Закон і Бізнес


Попереджений — отже, озброєний

Що має зазначатися на етикетках продуктів за новими вимогами


№26 (1428) 06.07—12.07.2019
Тарас ЖАРУН, юрист L&M Finance Group, для «Юрист і Закон»
1992

Уже через місяць набудуть чинності нові правила інформування споживачів щодо харчових продуктів. Тож в аграріїв залишилося зовсім небагато часу для «переформатування» виробничих процесів під свіжі вимоги. Виокремимо основні моменти, на яких слід зосередити увагу.


Точно, достовірно та зрозуміло

За поданням Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин був ухвалений один із найважливіших для європейської інтеграції України актів — закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 6.12.2018 №2639-VIII. Він почне діяти з 6.08.2019.

Перше, на чому варто зосередитися, — це визначення поняття «оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про продукт». Згідно з п.16 ч.1 ст.1 закону ним є оператор ринку харчових продуктів, під найменуванням якого продукт уводиться та перебуває в обігу, а для імпортованих харчових продуктів — імпортер.

Акт установлює такі загальні вимоги до інформації про харчові продукти: вона має бути точною, достовірною та зрозумілою, а також не вводити споживача в оману, зокрема, щодо:

• характеристик харчового продукту (наприклад його складу, кількості, мінімального терміну придатності, країни походження тощо);

• приписування продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;

• особливих характеристик продукту, якщо аналогічні продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів і/або поживних речовин;

• припущення (за допомогою, наприклад, зовнішнього вигляду, опису або графічних зображень) про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується в цьому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом (ч.3 ст.4).

Назви з уточненнями

Важливою для агропромислового сектору є вимога, що назва продукту повинна супроводжуватися інформацією про його фізичний стан або спеціальну обробку, якій він піддавався (порошкоподібний, продукт сублімаційної сушки, швидко заморожений, концентрований, копчений тощо), у всіх випадках, коли відсутність таких відомостей може ввести споживача в оману.

Причому назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, але при цьому продаються в розмороженому стані, має включати слово «розморожений». Ця вимога, однак, не поширюється на:

• інгредієнти, що містяться в кінцевому (готовому до вживання) продукті;

• продукти, для яких замороження є необхідним етапом технологічного процесу виробництва;

• продукти, розмороження яких не впливає негативно на їх безпечність і якість.

Представникам м’ясопереробної галузі необхідно також урахувати, що назва м’ясних продуктів і м’ясних напівфабрикатів у формі порізаного або порційного м’яса, туш чи їх частин повинна включати інформацію про наявність доданої води, якщо вона становить більш як 5% від маси готового продукту. Ці вимоги також поширюються на рибні продукти й готові продукти у формі шматків, порцій, філе або цілого рибного продукту.

Про відсутність алергенів і наявність ГМО

Окремо варто звернути увагу на той момент, що позначення «без глютену» може бути застосовано тільки за умови, що його вміст не перевищує 20 мг на 1 кг загальної маси харчового продукту (позначення «з дуже низьким вмістом глютену» — не більше ніж 100 мг на 1 кг).

Зауважимо, що овес, який міститься в харчових продуктах, заявлених як продукти без глютену або з дуже низьким його вмістом, має бути спеціально вироблений так, щоб уникнути його забруднення домішками пшениці, жита, ячменю або їх гібридних видів. При цьому вміст глютену в такому вівсі не може перевищувати 20 мг на 1 кг.

Також у законі передбачено, що в інгредієнтах продукції відповідальна особа зобов’язана чітко вказати назви речовин, які є алергенами. Вони повинні бути виділені шрифтом, кольоровим фоном, стилем тощо серед решти інгредієнтів у переліку.

Концепція зазначення наявності (відсутності) генетично модифікованих організмів у продукті також істотно змінюється. Тепер відповідальні особи муситимуть писати не про відсутність ГМО, а про їх наявність у разі, якщо їх частка перевищує 0,9% в будь-якому інгредієнті харчового продукту.

Таким чином, виробникам необхідно готуватися до того, що етикетки продуктів повинні зазнати істотних змін з 6.08.2019, і вже впроваджувати у виробничі процеси вказані новації. Адже закон передбачає досить великі штрафи за його порушення. Так, ненадання споживачеві інформації про речовини, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість, призведе до штрафу в розмірі до 30 мінімальних заробітних плат (125190 грн.).