Закон і Бізнес


Комплаєнс: витрати чи інвестиції

Яка ціна чи цінність прозорої діяльності для бізнесу?


№29 (1431) 27.07—02.08.2019
Тетяна ХЕРУВІМОВА, інспекторка Ради бізнес-омбудсмена
1307
1307

Інспектори Ради бізнес-омбудсмена розповіли, чому вітчизняним підприємцям варто припинити практику «налагоджування зв’язків» і які конкурентні переваги існують у світі прозорого бізнесу.


Безпека прав

Об’єктивно визначити рівень корупції майже неможливо. Проте всі погодяться з тим, що в Україні корупція дуже поширена, хоча є певні позитивні тенденції. Індекс сприйняття корупції, який щорічно обчислює Transparency International, підтвердив, що Україна демонструє позитивну динаміку в боротьбі із цим явищем, але займає лише 120 місце серед 180 країн світу.

Очевидно, що забезпечити дотримання прав власності в такому бізнес-середовищі непросто. Як свідчить дослідження Світового банку «Ukraine Growth Study Final Document: Faster, Lasting and Kinder», корупція продовжує впливати на безпеку майнових прав і відносини між компаніями в Україні.

Відповідно до результатів опитування 2019 року Compliance Risk Study, проведеного Accenture, ризики швидко стають відповіддю на виклики у бізнесі. Тому сьогодні все більше уваги приділяють принципу «Знай свого клієнта», тестуванню процесів та моніторингу. Це три сфери, які переходять на так звану першу лінію захисту майнових прав компанії. Із цим погодилися 60% респондентів.

Спостерігаючи таку тенденцію, Рада бізнес-омбудсмена та Американська торговельна палата в Україні вирішили провести серію освітніх семінарів, один з яких присвятили комплаєнсу та діловій репутації.

Конкурентна перевага

Для переважної більшості українських компаній починати побудову комплаєнс-системи потрібно з нуля. Лише в деяких запроваджена посада комплаєнс-офіцера, а в інших відповідальність за ефективну систему покладається на внутрішнього юриста або службу безпеки.

Дочірні підприємства іноземних компаній, що починають працювати в Україні, мають можливість використовувати здобутки материнських компаній, проте їхні комплаєнс-системи необхідно адаптувати як до українського законодавства, так і до тих ризиків, з якими вони стикаються.

Роботи із впровадженням комплаєнс-систем в українському бізнес-середовищі багато. Втім, компанії все охочіше сприймають цю культуру як конкурентну перевагу, що запобігає втраті довіри чи репутації.

Поступово комплаєнс почали розглядати не як центр витрат, а як центр довіри. Для прикладу, 58% представників підприємств, яких опитала компанія Thomson Reuters, бачать утвердження культури ділової доброчесності як кінцеву мету ефективної роботи комплаєнс-системи. Це зумовлено передусім необхідністю збереження довіри споживачів та клієнтів. Згідно із цим опитуванням за скандали компанії розплачуються своєю репутацією. Вони втрачають приблизно 27% вартості компанії до скандалу.

Що стосується України, то у листопаді—грудні 2018 року всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу за підтримки ПРООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії провела дослідження «Корупційні ризики у діяльності органів влади: погляд бізнесу». Як виявилося, у суспільстві є запит на ділову доброчесність: 80% вважають, що репутація та доброчесність бізнесу, з яким вони взаємодіють, важлива. У свою чергу, ділова доброчесність та репутація є такими ж важливими, як, власне, ціна та якість товарів для майже 70% опитаних.

Кроки до прозорості

Комплаєнс починається з топ-менеджменту. Концепція «Тону згори» не є новою і завжди повторюється у найкращих практиках. Наприклад, Департамент юстиції США у своєму посібнику з оцінки програм корпоративного комплаєнсу зосереджується на конкретних кроках керівництва компанії, спрямованих на розвиток корпоративної культури.

У більшості випадків відповідальною за реалізацію комплаєнс-політики є рада директорів або інший керівний орган. Сьогодні більше уваги звертають саме на спільні зобов’язання. Бізнес тієї компанії буде прозорим, в якій поєднуються всі функції. Це важливий підхід, який допоможе скоординувати діяльність підрозділів, до чиїх функцій уходить протидія недоброчесній поведінці, та зрештою дасть змогу вивести таку практику з тіні.

Варто працювати з ризиками. В оновленому цього року посібнику з оцінки програм корпоративного комплаєнсу Департамент юстиції США зробив особливий наголос на аналізі ризиків. Зокрема, з урахуванням географії діяльності, галузі, сектору, конкурентоздатності ринку, регуляторного тиску, потенційних клієнтів і ділових партнерів, операцій з іноземними урядами, платежів іноземним посадовим особам тощо. Комплаєнс-систему слід запроваджувати так, щоб кожен працівник розумів принципи роботи цієї системи, мав чітке уявлення про заходи, яких треба вживати у разі порушень.

Використовуйте силу технологій. Саме вони відкрили нову еру прозорості, що допомагає легко виявити незаконні транзакції працівників чи потенційних партнерів.

Не менш важливо усунути прогалини у найбільш вразливих до корупції сферах. Слід визначити найбільш вразливі сфери (наприклад, закупівлі, контрагенти, взаємодія з державними органами тощо), окреслити коло працівників, які найчастіше стикаються з дилемою комплаєнсу. Працівники повинні розуміти, що їхній роботодавець хоче знати про проблеми і вітає занепокоєння, яке вони висловлюють. Згодом така культура викриття дасть змогу своєчасно попереджати й внутрішнє шахрайство.