Закон і Бізнес


Справедливість без грошей

Коли відсутність коштів не стане на заваді захисту прав


№38 (1440) 28.09—04.10.2019
Ірина БАКУТА, начальник відділу аналітично-статистичної роботи Сьомого апеляційного адміністративного суду
1573
1573

Право доступу до суду згідно з європейськими гарантіями має забезпечуватися кожному громадянинові. Але реалізувати його вдається не завжди, якщо бракує коштів. Однак деякі особи можуть бути звільнені від сплати судового збору.


Для забезпечення правильного й однакового застосування законодавства про судові витрати в адміністративних справах (справляння, об’єкти та розміри ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору) необхідно керуватися законом «Про судовий збір» від 8.07.2011 №3674-VI, а також іншими нормативно-правовими актами.

Нормами ст.5 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист.

Однак у житті трапляються випадки, коли особа, чиї права порушено, не може звернутися до суду з позовом, оскільки не має можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви або іншого процесуального документа, якщо законом №3674-VI визначено обов’язковість сплати такого збору.

З метою реалізації права особи на захист інтересів, визначеного КАС, законодавець надав суду право на зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення та розстрочення.

При цьому нормами згаданої статті підставами для прийняття судом такого рішення визначено незадовільний майновий стан сторони.

Для звільнення від сплати судового збору сторона подає відповідне клопотання. Також можуть бути додані різні довідки про відсутність доходів (наприклад, довідки з Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду, управління праці та соціального захисту населення тощо про відсутність у сторони доходів за попередній календарний рік, що підтверджують скрутний майновий стан та звільняють заявника від сплати судового збору).

Право на доступ до суду, закріплене у §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає державного регулювання, про що Європейський суд з прав людини зазначав у своїх рішеннях. Держави-учасниці мають у цьому питанні певну свободу розсуду. Однак суд повинен прийняти рішення щодо дотримання вимог конвенції; а також переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.

Крім того, подібне обмеження не буде відповідати §1 ст.6 конвенції, якщо воно не має легітимної мети та не досягнуто розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. серед іншого рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Згідно із ч.1 ст.133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судових витрат чи звільнити від них повністю або частково; відстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі.

За нормами п.1 ч.1 ст.8 закону №3674-VI, суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі, якщо його розмір перевищує 5% розміру річного доходу позивача — фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 статті.

Питання зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору також розглядалося в ухвалах Касаційного цивільного суду (від 2.08.2019 у справі №761/12145/17 та від 25.04.2019 у справі №761/37888/15-ц).