Закон і Бізнес


Мобільний на гарантії


№38 (1440) 28.09—04.10.2019
7388

Споживач має право вибору, до кого пред’являти вимогу: продавця за місцем купівлі товару, виробника чи сервісного центру. Такий висновок зробив ВС в постанові №199/6062/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

24 липня 2019 року                           м.Київ                               №199/6062/15-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: Воробйової І.А., Гулька Б.І. (суддя-доповідач), Кривцової Г.В., Лідовця Р.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 3.09.2015 та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.05.2017,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2015 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до сервісного центру «Cellworks», товариства з обмеженою відповідальністю «Фото-Сервіс» про відновлення прав споживача шляхом усунення недоліків товару або заміну неякісного товару на новий.

Протокольною ухвалою Амур-Нижньодніпровського райсуду від 19.08.2015 до участі у справі залучено належного відповідача — фізичну особу — підприємця Особу 2 замість неналежного — СЦ «Cellworks» та як третю особу залучено ТОВ «Дієса».

Позовна заява мотивована тим, що 25.07.2014 він придбав у магазині — ТОВ «Дієса» мобільний телефон FHILIPS S388 вартістю 1777 грн. зі строком гарантії 12 місяців. 9.06.2015 він звернувся до СЦ «Cellworks» з вимогою про гарантійне обслуговування мобільного телефону, який припинив працювати, проте йому було відмовлено у проведенні гарантійного ремонту, а також проведенні експертизи продукції. При цьому в примусовому порядку та без його згоди телефон було оформлено на оплатний ремонт, який був визначений на строк два дні, проте дотепер телефон йому не повернуто, чим порушено його права як споживача послуг.

Посилаючись на викладене, уточнивши позовні вимоги, Особа 1 просив суд відновити його права як споживача послуг шляхом безоплатного усунення недоліків телефону належної якості моделі FHILIPS S388 у розумний строк СЦ «Cellworks» або в разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути) шляхом заміни представником виробника на території України ТОВ «Фото-Сервіс» телефону належної якості на такий самий новий телефон або аналогічний новий належної якості фірми FHILIPS.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Амур-Нижньодніпровського райсуду від 3.09.2015 у задоволенні позову Особи 1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із безпідставності та недоведеності вимог Особи 1, оскільки останній не надав належних доказів на підтвердження того, що мобільний телефон має дефект саме виробничого характеру, а тому підстав для застосування ст.8 закону «Про захист прав споживачів» немає.

Короткий зміст рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою АСДО від 28.01.2016 апеляційну скаргу Особи 1 відхилено, а рішення Амур-Нижньодніпровського райсуду від 3.09.2015 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6.07.2016 касаційну скаргу Особи 1 задоволено частково. Ухвалу АСДО від 28.01.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням АСДО від 17.05. року апеляційну скаргу Особи 1 задоволено частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського райсуду від 3.09.2015 змінено в частині правових підстав відмови у задоволенні позову.

Змінюючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову з інших правових підстав, апеляційний суд виходив із того, що районний суд, установивши, що позивач придбав мобільний телефону у ТОВ «Дієса», не сприяв всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, не роз’яснив особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов’язки, не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема щодо необхідності залучення до участі у справі як відповідача  ТОВ «Дієса», що унеможливлює правильне вирішення спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до ВСС, Особа 1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Особи 1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позов пред’явлено до неналежного відповідача, оскільки не врахував, що гарантійний та післягарантійний ремонт телефону здійснює саме сервісний центр виробника, а не продавець товару — ТОВ «Дієса», який апеляційний суд помилково вважав належним відповідачам у справі. При цьому апеляційний суд не звернув уваги на те, що протокольною ухвалою районного суду від 19.08.2015 було залучено до участі у справі належного відповідача — ФОП Особу 2, яка прийняла за своїм підписом його телефон на ремонт, проте ні гарантійного, ні оплатного ремонту не здійснила, причини відмови не вказала, а телефон привласнила. Саме тому було замінено первісного відповідача — СЦ «Cellworks» на ФОП Особа 2, яка працює директором сервісного центру виробника та оформлена як фізична особа — підприємець з метою ухилення від сплати податків. Крім того, апеляційний суд проігнорував висновки ВCC, викладені за наслідками перегляду цієї справи у касаційному порядку в ухвалі суду від 6.07.2016, що є порушенням вимог ч.4 ст.338 ЦПК 2004.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25.07.2014 Особа 1 придбав у магазині — ТОВ «Дієса» мобільний телефон FHILIPS S388 вартістю 1777 грн. зі строком гарантії 12 місяців. 9.06.2015 Особа 1 звернувся до СЦ «Cellworks» з вимогою про гарантійне обслуговування мобільного телефону, який припинив працювати.

В акті оцінки технічного стану мобільного терміналу або аксесуару від 10.06.2015 зазначено: видимі дефекти — розбитий тачскрин у захисній плівці, дрібні подряпини, потертості на кришці АКБ. У результаті діагностики виявлено механічне пошкодження дисплейного модуля (розбитий сенсор). Умови сервісного обслуговування не передбачають гарантійний ремонт з подібними експлуатаційними порушеннями. У гарантійному обслуговуванні відмовлено.

Згідно з квитанцією від 11.06.2015 Особа 1 передав мобільний телефон СЦ «Cellworks» для проведення оплатного ремонту.

25.06.2015 Особа 1 звернувся до СЦ «Cellworks» з претензіями щодо проведення гарантійного ремонту, на які відповіді не отримав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Особи 1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

<…> Змінюючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову з інших правових підстав, апеляційний суд виходив із того, що позов пред’явлено до неналежного відповідача, оскільки позивач придбав мобільний телефон у ТОВ «Дієса», а тому саме воно має бути відповідачем у справі щодо відновлення прав споживача, проте було залучене як третя особа, що унеможливлює правильне вирішення спору.

Разом з тим апеляційний суд не звернув уваги на таке.

Відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК 2004 року висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Суд касаційної інстанції у своїй ухвалі від 6.07.2016, скасовуючи попереднє рішення апеляційного суду від 28.01.2016 та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, вказав апеляційному суду на неправильне застосування закону «Про захист прав споживачів», на обов’язки споживача Особи 6 та відповідачів у справі. При цьому суд касаційної інстанції не зазначав про неналежний склад відповідачів чи необхідність їх заміни.

У ст.8 закону «Про захист прав споживачів» зазначено, які вимоги має право пред’явити споживач у разі придбання товару неналежної якості. При цьому зазначено, що вимоги споживача пред’являються на його вибір продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Таке ж роз’яснення надав судам Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови (зі змінами) «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.96 №5, згідно з яким споживачем, права якого захищаються на підставі закону «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Апеляційний суд на зазначене належної уваги не звернув та не врахував, що позов пред’явлено у тому числі до ТОВ «Фото-Сервіс», який є офіційним представником виробника на території України.

Враховуючи те, що споживач має право вибору, до кого пред’являти вимогу, висновок апеляційного суду про те, що позов пред’явлено до неналежного відповідача, є неправильним.

Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що вимоги до ФОП Особи 2, по суті, стосувалися того, що вона прийняла в ремонт телефон і не повертає його, тобто не стосувався прав, які має споживач згідно зі ст.8 закону «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не вирішив спір по суті, не виконав вказівки суду касаційної інстанції, а самоусунувся від вирішення спору.

У зв’язку з наведеним оскаржуване рішення апеляційного суду не можна вважати законним й обґрунтованим.

Згідно з пп.1, 2 ч.3 ст.411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись стст.400, 409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.05.2017 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.