Диктатура філологів

Крім чиновників, від Закону про українську мову можуть серйозно постраждати ЗМІ

У Верховній Раді вирішили грунтовно захистити українську мову від громадян, котрі нею не володіють. Нардепи пропонують запровадити штрафи для підприємців, які не дотримуватимуться граматичних норм у внутрішньому діловодстві, та оголошувати догани чиновникам — порушникам мовного законодавства.

Час навчатися

Змусити підприємців і чиновників стежити за своїми словами, пропонують народні депутати Володимир Яворівський (ВО «Батьківщина»), Марія Матіос (партія «УДАР») та Ірина Фаріон (ВО «Свобода»), які підготували законопроект «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» (№1233).

Тими, кого торкнуться такого роду законодавчі новації, стануть претенденти на чиновницькі та суддівські посади. Для того щоб улаштуватися на державну службу або стати законником, необхідно буде не просто знати державну мову, а володіти нею «відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови». Так само відповідати стандарту мають усі кандидати на посаду Президента та претенденти на місця у Верховній Раді й органах місцевого самоврядування. Досягнути передбаченого рівня мають також і всі охочі працювати нотаріусами, адвокатами, прокурорами чи помічниками нардепів. Не уникнути іспиту й тим, хто бажає отримати українське громадянство.

Ініціатори змін уважають, що до комісії, яка створить стандарти «мово­знавства», мають увійти 9 осіб — представники Національної академії наук, кількох міністерств, відомств та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. При цьому посади в новому органі за умовами оплати праці й соціального забезпечення прирівнюватимуться до посади заступника міністра.

Крім визначення вимог володіння мовою, ця ж комісія затверджуватиме «стандарти української мови», а саме: правопис, стандарти термінології та транслітерації. Також вона визначить методи перевірки знання мови, розробить сертифікат про рівень володіння українською й навіть стандарти мови жестів для спілкування з людьми, які мають вади слуху. Якщо ж у когось виникнуть сумніви в об’єктивності оцінки його володіння мовою, така людина зможе прийти зі скаргою до цієї ж комісії.

Створення такого органу — не єдина ініціатива парламентарів щодо створення бюрократично-філологічного апарату. На думку народних обранців, слід також запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин і регіональних мов, призначатиме якого Кабмін. При цьому зарплата в уповноваженого має бути не меншою, ніж у міністра. Допомагати ж йому, крім власного секретаріату, мають 27 мовних інспекторів, кожен з яких за умовами оплати праці й соціального забезпечення прирівнюватиметься до керівника департаменту центрального органу виконавчої влади.

Полювання на бізнес

Саме діяльність уповноваженого й інспекторів може становити загрозу для чиновників та підприємців, які не писали диктантів і творів на відмінно. Так, інспектори зможуть рекомендувати притягувати до дисциплінарної відповідальності працівників органів державної влади та місцевого самоврядування за порушення положень закону, зокрема щодо правильного використання географічних назв та назв органів влади, порушення правил мови діловодства, недотримання правил спілкування тощо.

Ще менше пощастило підприємцям, їх пропонують карати не за порушення вимог статей, а за незнання стандартів української мови — тобто правопису, термінології та правил транслітерації. Відповідно до запропонованої проектом нової ст.188⁴³ КпАП «порушення порядку застосування та стандартів української мови у внутрішніх актах, у діловодстві та документообігу з боку організацій та суб’єктів господарювання всіх форм власності — мають наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Тобто, судячи із цього положення, кілька граматичних помилок у документах приватних підприємців можуть коштувати їм від 5100 до 6800 грн. Контроль за суб’єктами господарювання здійснюватиме уповноважений.

Крім цього, підприємців пропонується карати за відмову в наданні інформації про товари й послуги українською мовою. Штраф за таке порушення становитиме від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400—5100 грн.) для працівників і службових осіб та 300—400 неоподатковуваних мінімумів — для посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо ж якесь із зазначених порушень повториться впродовж року, штраф може сягнути 700 неоподатковуваних мінімумів, тобто 11900 грн.

Таким чином, якщо такий закон буде ухвалено, вітчизняні підприємці перестануть боятися податківців і пожежників, справжньою небезпекою стануть філологи, які спершу зможуть паралізувати роботу підприємства, вишукуючи помилки в усіх документах, а потім ще й випишуть суттєві штрафи, якщо щось знайдуть.

Читайте українське!

Крім чиновників і підприємців, постраждати від нового акта можуть і засоби масової інформації. Наразі більшість друкованих видань виходять російською мовою, у тому числі практично всі глянцеві. Причина цього досить банальна — так вони краще продаються. Разом з тим нардепи пропонують установити, що «видання друкованих засобів масової інформації, заснованих громадянами України та юридичними особами, зареєстрованими в Україні, здійснюється українською мовою». Поряд з українською парламентарі готові дозволити видавцям робити й російську чи якусь іншу версію газет, але тираж іншомовного варіанта не повинен перевищувати 15% українського.

Друкувати ж видання іноземною мовою буде дозволено лише в тому разі, якщо більшість його засновників є іноземцями, що постійно проживають на території нашої держави. Торкнутися зміни можуть і теле- та радіоканалів. Відповідно до проекту для загальнонаціонального мовлення ввесь ефірний час має вестись українською.

Незважаючи на наслідки, які може мати ініціатива, хвилюватись ані підприємцям, ані чиновникам поки що не варто. Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати, що суворість законопроектів компенсується необов’язковістю їх прийняття. Разом з тим напрям думок нардепів, готових заради захисту мови завдати удару по підприємцях, не може не викликати занепокоєння. Тим паче що парламентарі, схоже, не бояться, що їхні законопроекти відштовхнуть від них виборців. Отже, суспільний запит на такі ініціативи є.

Пряма мова

— Будь-які дії та новації в галузі мовної політики, особливо подібного карального роду викликають дестабілізацію й ведуть до розколу. Розумний політик, який поважає себе, таких речей собі не дозволить. Не із цього треба починати. Якщо хочеш, щоб мову вивчали й любили, це треба заохочувати. А будь-яке покарання викликає тільки протидію. І я думаю, що не знайдеться дурнів, які проголосують за такий законопроект, а якщо знайдуться, то це призведе до колосальних лих для нашої держави.