Закон і Бізнес


«Верховні» інтриги

ВРП з’ясувала, коли суддя набуває повноважень — після присяги чи після зарахування в штат


Володимир Гуменюк (справа) вважає: якщо після складання присяги суддя розвантажує мішки, це несумісність.

№35 (1437) 07.09—13.09.2019
Марта ЛІТЕЧКО
25901

Якось один суддя найвищої інстанції поскаржився на іншого. Адже той, склавши присягу, ще 10 днів числився на іншій посаді. Ба більше, ще й виконував відповідальну роботу — займався лікві-дацією установи. Проте Вища рада правосуддя знайшла виправдання такому зволіканню.


Десять днів

На Валентина Сердюка з Касаційного цивільного суду поскаржився до ВРП в.о. Голови Верховного Суду України Василь Гуменюк. Він заявив, що колега порушив вимоги щодо несумісності, адже 7 травня отримав нове призначення за указом Президента й того ж дня склав присягу. Одначе продовжував виконувати функції на посаді заступника керівника апарату ВСУ та ще й очолював комісію з ліквідації установи. Таке сидіння на двох стільцях тривало аж до 17 травня. Лише 15 травня В.Сердюк звернувся із заявою про звільнення й через 2 дні припинив виконання повноважень на попередній посаді.

Сам В.Сердюк не заперечував, що склав присягу 7 травня, але заявив, що нового статусу набув аж 20 травня. Тож 10 днів він дійсно залишався на попередній посаді, оскільки не був зарахований до штату ВС.

Згідно із законодавством особа набуває статусу судді після складання присяги. Перебування на такій посаді є несумісним з перебуванням на посаді в будь-якому іншому органі державної влади. Порушення вимог щодо несумісності є підставою для звільнення.

«У даному випадку вбачається чиста несумісність, оскільки 7 травня офіційно було складено присягу. Відповідності до вимог закону легітимація судді наступає не з моменту його зарахування в штат, а з моменту складання присяги», — запевнив заявник, який був присутній під час розгляду питання у ВРП.

«Ми зрозуміли ваше трактування закону, — звернувся до В.Гуменюка член ВРП Олексій Маловацький, — але, попри те, Рада попередніх скликань дотримувалася трохи іншої позиції. Але все ж скажіть, чи вчиняв ваш опонент якісь дії як ліквідатор після 17 травня? Чи відомі вам факти підписання якихось розрахункових документів? Не із 7 травня, а після 17-го».

«Після 17-го я не можу сказати, — засумнівався В.Гуменюк, — але казначейство 17 травня нам подало документи, в яких сказано, що В.Сердюк має право підпису документів, а з 12 червня — вже інший».

Ціна присяги

Інші члени ВРП посилалися на положення закону, яке визначає, що перебування на посаді судді є несумісним з перебуванням на посаді в іншому органі держвлади. Із цього робився висновок, що суддя може скласти присягу, набути нових повноважень, але при цьому працювати певний час деінде, бо не оформив своє перебування на посаді.

«Можна закон трактувати як завгодно, це ваше право, — заперечив В.Гуменюк. — Проте повинні пам’ятати, що легітимним суддя стає саме з моменту складання присяги».

«А що ж робити з тими суддями, які не складали присяги? — поцікавився О.Маловацький. — Вони здійснюють дотепер правосуддя, але присяги ніколи в їхніх документах не було. І виникає запитання: а такі особи набули статусу судді чи ні? Як ВРП має в таких випадках реагувати? У багатьох досьє відсутні тексти присяги».

В.Гуменюк пояснив: якщо присяги відсутні, то їх просто погано шукали. Адже коли в 1992 році прийняли відповідний закон, Міністерство юстиції збирало всіх суддів і вони підписували присяги. Але навіть якщо Раді вдалося встановити такий факт, слід виходити з тих реалій, коли суддю призначили. Адже за радянських часів були інші умови набуття суддею статусу. А сьогодні ця умова єдина для всіх.

«А що робити тоді з тими суддями, які склали присягу, їх зарахували до штату, однак вони не здійснюють правосуддя?» — продовжував цікавитися правовою позицією «верховника» О.Маловацький.

На це В.Гуменюк також дав відповідь. Він заявив, що не вина особи в тому, що не прийнято індивідуального акта щодо неї або її не допущено до роботи. Це вина держави, якщо вона визнала особу суддею, але не дає їй роботи й не звільняє. Якщо держава так повелась із особою, то має матеріально відповідати — платити зарплату. І Європейський суд з прав людини має таку саму позицію.

«У демократичній державі не може бути такого, щоб ви прийняли акт про призначення судді, а він не працює. Але є такі факти. І будуть. Тому в будь-якому випадку є питання щодо несумісності. Можуть бути якісь пом’якшувальні причини, наприклад, суддя сидить без роботи, зарплати не платять, і він пішов мішки розвантажувати. Але стосовно несумісності, то, якщо його призначили суддею, навіть не привівши до присяги, чогось іншого робити він не повинен», — наголосив в.о. Голови ВСУ.

Натомість В.Сердюк не бачить несумісності у своїй діяльності, адже його зарахували в штат суддів ВС після того, як звільнили з роботи в апараті суду.

Члени Ради теж не побачили несумісності в діяльності новоспеченого судді ВС. Але тим самим закріпили прецедент, який уможливлює зволікання з переходом на нову роботу навіть після складання присяги. Адже в законі не встановлено жодних часових обмежень на виконання бюрократичних процедур щодо зарахування до штату суду, що побічно свідчить на користь логіки В.Гуменюка.