Закон і Бізнес


Патент на марнотратство

В АПУ прогнозують, що українські підприємці будуть змушені відмовитися від охорони об’єктів ІВ через суттєве підвищення зборів


№38 (1440) 28.09—04.10.2019
Олена ДОВІДНА
1329

В Асоціації правників України стурбовані тим, як Міністерство економіки та розвитку виконує функції державного регулювання у сфері інтелектуальної власності. І проблема не тільки в тому, що на різноманітні заходи тринькаються державні кошти, а й у фактичному зупиненні реформ у цій сфері.


Реформи, що й не починалися

Однією з функцій міністерства є формування та реалізація державної політики у зазначеній галузі. Ще у 2016 році Кабінет Міністрів ухвалив Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Передбачалася ліквідація Державної служби інтелектуальної власності та визначення національним органом у цій сфері державної організації, створеної на базі Укрпатенту, що належить до сфери управління Мінекономрозвитку.

Станом на 1.09.2019 ДСІВ ліквідовано, її повноваження тимчасово передані міністерству. Проте чиновники останнього замість того, щоб виконати розпорядження КМ від 1.06.2016 №402-р, утворили нову державну організацію «Національний офіс інтелектуальної власності», яка дублює переважну більшість відповідних статутних завдань Укрпатенту.

Також розроблено проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності». Документ не містить і згадки про те, що Укрпатент визначатиметься як державне підприємство, що виконує функції національного органу у сфері ІВ.

Замість ліквідованої структури з’явилися центри підтримки технологій та інновацій TISC, які дублюють функції Укрпатенту, патентних повірених і фактично унеможливлюють провадження останніми професійної діяльності. Паралельно засновується Фонд державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, який, оскільки патенти Мінекономрозвитку видає без проведення кваліфікаційної експертизи та під відповідальність заявника, фактично сприяє виведенню коштів державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

Водночас, як зазначають в АПУ, в Європейському Союзі розчаровані повільним прогресом у просуванні реформ у цій сфері. Адже Уряд досі не подав на розгляд до Верховної Ради більшості законопроектів, які наша держава зобов’язалася прийняти відповідно до умов поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, вони й досі перебувають на розгляді в Мінекономрозвитку.

Бери більше, розглядай довше

Водночас Кабмін прийняв постанову №496, розроблену Мінекономрозвитку, відповідно до якої розміри зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності в Україні, підвищено в середньому в 3—9 разів. Державна регуляторна служба зазначила, що вказана постанова не відповідає редакції проекту, який погоджувався з ДРС. Отже, документ був ухвалений з порушеннями вимог закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Як наслідок, витрати українського підприємства на оплату зборів для отримання охорони на об’єкти ІВ в рази перевищуватиме збори, які сплачують місцеві підприємці в Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Румунії, Словенії, Угорщині, США, Франції та інших західних країнах.

Отже, в АПУ прогнозують, що українські підприємці взагалі будуть змушені відмовитися від охорони об’єктів інтелектуальної власності через суттєве підвищення зборів.

Крім того, розмір збору за поширення в Україні міжнародної реєстрації торговельної марки за Мадридською процедурою становить 100 швейцарських франків за 3 класи (приблизно 2600 грн.). Натомість за подання заявки за національною процедурою слід заплатити 13800 грн. Отже, для нерезидентів збір у 5 разів менший, ніж для українських заявників.

Водночас строк проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності становить понад 2 роки на торговельні марки, близько 5 років — на винаходи. Проводить експертизу та видає свідоцтва Укрпатент, проте юридично цей процес зводиться до того, що департамент інтелектуальної власності Мінекономрозвитку ставить штамп «Затверджую». Це призводить до затягування строків реєстрації прав, корупційних ризиків і непрозорості процедур, а також до надмірної кількості держслужбовців.

«Сувенірні» інновації

Як зазначається у зверненні АПУ, діяльність ДО «НОІВ» та інших організацій цієї сфери має ознаки нецільового використання бюджетних грошей. Зокрема, проводяться численні заходи, на організацію яких витрачаються кошти державної системи правової охорони ІВ (наприклад, за даними АПУ, близько 5 млн грн. витрачено на чашки, торби, блайзери під час проведення Innovation Market).

Також в асоціації звертають увагу на те, що департамент ініціював сумнівні «освітні» проекти «за сприяння» Всесвітньої організації інтелектуальної власності. На їх організацію та проведення витрачаються значні гроші, що підтверджується укладеними договорами в системі Prozorro. Наприклад під час проведення III міжнародного форуму Innovation Market лише на сувенірну продукцію було витрачено майже 1,7 млн грн. Оплачували й послуги журналістів щодо представлення державної системи правової охорони ІВ в сумі 198 тис. грн.

З огляду на ці та інші факти, викладені у зверненні до Прем’єр-міністра, асоціація просить ужити невідкладних заходів щодо належного укомплектування керівних кадрів департаменту ІВ Мінекономрозвитку, а також унести до парламенту проект закону «Про Національну систему охорони інтелектуальної власності в Україні». Останній розробляли відповідно до Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Його широко обговорювали фахівці, представники бізнесу, наукові установи та громадськість.