Не підзвітний нікому

ВРП покарала слідчого, який принципово не виконував рішення суду

Служителі Феміди щось собі вирішують, закони до чогось зобов’язують, але працівники прокуратури начиталися сучасної мотивувальної літератури про успіх і точно знають: вони нічого нікому не винні.

Наприкінці минулого року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла скарга про те, що слідчий в особливо важливих справах Прокуратури Харківської області Вадим Жеваго вчинив проступок — проігнорував ухвалу суду.

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова скасував постанову про відмову у визнанні скаржника потерпілим у кримінальному провадженні, яке перебуває під процесуальним керівництвом В.Жеваго, і зобов’язав слідчого розглянути клопотання про призначення судово-психологічної експертизи. Проте замість того, щоб виконати ухвалу, слідчий написав потерпілому лист. У ньому правоохоронець заявив, що відмовляється визначати скаржника потерпілим, про що було винесено ще одну постанову.

Щоправда, цієї постанови скаржник так і не отримав, а коли завітав до прокуратури за цим документом, то з’ясував, що йому надіслали ще один лист, відписаний В.Жеваго, яким повідомили, що постанову було надіслано разом із попереднім листом — вона вказана як додаток. Утім, як стверджує скаржник, постанови він не бачив, а її відсутність заважала оскаржити її в суді.

Однак думка суду не надто цікавила В.Жеваго. Можливо, він був упевнений, що знає краще, як учиняти, і вирішив послуговуватись у своїх діях не законом, а інтуїцією.

У своїх поясненнях комісії В.Жеваго розповів, що в процесі досудового розслідування до нього надійшла заява особи про залучення її в межах кримінального провадження як потерпілого, призначення судово-психологічної експертизи та надання для ознайомлення матеріалів справи. Через 2 дні слідчий виніс постанову, якою відмовив у задоволенні цих вимог, і надіслав її на адресу заявника. А через місяць суд виніс ухвалу про скасування постанови слідчого.

Отримавши рішення суду, В.Жеваго вирішив, що, раз його попередня постанова скасована, треба писати ще одну, аналогічну, і вона буде чинною, поки суд її не скасує. Свого непослуху перед судом він не обґрунтував жодним чином, проте впевнено заявив, що не підзвітний КДКП.

В.Жеваго вказує на те, що комісія не може розглядати ті його дії як прокурора, оскільки вони припали на той час, коли він перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах Прокуратури Харківської області. Згідно з вимогами закону діяльність КДКП не поширюється на слідчих.

Одначе члени КДКП вирішили ризикнути й розглянути скаргу. Особливо з огляду на те, що на той час В. Жеваго став прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням. У ході перевірки виявилося, що дії В.Жеваго неодноразово були предметом судового розгляду, за результатами якого прийняті ним рішення скасовувалися. Проте рішення суду він упевнено ігнорував. Така зневага до судової влади, на думку членів комісії, підриває авторитет самого слідчого, органів прокуратури й держави загалом. Адже прокурори при виконанні своїх обов’язків виконують функції держави.

Законні очікування особи виявилися марними, адже виконання рішення суду залежить від чинників, що поза сферою її впливу. Наслідком цього є зростання обурення суспільства діями державних органів, а в майбутньому — соціальні конфлікти.

За невиконання судових рішень КДКП винесла прокурору слідчому догану. Він спробував оскаржити її до Вищої ради правосуддя, однак безрезультатно. Щоправда, ні він, ні його представник на засідання не прийшли. Імовірно, рішення ВРП для нього має таке саме значення, яке свого часу мало рішення суду про визнання особи потерпілою.