Закон і Бізнес N 31-32/2019. Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 31-32(1433-1434). 10 - 21 серпня 2019 р.
Хоча «самоврядники» зайняті проведенням з’їзду, кілька нагальних для судової системи проблем так загострились, що їх потрібно було внести до порядку денного. Але дехто помітив у окремих з них політичну складову. Проте деякі, чи не найголовніші, проблеми залишилися без відповіді, але з рекомендаціями. Чому РСУ не може втрутитись у ситуацію з ОАСК, а суддів продовжують дискримінувати оцінюванням, дізнаєтесь у статті «Блокади від ради».
До Дня незалежності Рада суддів має визначитися із рекомендаціями для правників, які виявили бажання наступні 9 років працювати у Конституційному Суді. Поки що таких кандидатів аж 33, а місць, що звільняться у вересні, — тільки 3. Утім, не факт, що всі кандидати отримають запрошення на жовтневий з’їзд суддів. Хто має більше шансів одягти вишневу мантію та що може цьому завадити, читайте у матеріалі «Тридцять три відомих. І три — невідомих».
У Старому світі практику Європейського суду з прав людини сприймають як беззаперечний еталон правозастосування. Українці також не гребують зверненнями до Страсбурга, розчаровуючись у національному судочинстві. Чи дійсно Суд захищає права людини? Чому одні європейці «рівніші» перед ЄСПЛ, ніж інші? Коли і як варто цитувати рішення Суду? Чому не завжди з першої спроби обирають представника від України? Про це та інше розповів суддя Касаційного кримінального суду Аркадій БУЩЕНКО.
Багато разів «ЗіБ» писав про рейдерство та механізми протидії цьому явищу. Однак і досі реалії для бізнесу залишаються невтішними. Про те, які зміни відбулися внаслідок реформ та чи запрацює в Україні система адміністративного оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, «ЗіБ» поспілкувався із заступником бізнес-омбудсмена Ярославом ГРЕГІРЧАКОМ.
Аби студентки були готові до того, що їх чекає після отримання диплома, для них організували літню школу. І хоча дівчата знають, чого хочуть від юридичної професії, їх озброять навичками, яких не набувають у жодному університеті. Що допоможе майбутнім правничиням стати професіоналками, дізнаєтесь у статті «Секрети гендеру»
Подвоїти прибуток юридичної фірми в умовах постійно скорочуваного ринку, виявляється, можливо. Проте для цього варто застосувати математичні моделі, запропоновані фізиками та соціологами. Чому з юридичних фірм звільняються працівники та як їх утримати, читайте у матеріалі «Не втратити кадри».
Захисник судді не заперечував факту скоєння його клієнтом проступків, не обґрунтовував потреби в таких діях. Він спробував довести, що рішення відсторонити законника не дійсне. Адже новий Президент скасував призначення членів дисциплінарного органу, зроблене попередником. Про те, як суддю відправили вчитися, бо він тричі виганяв адвоката із засідання, читайте у статті «Уроки етики».
У кожного, кого Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала до звільнення, були свої причини нескладення екзаменів. Хтось прийшов на іспит після операції, комусь підмінили зошит, а інший вважає, що психологи недостатньо кваліфіковані, аби зробити висновок про особистість людини за 5 хвилин. Докладніше про недоліки кваліфікаційного оцінювання — у статті «Відкладене безробіття».
Спори щодо поновлення договору оренди є однією з найпоширеніших категорій земельних спорів, які розглядають суди. Законодавець при внесенні змін до ст.33 закону «Про оренду землі» у 2011 році мав благий намір — досягти правової визначеності щодо переважного права орендаря за певних умов на подальше користування ділянкою. Проте не уточнено, чи стосується зазначене тільки земель державної та комунальної форм власності, а якщо ні, то як це кореспондується з правом приватної особи — власника на вільне розпорядження своїм майном. Чи з усіх питань застосування ст.33 закону «Про оренду землі» судді нині єдині в правових підходах? Спробуємо розібратись, аналізуючи практику розгляду Верховним Судом справ цієї категорії за поточний рік. Про те, які правові позиції потрібно врахувати, готуючи позов про поновлення договору оренди землі, розповіла у статті ««Проблема-33» з погляду ВС» ЛЕСЯ ЗУЄВИЧ, юрист, м.Київ.
Щоразу, коли представляємо інтереси органів адвокатського самоврядування у суді щодо визнання незаконними або скасування рішень (наприклад, рішення з’їзду адвокатів, Ради адвокатів України тощо), ведемо із суддями правову дискусію, предметом якої є питання юрисдикції адміністративних судів під час розгляду таких спорів. Чи варто ототожнювати судові та адвокатські самоврядні органи у праві доступу до Феміди, розповів у матеріалі «До рівних підходи різні» ЯРОСЛАВ РОМАНЕНКО, адвокат.
Касаційні фільтри, що з’явилися у законодавстві у 2017 році, розвантажили Верховний Суд і пришвидшили остаточне вирішення спору. Водночас це позбавило сторони можливості оскаржити рішення апеляційного суду. Серед адвокатів відповідні новели мають як прихильників, так і противників, належність до яких зазвичай визначається не правосвідомістю, а тим, виграно було спір в апеляційному суді чи програно. Докладніше про касаційний перегляд розповіла у статті «Спір до останньої інстанції» ЮЛІЯ ШИШКА, адвокат ЮФ Evris.
Нині левова частка рішень Конституційного Суду, ухвалених за конституційними скаргами, спрямована на усунення дискримінації. Одне стосувалося доступу до правосуддя, тобто можливості вимагати від виконавчої служби виконання судових рішень. Інше є проблемним, оскільки в ньому доволі екстравагантно трактуються корпоративні права. МИХАЙЛО САВЧИН, професор Ужгородського національного університету у статті «Інструменти правового захисту» докладніше розповів про конституційні скарги.
Механізм squeeze-out не є новим для іноземної корпоративної практики, починаючи з 1990-х років він відомий праву таких держав, як Німеччина, Велика Британія, Австрія та Чехія. В Україні цей механізм існує близько року й активно набуває популярності, що, зокрема, пов’язано з історичними особливостями приватизації державних підприємств. Чи є підстави для визнання неконституційним механізму примусового викупу акцій, розповів у статті «Збалансоване відчуження» ДМИТРО ГРОНЬ, старший юрист Evris.