Закон і Бізнес


Пролітаючи над рядками бюджету

Судді можуть залишитися без працівників апарату та охоронців, а комп’ютери, меблі та марки придбаватимуть власним коштом


Невідомо, що буде важче голові ДСАУ Зеновію Холоднюку: переконати Мінфін збільшити фінансування чи пояснювати РСУ, чому судам не вистачає коштів.

№37 (1439) 21.09—27.09.2019
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
628105

Попри зміну владної команди, проект державного бюджету на 2020 рік був вчасно внесений до Верховної Ради й за тиждень презентований народним обранцям. Експерти майже відразу спрогнозували, що цей документ не остаточний і буде доопрацьовуватись. Але певні тенденції, принаймні для судової влади, вже можна простежити. І вони невтішні.


Зарплата: і не густо, і не пусто

Головні числа для кожного судді та працівника апарату — ті, з яких вираховуватиметься їхня заробітна плата. Наразі це прожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 1.01.2020 пропонується встановити на рівні 2102 грн. Отже, посадовий оклад для судді місцевого рівня з 1.01.2020 має становити понад 63 тис. грн., оскільки згідно з п.24 розд.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII він має збільшитися до 30 прожиткових мінімумів (50 — для «апеляційників»).

Можна з упевненістю на 99% стверджувати, що цей показник навряд чи зміниться в більший бік. Навіть попри зобов’язання Уряду докласти зусилля до його зростання з орієнтиром на 4251 грн., як прямо сказано в ст.6 проекту. Адже оклади суддів та усіх державних службовців розраховуються за показником цього мінімуму станом на початок року, а новий Уряд навряд чи встигне так покращити економіку, аби збільшити прожитковий мінімум ще до Нового року.

Працівникам   апарату   місцевих  та  апеляційних  судів  також  можна очікувати  певного  збільшення зарплати на ті самі 9,5%, на які зросте прожитковий мінімум.

Для тих суддів, які досі не пройшли кваліфікаційного оцінювання, є дві новини. Обидві — непогані. У парламенті вже ухвалили в першому читанні проект №1008, яким серед іншого прибираються дискримінаційні норми щодо обчислення посадових окладів для них за старим профільним законом. Тобто з 1.01.2020 усі судді отримуватимуть однакову винагороду. Проте є нюанси щодо виплат за рік поточний…

Як відомо, наприкінці минулого року Конституційний Суд змінив норму попередньої редакції профільного закону і прямо вказав, що з 1.01.2015 суддя місцевого суду без кваліфоцінювання мав отримувати 15 мінімальних зарплат. А також сказав, яка норма попереднього закону в частині визначення посадових окладів є конституційною. Але у Державній судовій адміністрації спромоглися побачити в цьому положенні слова «прожитковий мінімум».

На цьому тижні КС мав розглянути клопотання про роз’яснення свого рішення від 4.12.2018 №11-р/2018, але завадило термінове спеціальне засідання для поділу керівних портфелів. Водночас наступного тижня у Касаційному адміністративному суді має слухатися як зразкова справа щодо неправомірності дій ДСАУ з невиконання рішення КС. Тож цікаво, який із двох судів швидше висловиться із цього питання і подбає про «молодших» колег.

До речі, окремим рядком, як і цього року, передбачені понад 3,3 млрд грн. на виплату вихідної допомоги, різниці в оплаті праці суддів після проходження кваліфоцінювання, видатки на збільшення чисельності суддів та працівників апарату.

Видатки: без розвитку, але зі зростанням

Загалом на утримання всіх органів судової системи передбачається витратити майже 18 млрд грн. проти 16,1 млрд грн. у поточному році. Тобто фінансування збільшене майже на 12%. Однак за окремими рядками бюджетного розпису для судових органів зростання планується не пропорційне. Звісно, для глибшого аналізу необхідно мати дані щодо бюджетних запитів, планів та більш детальних напрямів видатків, але і загальні цифри можуть указати на деякі диспропорції у фінансуванні.

Наприклад, жодної копійки ні за загальним, ні за спеціальним фондами не передбачено ДСАУ на видатки розвитку: виключно на споживання. Це може ускладнити проведення капітального ремонту чи будівництво нових приміщень, придбання меблів, оргтехніки тощо для судів апеляційної та місцевої ланок. Але іншим головним розпорядникам, як-от: Конституційному, Верховному та Вищому антикорупційному судам, а також Вищій раді правосуддя — бодай якісь кошти за цим напрямом виділені. Найбільше — ВС, понад 200 млн грн., тобто стільки ж, як і цього року.

Втім, у ВРП та КС майже однаковий склад і жодних змін ні в розташуванні, ні у збільшенні кількості працівників не планується. Однак на наступний рік Рада отримує на 10 млн грн. більше, а КС — на стільки ж менше. Але пояснення — на поверхні: в єдиного органу конституційної юрисдикції забрали 25 млн грн. видатків розвитку, а у Ради тільки 1,7 млн.

Проте ці цифри блякнуть перед втратами ДСАУ, яка недорахується майже 1,36 млрд грн. видатків розвитку. Хоча загальні кошти, що планують виділити судовій адміністрації на фінансування правосуддя, зростуть більш ніж на 1,1 млрд грн.

А в ролі «падчерки» наступного року опиняться апеляційні адміністративні суди. На оплаті праці, звісно, економити не будуть, але загальна сума видатків споживання скоротиться майже на 20 млн грн. Лише на 0,5 млн грн. розбагатіє Національна школа суддів. Проте її фонд зарплати зросте наполовину, що є найбільшим відносним показником з-поміж інших органів судової влади. Це може свідчити про те, що наступного року влада не планує нових доборів резервістів та не закладає коштів на їхнє навчання.

Спецфонд: «допоміжні» органи на самофінансуванні

Зі збільшенням прожиткового мінімуму зросте і судовий збір. У проекті бюджету ця сума визначена на рівні майже 4 млрд грн. порівняно із 3,77 млрд цього року. Усі надходження, як і належить за законом, спрямовані на фінансування органів судової влади. Причому чверть цієї суми піде на утримання Верховного Суду.

Взагалі розробники документа показали якесь особливе ставлення до деяких судових органів, передбачивши їхнє фінансування виключно зі спеціального фонду. І тільки гроші на оплату комунальних послуг та енергоносіїв захищені загальною частиною держбюджету. До категорії «допоміжних» органів потрапили Рада суддів, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Національна школа суддів, а також Служба судової охорони і власне сам центральний апарат ДСАУ.

На думку експертів, такий підхід не є виправданим, оскільки фактично фінансування за цими рядками бюджету залежатиме від виконання плану з надходжень від судового збору та їх періодичності. Так, навряд чи можна прогнозувати, що громадяни та підприємства стануть рідше звертатися до судів. Утім, останнім часом і від високопосадовців, і від іноземних експертів можна почути про необхідність розвантажити Феміду, зокрема за рахунок досудових процедур. Проте якщо ця ідея спрацює, то наслідком стане зменшення кількості справ та, відповідно, сум судового збору.

До речі, з огляду на суми, що виділяються на «комуналку» та бензин, Уряд планує, що наступного року тарифи і ціни не зростуть більш ніж на 10%. Проте й обіцяне зниження тарифів наразі у бюджеті не передбачене.

ДСАУ: не вистачить і на марки!

Власне, якщо поглянути на бюджетний запит ДСАУ на 2020 рік, який подавався до Мінфіну, то ситуація із фінансуванням виглядає не такою райдужною. Адже наведені в ньому суми істотно різняться від тих, що планує виділити Уряд.

Так, у запиті обґрунтовувалася необхідність виділення додатково майже 24,5 млрд грн. із загального фонду.

Як зазначає ДСАУ, необхідно забезпечити нормативну чисельність суддів, яка на 2020 рік становить 7587 осіб. Граничними обсягами видатків загального фонду суддівську винагороду з нарахуваннями забезпечено для 7007 суддів. Цей показник буде досягнуто до кінця 2019 року за рахунок оголошених ВККС конкурсів на заміщення вакантних посад.

Водночас, за розрахунками ДСАУ, слід передбачити оплату праці майже 30 тис. працівників апарату. Причому, як указувалося вище, з урахуванням підвищення їхніх окладів згідно із профільним законом. А граничними обсягами видатків загального та спеціального фондів фонд оплати праці забезпечено тільки для 1826 працівників. Тобто 92,6% наявних працівників апарату відповідно до норм бюджетного законодавства підлягатимуть скороченню. Водночас сума, якої бракуватиме для виплати винагороди, становить майже 20 млрд грн.

Також для здійснення судочинства необхідні папір, комп’ютери та оргтехніка, оплата поштових відправлень та утримання приміщень тощо. А ще потрібно платити за підтримку інформаційних систем (відеоконференцзв’язку, аудіо- та відеофіксацію судових засідань, експлуатацію комп’ютерних мереж, каналів зв’язку, систем захисту інформації, реєстру судових рішень, сайту судової влади тощо). За оцінками фахівців ДСАУ, видатків споживання, що закладені у проекті бюджету для судів перших двох ланок, після виплати винагороди та оплати «комуналки» не вистачить навіть на марки.

Не кажучи вже про створення та підтримання належних умов для учасників судочинства в приміщеннях судів. Адже, як зазначалося, на видатки розвитку у проекті бюджету коштів не передбачено від слова «зовсім». Тож як провести поточні та капітальні ремонти, забезпечити меблями зали судових засідань, обладнати приміщення для утримуваних осіб, забезпечити доступ до приміщень для маломобільних груп населення? ДСАУ просила виділити на ці цілі майже 1,6 млрд грн. — не отримала нічого!

Крім того, цього року розпочато процес створення Служби судової охорони. Чисельність її персоналу має становити майже 14,8 тис. працівників. Але граничними обсягами видатків забезпечено фонд оплати праці та грошового утримання тільки для 1632 осіб. А є ще й поточні видатки ССО, які також ураховані менш ніж на чверть від потреби.

Зрозуміло, що цифри у проекті головного фінансового документа країни не остаточні. Тож є шанси переконати Мінфін та Уряд, що судову систему не можна тримати на голодній пайці. Проте навряд чи і в ДСАУ вірять, що можна домогтися зростання видатків більш ніж удвічі. Головне, аби компроміс не спробували досягти за рахунок заморожування окладів суддів та працівників апарату.

З порівняльною таблицею фінансування судової системи у 2019—2020 роках можна ознайомитись за посиланням.