Закон і Бізнес


Секрети гендеру

Що допоможе майбутнім правничиням стати професіоналками


Останнім часом у правничій сфері стали популярними так звані soft skills, кі студенткам випала нагода опанувати в літній школі.

№31-32 (1433-1434) 10.08—21.08.2019
Софія КОНДРАТЮК
1410

Аби студентки були готові до того, що їх чекає після отримання диплома, для них організували літню школу. І хоча дівчата знають, чого хочуть від юридичної професії, їх озброять навичками, яких не набувають у жодному університеті.


Леді за справедливість

Уже вдруге поспіль Асоціація жінок-юристів збирає майбутніх представниць відповідної професії. Кожна з них якщо й не цілеспрямовано йшла до Феміди, то тепер упевнена, що саме ця юридична спеціальність відкриває великі можливості.

Та виявляється, що відкриває, та не для всіх. В юридичному секторі вистачає дискримінації за гендерною ознакою. Проте організатори літньої школи «ЮрФем» упевнені, що це можна побороти. Адже в жінок є своя секретна зброя, яка додає юриспруденції особливого шарму. Тому навчання також включатиме розгляд практики захисту від гендерної дискримінації, гендерно зумовленого насильства та сексуальних домагань. Через те що, як виявилося, сексизм існує і в університетах.

Учасниці заходу з’їхалися до Києва не так для того, щоб займатися правом, як заради того, аби опанувати ті навички, без яких у професії не обійтись: уміння переконувати, вести переговори, знаходити підхід до людей.

Протягом навчання студенткам доведеться знайти відповіді на непрості запитання: чому саме жінки-юристи є тією силою, яка може допомогти захисту прав слабкої статі в Україні? навіщо їм об’єднуватися? що створює дівчатам труднощі в професії?

Такі вміння необхідні не тільки для того, щоб стати справжньою професіоналкою, а й аби довести, що там, де буцімто жінці не місце, воно все-таки має знайтися. Тому тренери закликали їх не боятися висловлювати свою думку й відстоювати її, навіть якщо вона є радикальною.

Таким чином, студентки пройдуть шлях до лідерства, яке, усупереч гендерним стереотипам, дозволить їм не тільки не відставати від чоловіків, а й переганяти їх.

Зачинено для краваток

До спецпідготовки дівочого юридичного десанту долучилася також жінка-детектив Національного антикорупційного бюро, котра розвіяла міф про «суто чоловічу професію», та суддя Касаційного господарського суду Ганна Вронська, яка поділилася секретами власного успіху.

Загалом можна сказати, що прекрасну половину краще націлюють на майбутню роботу. Адже чоловічого правничого клубу, який робив би щось подібне, просто немає.

Отже, рівні можливості стають більш реальними, адже емансипація, у тому числі й у правовому полі, розвивається семимильними кроками. Утім, розпочалася ця тенденція лише кілька років тому. У той же час у Канаді гендерний бум відбувся 50 років тому.

Можливо, такі тенденції спонукають успішних жінок очолювати ключові судові установи в Україні, а європейську спільноту обирати страсбурзьких суддів з огляду на рівне статеве представництво.

Та й на перший український форум чоловіків також не запросили. Щоправда, цьогоріч сильна половина виступила на ньому в ролі спікерів, бо поскаржилася на дискримінацію. Тому ймовірно, що з такими темпами фемінізації скоро чоловікам доведеться відстоювати права свого гендеру.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Лариса ДЕНИСЕНКО,
юрист:

— Сьогодні від дівчат ми почули про випадки несподіваної гендерної дискримінації при доступі до професії. Вони ж говорили, що саме юриспруденція дає інструменти для захисту справедливості та для того, щоб цієї нерівності було менше.

Дуже важливо, щоб дівчата навчилися знаходити себе в цій насправді дуже сильній професії. Адже, з одного боку, така серйозна сфера вимагає мислити самостійно, а з другого — мати однодумців. Окрім, звичайно, фахових дисциплін, дівчата отримують тут і перше, і друге.

Крім цього, ми також розвиваємо інститут менторства, адже старші колеги допомагають дівчатам у розвитку. Наприклад, Віра Левко — суддя з кримінальною спеціалізацією — доведе, що цю юрисдикцію дарма вважають нетиповою для жінок. Хоча сьогодні я вперше почула про те, що їм не дозволяють займатися експертизою у справах, пов’язаних із ДТП. На мою думку, у цьому питанні не можна відштовхуватися від статі й вирішувати, від чого жінок потрібно оберігати.

Це також стосується й того аспекту, що жінки-судді не розглядають справ про зґвалтування. Чи то через те, що відразу засуджуватимуть насильника, чи тому, що надто співчуватимуть жертві.

Христина КІТ,
адвокат, голова Асоціації жінок-юристів України «ЮрФем», к.ю.н.

— Уже в юридичних клініках наші випускниці започаткували напрям захисту прав жінок. І зараз розвивають цей вид правової допомоги.

А безпосередньо до нашої асоціації звертається дуже багато студенток (не лише з юридичної галузі), які страждали від сексуальних домагань і не розуміли, як від цього захиститися, через те що законодавство в цій частині є недосконалим.

Тому участь юристів у вирішенні цієї проблеми є дуже важливою. Тільки вони можуть змінити законодавство та практику його застосування.

Разом із канадським проектом ми розробили рекомендації щодо ідентифікації гендерної дискримінації. Тому проводимо навчання з адвокатами, щоб збільшити кількість позитивної судової практики в цій частині. Адже за 10 років дії закону про рівні можливості жінок і чоловіків у Єдиному державному реєстрі судових рішень знайшлося лише 150 рішень із посиланнями на нього.