Блокади від ради

Чому РСУ не може втрутитись у ситуацію з ОАСК, а суддів продовжують дискримінувати оцінюванням?

Хоча «самоврядники» зайняті проведенням з’їзду, кілька нагальних для судової системи проблем так загострилися, що їх потрібно було внести до порядку денного. Проте деякі, чи не найголовніші, проблеми залишилися без відповідей, але з рекомендаціями.

До них не приїде ревізор

Про ініціацію перевірки в Окружному адміністративному суді м.Києва доповідала суддя Вищого антикорупційного суду Валерія Чорна. Дивно, що потреба в ній виникла не через останні події, а у зв’язку зі зверненням трьох адвокатів.

Реакція на звернення, на думку окремих представників ради, мала би бути такою: виїхати до суду з перевіркою та розібратись із переданням апеляційних скарг. Утім, здається, що там уже втомилися від гостей.

В.Чорна пропонувала зайнятися питанням адвокатів, «не торкаючись політичної складової». Разом з тим колегам нагадали, що розібратись із нею просила громадська рада доброчесності. Остання ж у свою чергу просить «самоврядників» засудити колег та оприлюднити план заходів щодо викоренення негативних явищ у суддівському корпусі.

Проте більшість членів ради не знайшла в порушеному питанні підстав, які дали б можливість дійти якогось висновку та знайти привід для поїздки до ОАСК.

Більше того, суддя Київського апеляційного суду Денис Масенко вважає: рада взагалі не може проводити такого роду перевірок. До її компетенції входить лише «ревізія» стану суду на відповідність матеріального забезпечення. Що стосується внутрішніх питань, то вони належать до компетенції Вищої ради правосуддя. До речі, саме туди надійшло звернення 11 суддів ОАСК, які сигналізують про загрозу незалежності судової системи України та посягання на її безсторонність і неупередженість.

Разом з тим голова ради Богдан Моніч, очевидно, по-іншому дивиться на таку частину роботи «самоврядників», як виїзд до суду. Він зазначив, що після моніторингових візитів не складається жодних документів. До зазначеного ж суду члени ради вже виїжджали, але що саме перевіряли, Б.Моніч не знає. Отже, проблема передання апеляційних скарг могла вже порушуватись. Імовірно, після такого резюме нового очільника підхід до відряджень «самоврядників» дещо зміниться.

Незважаючи на допоміжну роль ради, Б.Моніч упевнений, що подібного роду проблеми не повинні виходити за межі суду, а вирішувати їх потрібно у внутрішньому порядку, тобто на зборах суддів.

Маленький апгрейд і велика нерівність

Після того як члени ради вирішили, що судді, місця роботи яких будуть ліквідовані, все-таки візьмуть участь у позачерговому XVII з’їзді суддів, що відбудеться 29—30 жовтня у конгрес-холі готелю «Президент», вони перейшли до ще одного організаційного питання.

Суддя ВАКС Віктор Маслов поінформував, що Положення про автоматизовану систему документообігу суду дещо застаріло і потребує змін. Так, новостворений Верховний Суд продовжує використовувати систему попередника, а в «антикорупційників», як убачається, її взагалі немає. Тому було прийнято рішення, що ВС використовуватиме автоматизовану систему діловодства Верховного Суду на базі автоматизованої системи управління документами «ДОК ПРОФ 3.0», комп’ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду», розроблену адміністратором автоматизованої системи для судів господарської та адміністративної юрисдикції, та комп’ютерну програму «Д-3», розроблену адміністратором автоматизованої системи для загальних судів. У свою чергу, у ВАКС також використовуватиметься  програма «Д-3».

Усі названі питання, у тому числі і допуск кандидатів до участі у конкурсі до КС, вирішили без суперечок. Поки до ради не приїхали представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Вже понад місяць у суддівських колах лунають звинувачення у дискримінації під час переведення суддів, які «завдяки» кваліфікаційному оцінюванню залишаються непоміченими для членів комісії. Адже ті ніяк не хочуть допустити їх до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад шляхом переведення, оголошеному 1 серпня. 

Щоб захистити своє право на переведення, судді масово почали звертатися до ради, і вона запропонувала їм певний фідбек. Але все, що вона могла зробити, — це рекомендувати ВККС невідкладно внести зміни до оголошених умов проведення конкурсу з метою забезпечення рівних умов участі у конкурсі усіх суддів незалежно від етапів проходження оцінювання (див. «3іБ» — Прим. ред.).

Очевидно, слово «невідкладно» дає змогу комісії подумати над тим, чи дослухатися до наполегливої позиції суддівської спільноти. І, мабуть, справа не в тому, що рада може лише радити, а у тому, що ВККС, можливо, й не планує зважати на цю позицію.

 

ПРЯМА МОВА

Єгор КРАСНОВ,
суддя Касаційного господарського суду, член Ради суддів:

— Так вийшло, що участь у конкурсі зможуть узяти тільки ті судді, які вдало пройшли кваліфікаційне оцінювання та мають повноваження для здійснення правосуддя. Іншим суддям доведеться чекати на проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду.

На думку РСУ, було б краще, якщо б ВККС провела цей конкурс для всіх суддів, що вдало склали іспит під час оцінювання. Так виглядало б логічніше.

Утім, ВККС поки що наполягає на своїй позиції: зміни до проголошеного конкурсу неможливі, а судді, які не завершили кваліфікаційного оцінювання, є в певній «групі ризику», бо ще можуть у подальшому не пройти співбесіди у Вищій раді правосуддя або не отримати указу про призначення.

Хоча Рада суддів рекомендувала допустити до конкурсу всіх суддів, які вдало склали іспит, утім, не факт, що саме такий шлях обере ВККС.

Тому РСУ продовжить комунікацію з ВККС із цього питання.