Закон і Бізнес


Необґрунтоване скорочення

Валентина ДАНІШЕВСЬКА: «Поки що до ВС надходить до 100 тис. справ щороку, отже, суддів повинно бути достатньо»


№36 (1438) 14.09—20.09.2019
Олена ДОВІДНА
27058

Як і слід було очікувати, президентські ініціативи щодо скорочення максимальної чисельності суддів Верховного Суду не знайшли підтримки в цій установі. Свою позицію із зазначеного питання в інтерв’ю ЗМІ озвучила Голова ВС Валентина ДАНІШЕВСЬКА.


За її словами, ідея скоротити з 200 до 100 чисельність суддівського корпусу ВС нічим не обґрунтована. Адже «кількість суддів потрібно визначати залежно від кількості звернень, а не назви суду».

І хоча зміни щодо правосуддя, унесені до Конституції, гарантують лише право на апеляцію, а касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках, це не зменшує надходження справ до найвищої інстанції. Адже, як нагадала, В.Данішевська, тільки минулого року складом у 117 суддів (одна особа — у відпустці по догляду за дитиною) ВС розглянув майже 90 тис. справ. При цьому Велика палата вирішила торік 1700 справ, а за 8 місяців поточного — майже 1400.

«І навпаки, зі збільшенням гарантій для громадян, до прикладу — щодо кримінальних проваджень, потрібна така кількості суддів, яка здатна забезпечити ці гарантії. Інакше вони існуватимуть лише на папері», — зауважила очільниця установи. — Поки що до ВС надходить до 100 тис. справ щороку, отже, суддів повинно бути достатньо».

Та й зменшення кількості суддів ВС в умовах такого обсягу звернень, за її прогнозами, «призведе до затягування розгляду справ, їх нагромадження та до обмеження доступу до правосуддя».

Також В.Данішевська згадала висновок Венеціанської комісії від 26.10.2015, в якому йдеться, що «оцінювання професіоналізму, етичності та доброчесності всіх суддів може бути тільки винятковим заходом, що вимагає найвищої міри обережності». Тому повторне проходження суддями ВС оцінювання, аби визначити, хто залишиться працювати в цій установі, «не узгоджується з міжнародними стандартами незалежності суддів».

Щоправда, у проекті №1008 «Перехідні положення» виписані таким чином, що йдеться про «відбір» за певними критеріями, а не про повторне оцінювання. І саме Вища кваліфікаційна комісія суддів за згодою Вищої ради правосуддя визначатиме порядок проведення такого відбору.

Натомість у ВС підтримують наміри глави держави розвантажити ВП (законопроект №1026). За словами В.Данішевської, Суд подав свої пропозиції до цього документа. Вони полягають у тому, щоб унеможливити штучне спрямування справ до палати. Тобто аби ВП ВС могла зазначити про висловлену раніше позицію й направити справу на розгляд відповідного касаційного суду.

Водночас очільниця ВС не вбачає необхідності в праві законодавчої ініціативи для Суду. «Якщо передбачений у чинному законодавстві діалог законодавчої та судової гілок влади відбувається належним чином, право законодавчої ініціативи не є необхідним. Бо якщо парламент не захоче почути судову владу, то й право законодавчої ініціативи не допоможе», — зауважила вона.

Торкаючись питання ліквідації попередників, що затягнулася, В.Данішевська повідомила, що «наразі жодна з процедур не завершена, вони просуваються з різною швидкістю, щодо вищих спеціалізованих судів процес відбувається швидше». Зокрема, не вирішено питання про переведення 60 суддів та 122 працівників апарату, які залишаються у штатах цих установ.

Водночас після останнього поповнення складу ВС виникла криза з розміщенням нових суддів. «З одного боку, є окремі кабінети в суддів, які не здійснюють правосуддя, а з другого — не вистачає місця тим, хто його здійснює», — зауважила Голова ВС. Проте є випадки, коли судді спецсудів погоджувалися переїхати до колег і звільнити кабінети на користь тих, хто здійснює правосуддя. Натомість, за її словами, «із суддями Верховного Суду України порозумітися не вдалося».

Утім, навряд чи допоможе розрубати цей гордіїв вузол рішення Конституційного Суду. Це, за прогнозом Голови ВС, «або остаточно зруйнує чиїсь надії, або їх підсилить». Якщо ж воно буде позитивним, тобто визнають неконституційними окремі положення закону «Про судоустрій і статус суддів», тоді вже парламенту доведеться попрацювати над виправленням ситуації.