Закон і Бізнес


Круїз фіскальними хвилями

Бізнесу обіцяють диджиталізацію відносин на митниці та в торгівлі, а також певний клопіт з міжнародними правилами


Ігор Олендер (другий праворуч) уважає, що декриміналізація фіктивного підприємництва майже не позначиться на розгляді податкових спорів.

№38 (1440) 28.09—04.10.2019
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
2811

Вітер зміни влади неодмінно позначається хвилями на фіскальному морі. І якщо бізнес завжди віддає перевагу тихим податковим гаваням, то правників подібні шторми тільки загартовують. Те, якою буде погода для вітчизняного бізнесу найближчим часом, з’ясовували учасники VIII податкового форуму Асоціації правників України.


Податковий шторм

Так, голова Державної податкової служби Сергій Верланов розповів про новели законодавства, яких варто чекати, і зазначив, що поточні процеси є унікальними з точки зору їх масштабу та суті перетворень. Інакше кажучи, і платникам, і самим податківцям слід очікувати шторму.

Так, за словами С.Верланова, уже розпочато глобальне оновлення податкового законодавства. Із цим важко не погодитися, зокрема з огляду на недавно прийняті парламентом закони щодо детінізації торгівлі. Самі підприємці назвали ті нововведення «вбивством спрощеної системи», але для великого бізнесу ці хвилі не страшні, навпаки, вони очистять місце від дрібних конкурентів.

Для великих платників і плани великі. С.Верланов пообіцяв оновлення відомства, яке він очолює, зокрема створення апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків. Разом з тим найближчим часом бізнесу слід готуватися до впровадження «АнтиBEPS». У податковій вважають, що цей механізм «фактично забезпечує права платників податків і спрямований на рівність та справедливість оподаткування».

Водночас уже прийнятий закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», яким прибирається стаття щодо фіктивного підприємництва та підвищується межа кримінальної відповідальності за ухилення від податків. Також у парламенті розглядають проект змін до Податкового кодексу (№1210), яким серед іншого до складу податкового правопорушення вводиться поняття вини.

Як прогрес С.Верланов назвав і систему «Є-Чек», що передбачає онлайн-реєстрацію РРО без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів. До того ж за користування нею підприємці не вноситимуть абонентської плати. Причому «фіскалізація» чека відбуватиметься безпосередньо на сервері ДПС. «Диджиталізація, електронний кабінет, усе зручно та швидко», — запевнив чиновник. Вишенькою на торті стала заява: «Це дуже класна штука» (імовірно, ідеться про можливість покупця отримати гроші за незареєстрований чек).

Митниця в смартфоні

Своєю чергою голова Державної митної служби Максим Нефьодов розповів про поточний стан змін у діяльності його відомства. Щоправда, перебування на теплоході не навіяло морських аналогій, тож він знайшов інше порівняння. «Стоматологію не імпортують — вона відбувається прямо в кабінеті зубного лікаря. Те саме з митницею. Нічого геніального тут я не вигадаю: велосипед уже винайдено. Наше питання в тому, як це втілити», — зауважив він.

Серед головних пріоритетів посадовець також назвав диджиталізацію, що є модним трендом сьогодення, кадрову реформу, євроінтеграцію та функціональну перебудову митниці. Голова ДМС наголосив на необхідності зниження збитків від контрабанди та розповів про очікувані новації.

Ще М.Нефьодов повідомив про об’єднання митниць в єдину юридичну особу та підкреслив: це перший орган, який сміливо поекспериментує. Далі було наголошено на оптимістичному погляді на результати перебудови.

«Прозорість оформлення митних процесів та єдина інформаційна база з іншими країнами. Ось такий механізм взаємодії унеможливить перетворення айфонів у калькулятори при перетині українського кордону», — наголосив М.Нефьодов.

На світовому просторі

Про BEPS-виклики для бізнесу в сфері цифрових технологій розповів партнер, керівник податкової практики ЮФ Evris Андрій Реун. Він зауважив: економіка стала глобальною настільки, що можна займатися бізнесом будь-де без фізичної присутності. Тож для обтяження такої діяльності вигадали 3 аспекти:

 MLI, який набуде чинності вже з грудня поточного року частково, а з липня 2020-го — повністю;

 IP-режим;

• уведення постійного представництва для іноземних компаній.

Юрист підкреслив: виклик полягає в ускладненні контролю за прибутками. Податкова служба на підставі акта перевірки братиме на облік нерезидента, а прибуток буде вираховуватися на підставі «правила витягнутої руки».

Крім того, Україна продовжує виконувати план «АнтиBEPS». Черговим завданням є імплементація п.6 Treaty Abuse, який передбачає тестування основної мети операції. Наслідки Principal Purpose Test для українського бізнесу аналізувала партнер Axon Partners Оксана Кобзар.

Вона зауважила, що тест має на меті посилити концепцію «бенефіціарного власника доходу», а також запровадити перевірку не тільки пасивних, а й активних операцій. Не пройдуть зазначеного тесту й, відповідно, не отримають податкових пільг ті суб’єкти господарювання, які виробляли стратегію діяльності таким чином, аби ці пільги мати.

Наразі в Україні подібне не має законодавчого закріплення, але схожі позиції відображені в судових доктринах: ділової мети, реальної операції, переваги змісту над формою. Активно застосовувати ці доктрини, зауважила доповідачка, українські судді почали, посилаючись на іноземний досвід.

Оскільки в планах, про які згадував С.Верланов, оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній, то цю тему згадували й правники. Так, радник, керівник напрямку податкового консалтингу та бухгалтерського обліку Ader Haber Марина Томаш розповіла про оподаткування КІК в Україні й зазначила: КІК — це те, до чого ми прийдемо в будь-якому разі.

Зокрема, вона зосередила увагу на санкціях за неподання звітності за КІК (понад 1000 мінімальних заробітних плат), на особливостях розрахунку податків. Експерт порадила: «Необхідно чітко відбудувати структуру компанії володіння КІК, розрахувати долі, за ланцюжками зрозуміти, чи потрапляєте ви під критерії, а також вирахувати фінансову допустимість значності таких КІКів».

Суди залишаться «на березі»

Остання сесія форуму була присвячена обговоренню найважливіших питань судової практики. Так, Ігор Олендер із Касаційного адміністративного суду, відповідаючи на запитання щодо впливу декриміналізації фіктивного підприємництва (ст.205 КК), зауважив, що «особливої ролі це не відіграє».

«Це лише зайвий раз переконує: необхідно буде уважно аналізувати докази, вироки, наявність преюдиціальності тощо», — наголосив він. Хоча, на думку розробників закону, декриміналізація принаймні позбавить такої оборудки, як угода зі слідством особи, яку обвинуватили у фіктивному підприємництві.

Судді також дійшли висновку, що визнання закону неконституційним не є підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами. Також, на їхню думку, застосування фільтра малозначних справ є виправданим.

А от роль вини суб’єкта господарювання при накладенні санкцій за податкові правопорушення, за словами експертів, ураховується тільки в окремих випадках. Тож і введення такого поняття, що передбачено в проекті №1210, не матиме особливого впливу на судову практику. Тобто, схоже, суди залишаться на своєму «березі».

Загалом на майбутні подорожі фіскальними хвилями в кожного свої сподівання. Бізнес очікує, що його не штормитиме від необґрунтованих претензій контролюючих органів, а правникам, навпаки, фіскальний штиль навіватиме нудьгу. Утім, чим кардинальнішими будуть зміни, тим складніше втриматися на плаву.