Закон і Бізнес


Згуртовані для захисту

Нове об’єднання правників виступило за якнайшвидше поновлення на посаді екс-голови КС


Станіслав Шевчук (праворуч) та Олексій Фазекош зустрілись у столичному офісі АЗПП.

№39 (1441) 05.10—11.10.2019
ОРЕСТ ГАМСЬКИЙ
1793

Під час будь-яких реформ насамперед страждають люди, котрі потрапляють у коліщата перетворень. І навіть якщо то фахівці з юриспруденції, допомога колег не завадить. Адже згуртовано захищатися завжди легше, ніж поодинці.


 «Наукове» поповнення

Не так давно в Україні з’явилась організація, що має намір об’єднати всіх правників навколо концепції загального захисту прав юридичної спільноти. Причому незалежно від професії та посад: адвокатів, працівників юстиції, прокуратури, нотаріату, правоохоронних і судових органів.

Ще на початку діяльності Асоціації захисту прав правників України її президент, голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош висловив упевненість у створенні потужної організації, «яка скаже своє слово в реформуванні правової системи держави». Він також пообіцяв, що буде багато сюрпризів, нових імен і нестандартних підходів. І перші такі несподіванки не змусили себе довго чекати.

На початку вересня відбулося перше засідання правління асоціації, а недавно її лави поповнив колишній Голова Конституційного Суду Станіслав Шевчук. Вочевидь, приєднання до асоціації С.Шевчука можна віднести до таких сюрпризів. Адже, як зауважив О.Фазекош, участь одного з найвідоміших українських конституціоналістів серйозно посилить науковий потенціал організації.

Під час особистої зустрічі в столичному офісі АЗПП О.Фазекош та С.Шевчук обговорили загальні напрями розвитку асоціації, дійшли згоди в питанні актуальності захисту прав юристів на всіх рівнях, погодили кроки в напрямі механізмів і способів відновлення порушених прав.

Загалом в асоціації озвучили 3 пріоритетні завдання: незалежність адвокатури, законотворча діяльність та юридична експертиза. Зокрема, планується утворення експертного центру, який працюватиме над моніторингом законодавства, аналізом роботи органів влади, а також готуватиме пропозиції щодо їх удосконалення. Також приділятиметься увага аналізу діяльності судових органів, забезпеченню єдиного стандарту якості підготовки правників. Утім, найголовнішою темою залишатиметься проблема реформування адвокатури та прокуратури.

Звернення на підтримку

Одним зі щоденних завдань для асоціації є й залишатиметься захист тих правників, котрі стикнулися з порушенням своїх професійних прав. Зокрема, С.Шевчук наразі доводить у суді незаконність свого звільнення з посади. В асоціації підтримали його в цьому прагненні.

Так, у відкритому зверненні АЗПП висловлено занепокоєння «млявістю та політичною заангажованістю у справах щодо поновлення С.Шевчука на посаді судді КС, а також Голови Суду».

Нагадаємо: після внесення змін до Конституції було визначено, що лише самі судді КС можуть вирішувати питання дисциплінарної відповідальності колег, включно зі звільненням з посади. І це, як зазначають в асоціації, є стандартом незалежності органів конституційної юстиції. Але ж незалежність не може ототожнюватися з уседозволеністю.

Так, у квітні цього року кілька суддів КС ініціювали проти С.Шевчука дисциплінарну процедуру, в якій порушили питання начебто про неналежне виконання ним функцій очільника Суду. Проте для усунення з посади послалися на §13.1 регламенту КС, який містить таку підставу, як «грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді». Утім, як наголошують в асоціації, така процедура застосовується за порушення, учинені особою саме як суддею єдиного органу конституційної юрисдикції.

Натомість для звільнення з посади очільника КС у силу положень §19 регламенту КС необхідна особиста заява самого Голови. Такої заяви С.Шевчук не подавав. Це не завадило частині суддів КС спочатку висловити йому недовіру як Голові. Згодом зрозумівши, що такий акт не породжує жодних юридичних наслідків, того ж дня вони ухвалили рішення про зміщення його з посади судді. Причому  без ініціювання окремої процедури щодо притягнення до відповідальності С.Шевчука як судді (а не Голови КС).

Як наголошується у зверненні АЗПП, «цей випадок став унікальним парадоксом конституційної демократії, жертвою якої, на жаль, став один із провідних українських конституціоналістів С.Шевчук». Тому з огляду на обставини та процедурні вимоги в асоціації вважають таке звільнення безпідставним і незаконним.

Порятунок чи пастка?

Наразі відповідну справу розглядає Окружний адміністративний суд м.Києва. Проте, як повідомляв «ЗіБ», на допомогу тим, хто усунув С.Шевчука з посади судді КС, прийшли представники минулої влади в парламенті. Вони внесли подання до установи на вул. Жилянській щодо тлумачення ст.1512 Конституції, аби ті, хто ухвалював рішення про звільнення С.Шевчука, могли заборонити його переглядати в судах загальної юрисдикції. У КС ухопилися за цю можливість і в невідкладному порядку взялися за слухання справи.

Однак у цьому спорі криється пастка для самих суддів КС. До 2016 року жодних питань щодо можливості судового оскарження судових постанов індивідуальної дії не виникало. Основний Закон прямо говорив, що остаточними є тільки рішення та висновки, ухвалені в межах конституційного провадження. Якщо ж сьогодні КС визнає, що внесені до Конституції зміни у вигляді ст.1512 обмежили право людини на оскарження, то в такому разі судді КС порушили присягу, дозволивши парламенту приймати такі норми всупереч Основному Законові.

Залишилося дочекатися, що переможе в цій внутрішній суперечці: інстинкт самозахисту чи верховенство права.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Олексій ФАЗЕКОШ,
президент Асоціації захисту прав правників України, голова Ради адвокатів Закарпатської області

— Які шанси в С.Шевчука домогтися поновлення своїх прав у судовому порядку? Адже судді КС можуть банально перекрити йому шлях до правосуддя, якщо визнають своє рішення про його звільнення остаточним і таким, що не підлягає оскарженню.

— Переконаний, що судді КС, як ті, котрі були причетні до протиправного усунення С.Шевчука з посади Голови КС, так і ті, хто не голосував за це, усвідомлюють відповідальність перед українським народом за правові позиції, які вони утверджують у своїх рішеннях. Адже тлумачення конституційних норм, яке дає Суд, дійсно є остаточним орієнтиром для правничої спільноти й навіть дороговказом для розвитку України як правової держави.

Бажання заради власної вигоди знехтувати Конституцією, верховенством права та піднести себе на недосяжну вершину в системі державної влади несе в собі ризик узурпації повноважень як Верховної Ради, так і Українського народу як єдиного джерела цієї влади. Це означатиме, що в країні з’явився такий собі непогрішний та непідсудний орган, що має індульгенцію на порушення прав інших людей, зокрема і його членів.

Ті ж судді КС мають розуміти: сьогодні вони відмовлять своєму колезі в праві на захист від незаконного звільнення, а завтра так само можуть учинити з ними. І тоді вже ніхто не зможе захистити їхні права.