Закон і Бізнес


Собака буває кусючим…

Хто має нести відповідальність за неналежне виховання домашнього улюбленця


Собака відповідального власника, який переймається вихованням улюбленця, вільно почуває себе серед міста та не реагує на навколишніх.

№37 (1439) 21.09—27.09.2019
Олександр КУСТОВ, суддя-спікер Скадовського районного суду Херсонської області
4060
4060

Випадки нападів тварин, а особливо собак (як чиїхось, так і безпритульних), на людей, у тому числі дітей, завжди привертають до себе особливу увагу громадськості. У той же час неодноразово ставилися запитання: як діяти, якщо сталася така неприємність, і хто повинен нести відповідальність за дії тварин?


Що говорить закон?

Аби розібратись у цих питаннях, визначимо спочатку, що ж являє собою така тварина в розумінні законодавства України.

У ст.180 Цивільного кодексу визначено, що тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, установлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 №3447-IV «тварини — біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові».

У цій же статті закону міститься визначення термінів «домашні тварини» та «безпритульні тварини». Домашні — «собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі». Безпритульні — «домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини».

У разі спричинення тілесних ушкоджень собакою чи іншою твариною постраждалий може розраховувати на відшкодування матеріальної шкоди:

• спричиненої майну — взуттю, одягу тощо (стст.22, 1166 ЦК);

• спричиненої здоров’ю — витрати на лікування, протезування, санаторно-курортне лікування, щеплення тощо (стст.1195—1199 ЦК).

Також постраждала особа може розраховувати на відшкодування моральної шкоди відповідно до стст.23, 1167—1168 цього кодексу.

Хто відповідає за завдану твариною шкоду?

Згідно зі ст.9 закону №3447-IV:

• правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування;

• особи, які утримують домашніх тварин, мають право з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх);

• супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку;

• особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана, зокрема, подбати про безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною;

• при супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду;

• фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов’язані додержуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фіз- і юросіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до ч.4 ст.12 закону шкода, заподіяна особі або майну фізособи, а також шкода, завдана майну юрособи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує. Таким чином, за шкоду, спричинену твариною, відповідає її власник (особа, яка її утримує).

Однак постає запитання: хто є відповідальним за шкоду, завдану безпритульною твариною?

Без власника, без відповідальності?

Згідно зі ст.24 закону, собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але перебувають без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, уважаються безпритульними й підлягають вилову. Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органи місцевого самоврядування можуть створювати комунальні служби або підприємства з питань утримання тварин та поводження з ними в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин. Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, в якої вона була на утриманні та в користуванні. У разі відмови особи, в якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Аналогічним чином зазначені правовідносини врегульовані і в ст.341 ЦК.

Отже, матеріальна та моральна шкода, завдана безпритульною (бездоглядною) твариною, має відшкодовуватись органом місцевого самоврядування, на території якого таку тварину виявлено.

Дії у випадку нападу тварини

Разом з тим слід звернути увагу на те, що факт спричинення тілесних ушкоджень домашньою чи безпритульною твариною потребує правильної фіксації. У разі укусу твариною слід по можливості зафіксувати (сфотографувати чи запам’ятати) її зовнішній вигляд, звернути увагу на наявність чи відсутність у неї ошийника (бирки, інших ідентифікаційних ознак), звернути увагу на те, чи перебувала вона в супроводі власника, роздобути відомості про його особу.

Слід в обов’язковому порядку звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою з метою фіксації факту спричинення твариною тілесних ушкоджень, а також установлення того, чи має вона власника. Такі відомості слугуватимуть доказами факту спричинення тілесних ушкоджень твариною, а також дозволять визначити, є ця тварина домашньою чи безпритульною.

Також необхідно пройти медичне обстеження, у ході якого будуть зафіксовані характер і локалізація тілесних ушкоджень, а також дістати відповідне лікування (за необхідності). Слід фіксувати витрати на лікування та зберігати документи на придбання препаратів, які в подальшому слугуватимуть доказами розміру матеріальної шкоди, спричиненої здоров’ю.

Якщо буде встановлено, що тварина є домашньою, тоді в разі відмови її власника від добровільного відшкодування завданої матеріальної та (або) моральної шкоди остання може бути відшкодована в судовому порядку за позовом постраждалої особи.

Якщо буде виявлено, що тварина є безпритульною, матеріальна та (або) моральна шкода підлягає відшкодуванню органом місцевого самоврядування теж у судовому порядку.