Закон і Бізнес


Сімейне гніздечко брехунів

ВРП відправила законницю з 30-річним стажем учитись, адже вона проґавила зміни в ЦПК


Захисник судді запевнив, що власник майна не був залучений до справи та втратив житло, але підстав повідомляти його про це не було.

№30 (1432) 03.08—09.08.2019
Павліна КАМЕНСЬКИХ
8748

Сторони процесу обдурили, кодекс змінився, доведеться вчитися ще раз. Ось із такими проблемами стикнулася досвідчена служителька Феміди, не зауваживши, що надані документи 8-річної давності.


Досвід не врятував

Більше ніж рік тому до Вищої ради правосуддя надійшла скарга на Марію Мартинишин із Франківського районного суду м.Львова. Хоча жінка вже понад 30 років працює суддею, на думку скаржника, вона допустила порушення. Чоловік переконував, що законниця поділила його власну квартиру між подружжям, яке розлучалося. Позов, який вона задовольнила, був фіктивним, а справжнього власника ніхто про процес не повідомив.

Досвід судді не став на заваді дисциплінарній палаті відкрити провадження.

Дійсно, один із подружжя звернувся до суду, щоб поділити нерухомість, перш ніж розійтися назавжди. Суд підготував запити до адресного бюро й передав їх позивачу та відповідачу для виконання. Парочка, недовго думаючи, надала необхідні довідки про реєстрацію права власності на нерухоме майно та договір купівлі-продажу, тільки довідки були датовані 2008 роком, а судовий процес відбувався у 2016-му. За 8 років відбулися суттєві зміни, зокрема договір купівлі-продажу анулювали, а квартиру продали з відкритих торгів.

Суддя прийняла рішення, мотивуючи його наданими документами, і копії видала сторонам. Це підтверджують власноручно складені ними розписки. А новий власник квартири залишився поза увагою.

У своїх поясненнях законниця зазначила, що розгляд справи має бути оперативним. Вона не вважає, що порушила закон, адже під час ухвалення рішення взяла до уваги всі наявні документи, процес був швидким, сторони знали про час розгляду, суд послався лише на ті докази, які мали значення для предмета доказування у справі. Суд не витребовував і не долучав до справи будь-яких доказів станом на день постановлення рішення, оскільки було достатньо доказів для прийняття рішення.

Також володарка мантії зазначила, що заявник, скориставшись своїм правом, подав апеляційну скаргу та долучив рішення судів у інших справах. На їх підставі апеляційна інстанція скасувала рішення Франківського райсуду.

Утім, таких пояснень виявилося недостатньо, на думку ДП, вони не спростовують допущених порушень. Адже апеляційний суд констатував, що квартира, яка перебувала у власності іншої особи, не могла бути спірним майном подружжя, а перша інстанція не витребувала інформації про право власності на квартиру. Паперів, наданих подружжям, законниця не перевірила, а процес був настільки швидким, що можливості з’ясувати всі деталі просто не було. Від моменту, коли особа подала позов, до оголошення рішення пройшло… 3 дні.

На думку палати, такі дії судді свідчать про неналежне виконання службових обов’язків. Окрім того, законниця розглянула справу, яка їй не підсудна, адже майно, про яке йде мова у справі, розташоване в іншому районі міста. Також не зазначено ціни позову, одначе сказано, що сторона процесу — ветеран бойових дій, а тому має бути звільненим від сплати судового збору. Проте жодного доказу, який би це підтверджував, у матеріалах справи нема.

ДП констатувала недбалість, істотне порушення норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання обов’язків, а також призвело до порушення правил підсудності; унаслідок недбалості допущено порушено прав людини й основоположних свобод. За такі проступки М.Мартинишин вирішили відсторонити від роботи на півроку з позбавленням доплат, а також направити законницю на навчання до Національної школи суддів.

Три дні

Суддя оскаржила таке рішення. Мовляв, не з її досвідом починати навчання ще раз. На засідання ВРП прийшов адвокат М.Мартинишин.

«Було встановлено, і це підтверджували докази, що за час подружнього життя люди придбали кілька квартир, у тому числі й ту, яка є каменем спотикання. На підтвердження цього позивачка надала витяг із реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, витяг із державного реєстру правочинів. І ці докази підтверджували, що майно є спільним і спірним майном подружжя», — бадьоро заявив захисник.

Суд розглядає докази, надані сторонами. Колись Цивільний процесуальний кодекс не дозволяв судді з власної ініціативи витребовувати інші докази, вивчали тільки ті, які надані сторонами. Це вже новий ЦПК дозволяє витребовувати документи, якщо в служителя Феміди виникає сумнів у достовірності тих чи інших доказів. На той час такої норми не було.

«І от на основі поданих доказів суд приймає абсолютно обґрунтоване рішення. Зрозуміло, що тут зачепили інтереси особи, яка до того часу придбала майно на прилюдних торгах. Але суддя про це не знала й об’єктивно не мала можливості про цю інформацію дізнатися», — переконував захисник.

У рішенні ДП зазначено, що суддя не зробила інформаційної довідки. Сьогодні ними нікого не здивуєш. Однак доступ до реєстру речових прав було відкрито наприкінці 2015 року, а рішення М.Мартинишин винесла на початку 2016-го. У ті часи ніхто, у тому числі судді, не робив інформаційних довідок. Судді розглядали справи на основі доказів, які надавали сторони.

«Зараз суддя несе відповідальність не за свої недобросовісні дії, а за недобросовісні дії сторін у справі, — стверджував адвокат. — Навіть якби М.Мартинишин розглядала справу 2 місяці, то ситуації це не змінило б, адже вона би спиралася на ті докази, які надали сторони».

Члена Вищої ради правосуддя Ігоря Фоміна зацікавило, як так сталося, що одного дня особа звернулася з позовом, іншого вже знала, яка суддя розглядатиме справу, та принесла документи, а на третій день було ухвалено рішення. Адвокат пояснив ситуацію тим, що суд розміщується в старій будівлі, увійти туди може будь-хто, всі кабінети відкриті, тож особі, яка прийде до суду, легко отримати будь-яку інформацію, яка її цікавить.

Однак пояснення захисника, схоже, не дуже переконали члена ВРП. Його й надалі непокоїли 3 дні, потягом яких законниця вирішила долю майна. Однак він запитав про інше: як так сталося, що долю квартири в Шевченківському районі розглядав суд Франківського району? Захисник запевнив, що факту порушення підсудності він не заперечує, однак це була добросовісна суддівська помилка, адже позивачка мала квартиру у Франківському районі. Щоправда, не прагнула її ділити.

«Чи спростовуєте ви той факт, що власник майна не був залучений до справи й був позбавлений права власності цим судовим рішенням», — не вгавав І.Фомін.

«Власник дійсно не був залучений до справи, але підстав залучати цю особу в судді не було, адже в матеріалах справи не було жодного доказу, що інтереси цієї особи будуть порушені та що ця особа взагалі має будь-яке відношення до спірного майна», — запевнив захисник.

Його твердження звучали переконливо, адже законниця справді була обмежена доказами, наданими сторонами. Проте залишився незаперечний факт — квартиру, що мала законного власника, М.Мартинишин поділила між подружжям, якому нерухомість не належала.

За недогляд члени Ради вирішили відправити суддю на навчання. Там вона зможе досконало вивчити всі нововведення, які з’явились у ЦПК протягом останніх років. А для її колег це також урок бути уважнішими, аби не потрапити в таке собі сімейне гніздечко брехунів, котрі начебто ділять між собою власність, а насправді зазіхають на чуже.