Закон і Бізнес


Дублікат трудової книжки


№37 (1439) 21.09—27.09.2019
8772

Вимогою використання копії письмового доказу як допустимого є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи. Такий висновок зробив ВС в постанові №810/719/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

17 липня 2019 року                           м.Київ                               №810/719/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача — ШЕВЦОВОЇ Н.В.,
суддів: КАШПУР О.В., УХАНЕНКА С.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом Особи 1 до ліквідаційної комісії Головного управління МВС у Луганській області про зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ліквідаційної комісії ГУ МВС у Луганській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2018 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до ГУ МВС у Луганській області, в якому просила зобов’язати ГУ МВС змінити дату свого звільнення з 31.07.2015 на 26.07.2017 шляхом внесення до трудової книжки відповідного запису.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем порушено п.6.3.3 Правил оформлення та ведення особових справ працівників органів внутрішніх справ, оскільки днем звільнення вважається день видачі трудової книжки.

3. Відповідач вважає, що правові підстави для зміни дати звільнення з 31.07.2015 на 26.07.2017 та внесення змін до трудової книжки відсутні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. 31.07.2015 наказом ГУ МВС Особа 1 — слідчий відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Жовтневого РВ ЛМУ ГУ МВС у Луганській області — з 31.07.2015 звільнена з органів внутрішніх справ за п.64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

5. 30.08.2016 постановою КОАС у справі №810/75/16 зобов’язано ГУ МВС видати Особі 1 витяг з наказу від 31.07.2015 про звільнення її з ОВС, належним чином оформлену трудову книжку та стягнути на користь Особи 1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку у видачі трудової книжки з 1.08.2015 по день її видачі.

6. На виконання зазначеної постанови суду видано виконавчий лист, за яким 19.06.2017 відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ відкрито виконавче провадження.

7. Позивачка листом від 8.09.2016 дала згоду на пересилання трудової книжки на її адресу за місцем реєстрації.

8. ГУ МВС у відповідь на вказану заяву направило лист від 23.09.2016 з додатком у вигляді дубліката трудової книжки на ім’я Особи 1.

9. Заявою від 20.12.2016 позивачка повідомила ГУ МВС, що вона отримала лист від 23.09.2016, при цьому у відправленні були відсутні додатки, а саме — дублікат трудової книжки.

10. Листом від 3.02.2017 відповідач повідомив позивачку, що територія м.Луганська перебуває під контролем незаконних збройних формувань, будь-яким чином отримати особову справу та трудову книжку не є можливим, а тому був заповнений дублікат трудової книжки та разом з наказом про звільнення направлений за вказаною адресою.

11. На виконання постанови КОАС від 30.08.2016 у справі №810/75/16 відповідачем направлено на адресу позивачки 3.07.2017 дублікат трудової книжки та витяг з наказу від 31.07.2015.

12. Позивачка поштове відправлення з дублікатом трудової книжки отримала 26.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

13. 25.07.2018 рішенням КОАС, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018, адміністративний позов задоволено, зобов’язано ліквідаційну комісію ГУ МВС змінити дату звільнення Особи 1 з 31.07.2015 на 26.07.2017 шляхом внесення до трудової книжки відповідного запису.

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що днем звільнення працівника при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

ІV. Касаційне оскарження

15. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 7.02.2019 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

16. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, про що заявлялося в суді першої інстанції.

17. Крім того, відповідач стверджує, що 26.07.2017 позивачка отримала дублікат трудової книжки повторно, оскільки раніше вона отримувала дублікат трудової книжки як додаток до листа, що надісланий на її заяву у вересні 2016 року.

18. На думку відповідача, позивачка намагається ввести суд в оману, зазначаючи, що дублікат трудової книжки вона не отримувала, оскільки саме копію сторінок зазначеного дубліката, посвідчену належним чином, вона подає як додаток до своєї позовної заяви <…>.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

27. За приписами ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства, доказами в адмінсудочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

28. За ч.2 ст.72 КАС, визначені в ч.1 цієї статті дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові докази.

29. Відповідно до ст.94 КАС письмовими доказами є документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

29.1. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо іншого не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

29.2. Копії документів уважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, установленому чинним законодавством.

29.3. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

29.4. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який є в нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

29.5. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

30. За ч.9 ст.79 КАС, копії доказів (окрім речових), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази в разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи, або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

VІ. Позиція Верховного Суду

31. Чинним процесуальним законодавством установлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими. При цьому обставини справи, які, за законом, мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

32. Окремими положеннями стст.94 та 79 КАС визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи.

33. Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

34. Матеріалами справи підтверджено, що копії письмових доказів, які оцінені судами попередніх інстанцій, не засвідчені в установленому законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, які входять до предмета доказування в цій справі.

35. Крім того, судами попередніх інстанцій не оцінено доводів відповідача в частині його твердження про надсилання 23.09.2016 та отримання позивачем дубліката трудової книжки.

36. Проте дослідження цих обставин справи є обов’язковим, оскільки саме копію дубліката цієї трудової книжки позивачем додано до позовної заяви.

37. Установлення факту отримання позивачем, належним чином посвідченого дубліката трудової книжки  як додатка до листа відповідача від 23.09.2016 також має визначальне значення для вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду, визначених у ст.122 КАС, та впливає на вирішення спору по суті щодо визначення дати звільнення позивача.

38. Матеріалами справи підтверджено, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав недотримання строків, визначених ст.122 КАС заявлялося відповідачем у суді першої інстанції, проте було вирішене протокольною ухвалою без належного мотивування.

39. За таких обставин ВС визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень допустили порушення норм процесуального права, а саме — не дали оцінки доводам відповідача щодо надсилання 23.09.2016 та отримання позивачем належним чином засвідченого дубліката трудової книжки в сукупності з іншими належними та допустимими доказами у справі, не встановили дати, з якої позивачка дізналась або могла дізнатися про своє порушене право.

40. Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до КОАС.

VIІ. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись стст.3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідаційної комісії ГУ МВС у Луганській області задовольнити частково.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 скасувати.

3. Адміністративну справу за позовом Особи 1 до ліквідаційної комісії ГУ МВС у Луганській області про зобов’язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.