суд».

Рада суддів України

Рішення

20 вересня 2019 року м.Херсон №75

Щодо неоднозначної практики застосування судами підсистеми «Електронний суд»

До Ради суддів звернулася Державна судова адміністрація листом від 11.09.2019 №15-22737/19 щодо неоднозначної практики застосування судами підсистеми «Електронний суд», зокрема в частині можливості розгляду процесуальних документів, що надходять до суду через «Електронний суд».

Зі змісту листа вбачається, що останнім часом почастішали випадки надходження до ДСАУ скарг громадян щодо відмови судів у розгляді заяв, які направляються до суду в електронному вигляді засобами підсистеми «Електронний суд». Зі змісту доданих до звернень документів (копій судових рішень) видно, що судді почали ухвалювати рішення про залишення надісланих через «Електронний суд» позовних заяв без руху.

Так, у більшості випадків судді у своїх рішеннях посилаються на «Перехідні положення» чинних процесуальних кодексів, якими передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відмову в розгляді документів, що надійшли через «Електронний суд», окремі суди також обґрунтовують відсутністю офіційного оголошення про функціонування ЄСІТС, а також незатвердженням Вищою радою правосуддя положення про ЄСІТС.

Станом на липень 2019 року в підсистемі «Електронний суд» було зареєстровано 22,6 тис. користувачів. До судів засобами «Електронного суду» надіслано 19,9 тис. заяв, з яких 17,5 тис. було зареєстровано судами, у тому числі 9,8 тис. — авторозподілені. Більшість судових справ розглянута або їх розгляд триває в судах.

Водночас за частиною отриманих через «Електронний суд» документів судами ухвалено 3,5 тис. рішень про залишення заяв без руху у зв’язку з необхідністю їх подання в паперовому вигляді. Це становить 36% від загальної кількості заяв, поданих через «Електронний суд». Така динаміка відмов у розгляді документів щодня зростає.

Зазначена ситуація викликає негатив у відносинах громадян із судами, спричиняє низку скарг на діяльність судів, зумовлює розчарування та втрату інтересу користувачів до функціонуванні підсистеми «Електронний суд», а також практично підриває довіру громадян до запровадження електронних інструментів правосуддя.

Тестування підсистеми фактично не здійснюється, тим самим працівники апарату судів та судді позбавляються можливості набуття досвіду при використанні в роботі «Електронного суду».

Разом з тим Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням РСУ від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення РСУ від 12.04.2018 №16), передбачає можливість до початку функціонування ЄСІТС використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема «Електронний суд».

Зокрема, у п.2.3 рішення РСУ від 12.04.2018 №16 визначено, що окремі норми положення про АСДС, які в тому числі стосуються використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСАУ.

Відповідний перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми «Електронний суд» визначено наказом ДСАУ від 22.12.2018 №628 (зі змінами й доповненнями). На сьогодні до пілотних віднесено всі місцеві та апеляційні суди, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Можливість використання електронних документів та організаційно-правові засади електронного документообігу також передбачені законом «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до ч.2 ст.9 закону «Про електронні документи та електронний документообіг» порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно із законодавством.

Таким порядком електронного документообігу, визначеним для судів у розумінні ст.9 вищезгаданого закону, є положення про АСДС.

Відповідно до ст.8 цього закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з чч.3 та 4 ст.18 закону «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатись як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Тобто згадані норми закону також передбачають визнання юридичної сили електронних документів, підписаних електронним підписом.

Необхідність забезпечення ДСАУ впровадження електронного суду передбачена також у п.9 ч.1 ст.152 закону «Про судоустрій і статус суддів».

Функціональні можливості та порядок роботи з підсистемою «Електронний суд» визначені в розд.ХІ положення про АСДС. Зокрема, встановлено, що учасники судового процесу за допомогою підсистеми можуть подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

У свою чергу суди відповідно до вимог цього розділу положення про АСДС мають приймати подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів — як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки.

Важливість тестування «Електронного суду» на перехідному етапі полягає в необхідності набуття суддями та працівниками апарату суду достатнього досвіду та навичок у роботі з відповідним програмним забезпеченням і можливості його подальшого комфортного використання після дати офіційного початку функціонування ЄСІТС.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови РСУ Моніча Б.С. щодо проблемних питань, які виникають у процесі впровадження «Електронного суду», відповідно до ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів», положення про РСУ, затвердженого позачерговим Х з’їздом суддів 16.09.2010 (із подальшими змінами), Рада суддів

ВИРІШИЛА:

1. Інформацію голови РСУ Моніча Б.С. щодо проблемних питань, які виникають у процесі впровадження електронного суду, узяти до відома.

2. Рекомендувати судам:

1) забезпечити виконання вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення від 12.04.2018 №16) та наказу ДСАУ №628 «Про тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» (із змінами і доповненнями) від 22.12.2018;

2) приймати до розгляду документи, отримані з використанням підсистеми «Електронний суд»;

3) під час роботи з документами, отриманими з підсистеми «Електронний суд», керуватися положеннями законів «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг», вимогами розд.ХІ положення про АСДС та наданими ДСАУ роз’ясненнями (листи від 22.12.2018 №15-27366/18, від 10.01.2019 №15-560/19 та від 23.01.2019 №15-1446/19).

Голова Б.МОНІЧ