Охорона особи

Предметом захисту може бути частина імені, тільки його перша буква або зменшувальна форма

Неправомірне обмеження прав людини — досить поширене явище не тільки в нашій країні, а й за її межами. Про інструменти юридичного захисту прав особи читачам «ЗіБ» розповів чеський адвокат. Він акцентував увагу на способах захисту імені та псевдоніма, зіткненні інтересів при використанні однакових псевдонімів, а також на випадках, коли ім’я можна використовувати без згоди його носія. Поза сумнівом, важливим є той факт, що «ЗіБ» цікавий не тільки вітчизняним, а й зарубіжним правознавцям.

Виникнення загрози

Право на охорону особи є загальним правом, оскільки воно є в кожної фізичної особи як індивідуальності, і його предметом є нематеріальні достоїнства людської особистості. У рамках загального особистого права існує необмежена кількість часткових особистих прав: право на честь і людську гідність, право на особисте приватне життя, право на гарну репутацію.

Від загальних особистих прав необхідно відрізняти самостійні особисті права, які нероздільно пов’язані з особою, оскільки виникають унаслідок прояву інтелектуальної діяльності конкретної людини. Такими правами є: авторське право на художній твір, винахідницьке право, право на корисну модель.

Багатьом проявам окремих сторін людської особистості відповідає широкий спектр неправомірних утручань, які зачіпають саму особу. Поза сумнівом, основна мета закону — забезпечити особистим правам відповідний юридичний захист.

Із цього погляду в цивільному кодексі ЧР право на охорону особистості врегульоване як єдине право, завданням якого є забезпечити повагу до фізособи та її вільний розвиток. Для констатування порушення прав на охорону особистості не обов’язкове виникнення негативних наслідків, достатньо лише виникнення загрози правам уповноваженої особи. Між утручанням у право на охорону особистості й порушенням особистих прав повинен існувати причинний зв’язок, і втручання має перевищити певну міру або інтенсивність, чого в демократичній державі не можна допускати.

Охорона гарного імені юридичної особи здійснюється аналогічно, як у випадку з особистим правом фізособи. При обмеженні права на гарне ім’я юрособи повинні мати місце негативні наслідки. Таким чином, не достатньо, як у разі охорони особистості, тільки загрози.

Відчуття збігу

Одним з часткових особистих прав є право на ім’я, предмет якого — не тільки прізвище, а також і перше ім’я. Останнє має бути настільки показовим, щоб самостійно ідентифікувати свого носія. Предметом охорони може бути також частина імені, тільки його початкова буква або зменшувальна форма першого імені. Останнє, таким чином, сприймається як псевдонім, який також є предметом права на ім’я. Зміст права на ім’я — це виняткове право фізичної особи мати ім’я, використовувати його й розпоряджатися ним. Неправомірним використанням імені не є його використання автором літературного твору, якщо мова йде про вигадані імена, які не мають жодного стосунку до реальних осіб. У випадку якщо літературний персонаж ототожнюється з реальною особою, мова може йти про втручання в особисті права такої особи.

Відомим прикладом є спір Олени Філіппової, вдови пошанованому архітекторові академіку, яка відчувала себе ображеною тим, як академіка було показано в багатосерійному фільмі «Приїжджі». На її думку, його виставили в поганому світлі, і вона добилася заборони показу цього фільму, оскільки його герой міг бути ідентифікований з її покійним чоловіком. Для того щоб цей фільм дозволили показувати, виробникові довелося змінити ім’я одного з головних героїв і весь серіал озвучити наново.

Аби вимога, що випливає з права на ім’я, мала законну підоснову, недостатньо простого збігу імен, необхідно, щоб збігалася також решта елементів або ознак особи, які дозволяють ототожнити літературний персонаж із реальною особою. Проте мова не повинна йти про абсолютний збіг, достатньо того, що в глядача або читача з’явиться відчуття, що мова йде про історію реальної людини.

Якби мав місце збіг імен літературного персонажа й реальної особи, причому остання була б у широких колах абсолютно невідомою, не йшлося б про втручання в право на ім’я. Таким чином, неправомірним є не будь-яке використання імені, яке збігається з ім’ям реальної особи, а тільки якщо в наявності — інші відмітні факти, внаслідок яких у громадськості може скластися враження, що мова йде про конкретну реальну особу. Оскільки порушення права на ім’я має об’єктивний характер, не потрібно перевіряти, було воно умисним чи ні.

Пріоритет у використанні

Обмеженням права на ім’я є також зазначення імен відомих осіб у рекламі, якщо цього не було з ними погоджено. Неправомірним використанням імені не є збіг двох імен у тому випадку, якщо обидві особи отримали це ім’я після народження. У такому разі ніхто не має права вимагати заборони використання імені. Інша ситуація виникла б у разі використання однакового псевдоніма. Тоді зіткнення інте­ресів необхідно було б оцінити з погляду пріоритету використання псевдоніма. Це правило діє також у разі присвоєння псевдоніма померлої особи. Наприклад, актор Іржі Шмітзер може вимагати охорони імені його батька Іржиго Совака.

Правомірним є використання імені також у разі, коли згоду на використання надасть його первинний носій. Для такої згоди не передбачено ніякої форми. У певних випадках ім’я можна використовувати також без згоди його повноважного носія, наприклад, коли особи здійснюють свої конституційні права: на критику, на петицію, на судовий захист.

У законодавстві ЧР не вирішено питання законності ліцензій на використання імені без згоди його носія. Проте можна дозволити правомірне обмеження права на ім’я у випадку, якщо мова йде про новини в ЗМІ.

Втручання в право

Якщо право на ім’я суперечитиме іншому праву, наприклад праву на охоронювану марку, право на ім’я має перевагу. Установа промислового володіння видалить охоронну марку з реєстру, якщо про це попросить уповноважена особа протягом 6 місяців з дня набрання рішенням суду юридичної сили.

Прикладом такого втручання в право на ім’я була реклама взуття марки Raveli на білбордах, поширювана у формі великогабаритних плакатів, на яких були зображені президент ЧР Вацлав Гавел із фокстер’єром (останнього в літературі прославив Карел Чапек під ім’ям Дашенька) та вміщено напис «Вацлавка і Дашенька», черевик і знак з текстом англійською мовою «Wear Raveli Fucktheworld». Описаний рекламний плакат зачіпав право В.Гавела на обличчя, а його дружини Дагмар Гавлової — право на ім’я. Предмет цього права — не тільки прізвище, а й перше ім’я, якщо для певної особи воно стало характерним, що само по собі є достатнім знаком індивідуалізації.

Крім того, завжди повинна бути надана об’єктивна можливість прямого зв’язку із суб’єктом права. Напис на рекламному плакаті «Вацлавка і Дашенька» у зв’язку із зображенням В.Гавела не залишає ніяких сумнівів, що в цьому випадку при вказівці імені «Дашенька» мова йшла якраз про зменшувальну форму першого імені його дружини. Воно було настільки відоме громадськості, що у зв’язку із зображенням В.Гавела на рекламному плакаті не виникало нінайменших сумнівів, що перше ім’я Д.Гавлової було використане без її згоди.