Запитаймо в джерела

Якщо жителів північної столиці зіпсувало квартирне питання, то для українців скринею Пандори вже 3 десятиріччя є продаж землі сільськогосподарського призначення. Донедавна суперечки навколо продажу землі вщухали з продовженням дії мораторію, але тепер ситуація змінилася.

Протягом двох останніх тижнів після появи урядового проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (№2178) політики та експерти не припиняють дискусії щодо процедури ухвалення такого «вибухонебезпечного» рішення.

Дві парламентські фракції вже виступили за те, аби земельне питання було винесене на всеукраїнський референдум. Проте, на думку деяких експертів, цей шлях не матиме юридичного значення навіть за умови прийняття закону про референдуми. Мовляв, Конституція не передбачає такої процедури, як ухвалення законодавчого акта народом.

Утім, на думку інших експертів, головне — правильно сформулювати питання цього референдуму. Адже ст.13 Конституції визначає, що земля є об’єктом права власності Українського народу. Це право власності на землю набувається й реалізується громадянами, юридичними особами та державою (ч.2 ст.14). Причому йдеться про громадян України, юридичні особи, створені за нашим законодавством, і державу Україна.

Отже, аби уможливити не консультативний, а результативний референдум та зняти побоювання щодо можливого набуття землі у власність іноземцями, у тому числі через дочірні компанії, відкриті в Україні, потрібно запропонувати внести відповідні корективи у ст.14 Конституції. Оскільки це положення міститься в розд. I «Загальні засади», то автоматично виникне необхідність затвердити такі зміни на всеукраїнському референдумі. Це — пряма вимога Основного Закону.

За належної організації весь процес цілком реально завершити до 1 жовтня наступного року, як анонсовано у проекті. Вочевидь, це зніме напруження і в політикумі, і в суспільстві. Адже народ — джерело влади.

А доки тривають політико-юридичні дискусії, вищезгаданий проект тишком-нишком був унесений до порядку денного. І ні обурення деяких народних депутатів, ні регламентні норми цьому не завадили…