Закон і Бізнес


Чим простіше, тим ясніше

Судді порадили, від яких слів потрібно позбавлятися в юридичних документах


№30 (1432) 03.08—09.08.2019
Ірина КОНДРАТЬЄВА, Право.ру
4519

Одна зі значущих проблем в юриспруденції — складнощі з написанням документів. Американські судді розповіли, що саме найбільше дратує їх у документах, з якими доводиться працювати, та яких слів вони самі прагнуть не використовувати.


Видання Law360 провело інтерв’ю із суддями та з’ясувало, що вони вважають найсерйознішою проблемою, коли мова заходить про написання юридичних документів. Відповідь повторювалася раз у раз: дуже складна, наповнена юридичними жаргонізмами мова з використанням надмірно довгих пропозицій, складних конструкцій та застарілих слів. Самі вони у свою чергу теж пообіцяли колегам-юристам виражати думки чітко. Адже схожих проблем вистачає і в судових рішеннях.

«Є і адвокати, і судді, які відчувають необхідність відобразити серйозність питання, з якого вони висловлюються, через складні конструкції та формально звучні слова», — відзначила суддя Апеляційного суду Північної Кароліни Люсі Інман. — Сила документа або думки — у суті фактів, праві й аналізі. Красиві слова не замінять хорошого аналізу, тим більше якщо вони не привносять ясності».

Л.Інман, котра колись працювала репортером у газеті, сказала, що знає, як це — проводити багато часу в суді й потопати в правовому жаргоні та складнощах організації судової системи. Своє завдання як судді вона бачить, окрім іншого, у тому, щоб піти від цього, висловлюючи чіткі, лаконічні та зрозумілі думки, які оточення — не тільки юристи — зможуть прочитати та зрозуміти.

«Мені дуже подобається, коли в наших думках ми можемо використовувати яскраву та зрозумілу мову, тому що саме на це реагують люди, — наголосила Л.Інман. — Поки думка може розважити читачів (без збитку для строгості аналізу й чесності дискусії), це на користь кожного».

Раніше голова Верховного апеляційного суду Західної Вірджинії Бет Вокер викликала у «Tвіттері» список слів, які вона ніколи не вживає у висновках.

Велика частина з них — формалізми, які можна замінити іншими виразами. Спільне в них те, що вони ускладнюють написання юридичних документів, пояснила Б.Вокер. Сама вона, прагнучи лаконічності, намагається підбирати простіші та зрозуміліші слова.

Працюючи зі студентами юридичного факультету Університету штату Огайо, суддя вчить їх тому ж — намагатися замінити подібні слова-паразити, подумавши, що насправді хочеться сказати, і переформулювати думку так, щоб усунути багатослівність або жаргон.

Інші судді вказали на особливості юридичної письмової мови, які потребують більшої чіткості. Так, член Верховного суду штату Техас Дж.Бретт Басбі наголосив на необхідності чіткішої структури документів, що допоможе краще зрозуміти текст. «Короткий виклад аргументів допомагає сприймати інформацію вже при першому прочитанні, у результаті юрист буде переконливішим уже тому, що не вимагає від читача блукати по тексту в пошуках його позиції», — вважає він.

Представник Верховного суду штату Орегон Джек Ландау заявив, що за минулі роки позбавився формалізму, щоб зробити свої висновки доступнішими, але також відзначив, що важливо, аби юристи не заходили дуже далеко в розмовний жанр і неформальність. «З одного боку, я хочу, щоб моя думка була менш формальною, але не викладеною в розмовному стилі. Просто доступною та зрозумілою», — сказав Дж.Ландау.

«Мета складання судового висновку полягає не в тому, щоб продемонструвати, наскільки красномовний або начитаний автор і яке в нього почуття гумору. Це пояснення, яке допоможе сторонам, колегії та адвокатурі зрозуміти, на чому ґрунтується рішення суду», — додав він.

За словами голови Верховного суду Мічигану Бриджет-Мері Мак-Кормак, гарна письмова мова юриста не дуже відрізняється від будь-якої іншої. За її словами, якщо документ треба буде зачитувати вголос, то формулювання повинні бути прямими, природними й осмисленими, тому краще вибрати стислість.

Подумайте про найкращих із відомих вам письменників, які не мають ніякого стосунку до юриспруденції, перечитайте їх і подумайте: «Як моя юридична мова може бути схожою на те, що пишуть вони?»