Закон і Бізнес


Народні за приватних

ВП КС закликали не продовжувати політичної лінії та відкрити провадження


№28 (1430) 20.07—26.07.2019
Софія КОНДРАТЮК
1042

Нещодавно Конституційний Суд звинуватили у надмірній прискіпливості до скаржників. Тепер на сполох б’ють бувалі заявники — народні депутати, які вважають, що відмова у відкритті провадження за їхнім поданням безпідставна.


Стосується експертів та сторін

Автори подання щодо відповідності Конституції (конституційності) положень пп.17 п.7 та пп.«а» пп.4 п.11 §1 розд.4 закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» від 3.10.2017 №2147а-VIII, очевидно, не очікували, що колегія суддів КС відмовить їм у відкритті конституційного провадження. Доки Велика палата КС роздумує над тим, чи варто змінювати думку, наступного дня після відмови заявники назвали Суд заангажованим і наголосили: у поданні навели всі необхідні правові позиції на підтвердження неконституційності названих норм, а Суд не відкрив провадження через політичні причини.

По-перше, у поданні важко не помітити раціонального зерна, оскільки під конституційний сумнів ставляться норми КПК та закону «Про судову експертизу», які обмежують можливості учасників процесу. Адже, на думку авторів подання, норма про те, що експертиза може проводитися лише за дорученням слідчого судді чи суду, призводить до того, що на таке дослідження мають право лише державні установи. Разом з тим приватні експерти, які відповідають критеріям професіоналізму, залишаються осторонь.

У поданні також міститься твердження, що КПК уможливлює для забезпечення права на захист збирання і надання доказів. Для реалізації зазначеного права сторона захисту повинна мати можливість самостійно збирати докази у встановленому порядку для доведення своєї позиції.

Також автори подання нагадують, що редакція стст.242—244 КПК до набрання чинності законом «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» давала можливість сторонам кримінального провадження подавати як доказ висновок експерта чи експертної установи, які були залучені ними до проведення відповідного дослідження. Нині ж висновок експертизи залежить від ухвали слідчого судді чи суду. Так, сторони кримінального провадження, зокрема і сторона захисту, мають право лише звернутися з клопотанням до суду чи слідчого судді для залучення експертної установи, експерта чи експертів для проведення дослідження.

Зміни щодо провадження судово-експертної діяльності в кримінальних провадженнях виключно експертами державних експертних установ (Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справа, Служби безпеки), як наголошують автори подання, фактично обмежили права кількох суб’єктів. Зокрема, сторін кримінального провадження, які не можуть самостійно обрати експерта та які не реалізують свого права на захист, оскільки для них установлена вимога подання доказів через слідчого суддю чи суд.

Крім цього, така ситуація зумовлює порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині обмеження можливостей, необхідних для підготовки обвинуваченим свого захисту.

Чому так сталося? Це питання, мабуть, до фахівців у сфері хитромудрих схем або до спеціалістів із затягування процесів. Адже нині державні експертні установи можуть підготувати висновок щонайменше через рік. Є й інший мінус: у деяких категоріях кримінальних справ чекати на ухвалу слідчих суддів, які також не вирізняються блискавичністю, немає часу. Це, зокрема, стосується тілесних ушкоджень, які потрібно встановлювати негайно.

Висновок, що напрошується сам собою

Усе це, на думку фахівців, призводить до того, що для державних експертів установлюється монополія на весь кримінал у країні. Чому КС нехтує цією проблемою — не зрозуміло, адже на підтвердження своєї позиції народні обранці наводять норму Основного Закону, яка передбачає свободу у наданні доказів (ст.129).

Також (у випадку приватних експертів) порушується конституційне право на працю. Одним словом, автори подання вважають, що обґрунтування у ньому цілком достатньо. А відмовою у відкритті провадження судді змушують підозрювати їх у заполітизованості.

У тому, що судді приймають політичні рішення, простежується певна закономірність, як зазначає експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Першим підтвердженням цього стало вирішення питання щодо земель сільськогосподарського призначення. Та й відбір до Суду важко назвати аполітичним, оскільки від кандидатів на вишневу мантію за квотою Верховної Ради відкрито вимагається політична підтримка.

Утім, навіть у таких умовах є надія на ВП КС. Та про те, чи здійсниться вона, депутати дізнаються пізніше, вже після ротації у парламенті.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Юлія КИРИЧЕНКО,
експерт Центру політико-правових реформ:

— Чи впливає заполітизованість КС на розгляд питання про люстрацію?

— Якщо є політичний вплив на суддів, це позначається на розгляді будь-якого питання. На жаль, цей Суд ще не сформований так, щоб відповідати двом новим вимогам Конституції: судді повинні мати високий рівень компетентності й високі моральні якості. Саме вони могли б забезпечити нам аполітичний розгляд справ.

— А якби судді КС були у списках тих, хто підпадає під люстрацію, процес міг би відбуватися швидше?

— Тоді у них був би конфлікт інтересів і вони мали б відмовитися від розгляду справи, адже не змогли б розглянути її безсторонньо. Про те, як вирішити питання у такому випадку, важко сказати.