Закон і Бізнес


ВС: Роботодавець не може звільнити викривача чи урізати йому зарплату


05.09.2019 10:53
1399

Статус викривача надає особі певний імунітет щодо захисту від негативних заходів впливу з боку керівника або роботодавця. Так, особа або член її сім’ї не може бути звільнена, притягнута до дисциплінарної відповідальності, їй не можуть відмовити в призначенні на вищу посаду та скоротити заробітну плату.


Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 815/2074/18, передає «Закон і Бізнес».

Так, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд розглянула адміністративну справу за позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа – Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, позов задовольнив частково.

Позивач, не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку. На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що саме після повідомлення ним про факти корупції з боку начальника митного поста відповідач вжив до нього ряд негативних заходів впливу (зміна умов праці, скорочення посади, відкриття двох дисциплінарних проваджень та притягнення до дисциплінарної відповідальності), які й стали надалі підставою для звернення до суду з позовом.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд зазначив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), – особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

З наведеної норми вбачається, що викривач набуває такого статусу з моменту, коли він здійснив усі залежні від нього дії для повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, щоб відповідна інформація надійшла до адресата.

Суд зазначив, що з моменту набуття особою статусу викривача вона здобуває певний імунітет (ч. 3 ст. 53  Закону України «Про запобігання корупції»).

Водночас такий імунітет не є абсолютним і має певні межі.

Так, насамперед повинен бути наявний зв’язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.                     

Наступною обставиною, що свідчить про наявність у викривача імунітету, є те, що він повинен повідомити про порушення саме Закону України «Про запобігання корупції», а не іншого закону, і саме тих вимог, які в ньому визначені, у тому числі встановлені ним заборони і обмеження.

Ще одним обов’язковим елементом, за наявності якого особа отримує імунітет викривача, є застосування до неї негативних заходів впливу, перелік яких не є вичерпним.

Суд, зокрема, зауважив, що з моменту повідомлення позивачем спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції про вчинення посадовими особами керівного складу Одеської митниці ДФС корупційного правопорушення в останніх виникає суперечність між їх приватними інтересами стосовно позивача та службовими повноваженнями, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття ними рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень.

Колегія суддів вказала, що сам факт участі особи (щодо якої позивач повідомив про скоєння корупційного злочину) в засіданнях дисциплінарної комісії свідчить про наявність конфлікту інтересів та виключає правомірність наказів, прийнятих за наслідками висновків такої комісії, оскільки висновок комісії є передумовою видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності чи закриття дисциплінарного провадження.

Суд зауважив, що саме після повідомлення позивачем про факти корупції відповідач вжив до нього ряд негативних заходів впливу, в тому числі й видання спірних наказів Одеської митниці ДФС, що вчинялись безпосередньо з метою їх застосування до позивача, а не в інтересах служби.

Закон і Бізнес