Закон і Бізнес


Потрібно знати, через що зняти

ВККС дістала плюс до карми, коли не стала розглядати питання про переведення законників


№39 (1441) 05.10—11.10.2019
Софія КОНДРАТЮК
3539

Комусь не дають виконувати свої обов’язки, а комусь забороняють не виконувати, навіть попри рішення суду. Щодо 60 суддів не приймають рішення про переведення. Але це якраз гарна новина.


Задній хід

Переведення без конкурсу — це не привілей для суддів, а швидше відступна пропозиція, яка не влаштовує ні Основний Закон, ні тих, кому її хочуть зробити. Ті законники, які досі числяться у вищих спеціалізованих та Верховному судах, як оголошувалось у робочому графіку комісії наприкінці минулого тижня, мали отримати неомріяні путівки до апеляційних інстанцій. Оскільки для ліквідації зазначених установ не знайшли законного пояснення, то його немає і для того, що їх можна перевести до судів нижчого рівня з допомогою Вищої ради правосуддя та, звичайно, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Але остання на подив усіх, хто стежить за ситуацією, дала задній хід.

Напередодні запланованого засідання у ВККС повідомили: рішенням комісії знято з розгляду питання про рекомендування суддів Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду, Вищого господарського суду, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ для переведення на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня без конкурсу, призначене на 27.09.2019.

Ще рік тому комісія вже рекомендувала Раді перевести ображених реформаторами суддів на щабель нижче. Але у листопаді 2018-го орган урядування не ризикнув видати накази про переведення. Для відмови знайшлася досить формальна причина: ВККС вирішувала питання про переведення до апеляційних судів до того, як їх перейменували. І оскільки ст.70 закону «Про Вищу раду правосуддя» визначає, що переведення здійснюється на підставі та в межах рекомендації ВККС і доданих до неї матеріалів, то Рада буцімто не могла задовольнити ці рекомендації, бо вони стосувались інших установ. А виправляти, наприклад, Апеляційний суд Київської області на Київський апеляційний суд самостійно у ВРП не наважилися.

За час перебування у режимі професійної невизначеності дехто зі списку осіб без повноважень уже встиг перемогти у конкурсі до самої комісії та отримати рекомендацію від Ради суддів для зайняття ще однієї найвищої суддівської посади — у конституційній юрисдикції. Хоча це зовсім не означає, що баланс справедливого ставлення до цих суддів можна вважати відновленим. Як і вирішення питання про те, повноваження яких членів комісії вже добігли кінця, а яких ні.

Чекають перезапуску?

Хоча конкурс до Конституційного Суду і затьмарив іще одне питання порядку денного для позачергового XVII з’їзду суддів, наразі на посаду у ВККС претендують лише кілька кандидатів. Ринок вакансій у комісії то поповнюється, то скорочується. За квотами омбудсмена та Державної судової адміністрації, як виявилося, зайняти крісло суддівського кадровика найважче. Адже накази відповідальних за їхнє призначення осіб чомусь ігноруються. Втім, через загострення пристрастей усередині комісії деякі члени покидають її добровільно.

Точно вільними нині є лише два крісла у комісії, точніше, вони стануть такими у листопаді, коли у представників від з’їзду суддів Володимира Бутенка та Тетяни Шилової закінчаться повноваження. Тому рішенням РСУ від 21.06.2019 №28 визначено, що загальноукраїнські збори суддів мають обрати 2-х членів комісії.

Проте ажіотажу щодо оголошених вакансій так і не виникло. Не виключено, що всі просто чекають тотального перезапуску органу врядування, анонсованого владою. Так, уже після останньої дати надходження доку-
ментів на вул.Генерала Шаповала, 9 — 28.09.2019 — документи до комісії надіслали 10 кандидатів: Наталя Коваль, Микола Никифорчук, Юрій Зайцев, Леся Ярова, Оксана Гумега, Тетяна Широян, Олександр Панасюк, Олександр Ткаченко, Тамара Новікова та Наталя Шаптала, яка недавно завершила кар’єру судді КС. Дехто з кандидатів у своїх мотиваційних листах прямо вказує на те, що не задоволений ні роботою комісії, ні перебігом судової реформи.

Так, на одне місце у комісії претендують 2 правники. Утім, останній конкурс щодо квоти Державної судової адміністрації набрав сім охочих. Але питання, мабуть, не в кількості, а в якості. І в тому, чи зможуть юристи з дійсно реформаторськими поглядами потрапити до комісії та реалізувати там свої ідеї.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Богдан ПОШВА,
суддя Верховного Суду України:

— Чергове зняття з розгляду питання щодо переведення суддів Верховного Суду України до інших судів для мене є ознакою відновлення Конституції у судоустрої України після обрання Президентом Володимира Зеленського.

Ми неодноразово зверталися до ВККС з роз’ясненнями, що внесення до порядку денного ВККС питання переведення суддів ВСУ, обраних парламентом безстроково, у зв’язку з ліквідацією суперечить вимогам ч.2 ст.19 Конституції. Адже зміни до останньої, прийняті законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2.06.2016 №1401-VIII, не передбачали ліквідації ВСУ.

Ліквідація ВСУ як конституційного органу, по суті, є відмовою держави від виконання функцій правосуддя найвищим судовим органом у системі судоустрою України, тобто від забезпечення права на касаційне оскарження, як про це зазначено у п.8 ч.2 ст.129 Конституції, що тягне за собою передання цих повноважень іншому державному органу із внесенням змін до ст.6 розд.І «Загальні засади» Основного Закону.

Конституційна процедура ліквідації вимагає після прийняття таких змін не менш як 2/3 від конституційного складу Верховної Ради затвердження їх всеукраїнським референдумом, який призначає Президент.

Можна стверджувати, що нові члени ВККС розуміють неконституційність і незаконність утворення і формування «нового» Верховного Суду, який діє з 15 грудня 2017 року; неконституційність закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII — від його прийняття до внесення змін до Конституції в частині правосуддя; а також те, що Верховна Рада не делегувала конституційних повноважень щодо прийняття регламентів ВККС, ВРП Верховному Суду, передбаченому законом №1402-VIII, на виконання вимог стст.19, 92 Конституції. Тож вони не хочуть діяти усупереч вимогам стст.1, 8, ч.2 ст.19, 92 Конституції. І голова ВККС змушений знімати це питання з порядку денного.