Без підозр і часових обмежень

Як позначиться на стороні захисту скасування «поправок Лозового» та інші зміни до КПК, запропоновані Президентом?

Парламент ухвалив за основу пакет чергових змін до Кримінального процесуального кодексу, внесений Президентом. Більше того, до другого читання його готуватимуть за скороченою процедурою. Як такі нововведення позначаться на становищі сторони захисту та правах підозрюваних?

Протидія зловживанням

Проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (№1009) у пресі позиціонується як такий, що має на меті скасувати зміни до КПК, відомі широкому загалу як «поправки Лозового». Хоча тільки цим документ не обмежується.

Логіку глави держави, який уніс його на розгляд парламенту та визначив як невідкладний, можна зрозуміти. Глава Офіса Президента Андрій Богдан, як колишній адвокат, знайомий із цими положеннями, неодноразово наголошував на недосконалості КПК. Адже за наявності у клієнта потужного матеріального ресурсу адвокат може домогтися, щоб кримінальне провадження не скоро потрапило до суду, а можливо, й ніколи.

Саме тому у проекті запропоновано низку змін, серед яких — відмова від загальних граничних строків досудового розслідування та обчислення їх лише з моменту вручення повідомлення про підозру. Крім того, у разі потреби ці строки можуть бути подовжені вищими прокурорами без судового контролю.

Водночас скасовується обов’язок закрити кримінальне провадження, якщо за певний період часу жодній особі не вручено повідомлення про підозру. А підозрюваний позбавляється права оскаржити бездіяльність слідства після спливу одного (двох) місяців з моменту отримання такого повідомлення. Також планується приймати як доказ показання з чужих слів — на розсуд суду.

Якщо проаналізувати запропоновані зміни, то вони у своїй сукупності мають унеможливлювати зловживання правами, що призводить до затягування досудового розслідування або судового процесу.

Чи погіршать такі зміни становище сторони захисту? Безумовно, так. Чи призведуть до, умовно кажучи, довічного слідства без вручення повідомлення про підозру задля тиску на осіб, які матимуть статус свідків? За певних обставин і на це запитання можна дати ствердну відповідь.

Утім, спробуємо проаналізувати нововведення глибше.

Без статусу, але під тиском

Відповідно до ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Водночас має бути забезпечене швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Сьогодні у суспільстві сформований запит на справедливість, утвердження верховенства права та притягнення до кримінальної відповідальності у короткі строки осіб, які скоїли злочин, незалежно від зв’язків та статків. Особливо — посадовців різних категорій та місцевих еліт.

Так звані поправки Лозового внесені до КПК лише у 2018 році. Але вони створили суттєві перепони для органів досудового розслідування. Норма щодо закриття кримінального провадження, якщо строки досудового розслідування минули, а особу підозрюваного не встановлено, безумовно, є прогресивною, але у разі належного матеріального та кадрового забезпечення органів досудового розслідування. Ця норма дисциплінувала слідчого та мотивувала його до активного проведення необхідного комплексу слідчих дій.

Після її скасування слідчий, який через нестачу кадрів «розслідує» від 400 до 700 кримінальних проваджень, може банально не поспішати в конкретному провадженні, а займатися нагальними, важливішими або цікавішими. За наявності же корупційних ризиків слідчий разом із прокурором отримають необмежені повноваження щодо здійснення постійного тиску на сторону захисту без оголошення підозри та, відповідно, проведення певних слідчих дій. Особливо — при певній зацікавленості в реєстрації та розслідуванні кримінального провадження.

Зокрема, за заявою зацікавленої сторони, наприклад одного із партнерів по бізнесу чи контрагента за угодою (за наявності цивільно-правових відносин та відповідного стимулювання), реєструється кримінальне провадження за фактом шахрайських дій та заволодіння майном чи коштами. У рамках такого провадження слідчий матиме повноваження звертатися до суду з клопотаннями про тимчасовий доступ до майна, документів, коштів, вилучати їх, передавати на зберігання (читай — у користування) зацікавленій стороні.

Натомість сторона захисту без оголошення підозри буде позбавлена права ознайомлюватися із матеріалами провадження, оскільки не є його стороною. Відповідно, не матиме можливості оскарження незаконних дій слідчого та прокурора чи участі у судових засіданнях із зазначених питань.

Накопичення проваджень

Водночас скасування обов’язку щодо закриття кримінального провадження, якщо за певний період часу жодній особі не вручено повідомлення про підозру, призведе до накопичення матеріалів, а відтак збільшення навантаження на слідчого.

Набагато ефективнішим буде зупинення досудового розслідування у зв’язку із невстановленням особи, яка скоїла злочин, та передбачення механізму його відновлення у разі встановлення винної особи чи скасування незаконного рішення про зупинення слідства.

Продовження строків розслідування прокурором без судового контролю не можна назвати таким, що обмежує в правах сторону захисту. Адже визначено граничний строк для його завершення, що дає змогу обрати відповідну тактику та методи захисту.

Чужі показання

Що стосується прийняття як доказів показань із чужих слів на розсуд суду, то ці зміни не призведуть до обмеження прав сторони захисту.

Відповідно до ст.370 КПК вирок повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Отже, будь-які докази не мають для суду наперед встановленої сили і повинні бути підтверджені іншими доказами. Разом з тим сторона захисту також отримає у своє розпорядження зазначений спосіб доведення позиції підзахисного.

***

Безперечно, розглянуті зміни позначаться на формах та методах здійснення захисту. Причому вони суттєво погіршують становище сторони захисту при виконанні нею своїх функцій. Разом з тим у КПК передбачено чимало ефективних механізмів для відстоювання прав підозрюваного.