Без права на упередженість

Система обрання арбітражних керуючих ураховуватиме коефіцієнт складності справ

Вищий господарський суд розробив правила призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство. Новий порядок має усунути будь-чий вплив на цей процес та забезпечити неупереджений підбір кадрів, довіривши його комп’ютерам. Крім цього, «господарники» розширили повноваження прокурорів у судових процесах та відповіли на питання, які найчастіше виникають у законників.

Відбір кандидатів

З 18 січня, коли набуває чинності нова редакція закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (детальніше про зміни читайте на стор.11), почне діяти й новий порядок призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство. Відповідно до ст.114 оновленого закону кандидатура визначатиметься судом за допомогою автоматизованої системи.

Для того щоб запровадження новацій пройшло без ускладнень, у Вищому господарському суді вирішили підготувати Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, яке визначить порядок її функціонування. Робота над положенням тривала півроку й завершилася за кілька днів до набрання законом чинності — пленум ВГС розглянув та підтримав постанову про затвердження цього положення на засіданні 16 січня.

Як відзначив заступник голови ВГС Віктор Москаленко, працювати над проектом було досить складно, оскільки положення необхідно було виписувати «з нуля». Тому представники суду та Мін’юсту провели значну кількість зустрічей, готуючи нові положення та шукаючи спільну точку зору.

Мета автоматизованої системи — об’єктивний та неупереджений відбір арбітражних керуючих, розпорядників майна, керуючих санацією та ліквідаторів. Їхній вибір здійснюватиметься серед тих осіб, які внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих і зареєстровані в автоматизованій системі. Обрання арбітражних керуючих, наголосив В.Москаленко, здійснюватиметься з додержанням принципів черговості, випадковості, навантаження, коефіцієнту складності справ тощо. Таким чином, удасться уникнути отримання одним із керуючих надто великого обсягу роботи. Так само керуючі можуть не боятися того, що система видасть їм надто складну справу, впоратись із якою їм не вдасться. Якщо ж обраний комп’ютером керуючий з якихось причин не захоче займатися питаннями банкрутства певного підприємства, закон дозволяє йому відмовитися від цієї роботи й чекати наступного розподілу.

При підготовці проекту його авторам довелося зіткнутися з деякими труднощами. Зокрема, виникло питання, як бути адміністраторам автоматизованої системи, якщо серед зареєстрованих арбітражних керуючих немає таких, які відповідають умовам запиту. Також можуть виникнути технічні проблеми, які унеможливлять проведення відбору.

Відповідно до положення в таких випадках слід скласти довідку, в якій зазначити причини неможливості здійснення відбору. У такому разі процедуру буде перенесено.

З підтримкою проекту на пленумі виступив заступник міністра юстиції Дмитро Ворона. За його словами, у відомстві задоволені співпрацею з ВГС, оскільки не мають із судом жодних принципових розбіжностей у цьому питанні. Щоправда, представник міністерства попросив урахувати деякі редакційні правки, які, на його думку, можна внести вже після прийняття постанови. У свою чергу судді жодних заперечень проти ухвалення положення не висловили, і пленум підтримав проект. Проти не висловився ніхто.

Прокурорська самостійність

Також члени пленуму проголосували за постанову «Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України до­повнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі». Вона, як відзначив В.Москаленко, була розроблена у зв’язку з тим, що до Господарського процесуального кодексу та інших законодавчих актів унесено суттєві зміни, які стосуються повноважень прокурора в судовому процесі. Раніше, звертаючись до господарського суду для захисту національних інтересів, прокурор мав зазначити державний орган, який здійснює повноваження в спірних правовідносинах, тепер же він може захищати інтереси держави, виступаючи позивачем, якщо відповідного держоргану немає. Тому у ВГС вирішили відредагувати постанови, в яких ідеться про засади участі представників прокуратури.

За словами В.Москаленка, проект постанови активно опрацьовувався в судових палатах ВГС, також надходили пропозиції з господарських судів різних регіонів. Крім цього, розглянула зміни й Генпрокуратура, і підтримала їх. У зв’язку з розглядом цього питання на засідання завітав навіть заступник Генерального прокурора Михайло Гаврилюк. Жодних зауважень до новацій він не висловив.

Ще одним документом, який підтримав пленум, стала постанова «Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України». Як відзначив В.Москаленко, підготовка цих змін свідчить про роботу над запитами суддів і намагання вирішити ті проблеми, з якими вони стикаються. Звісно, постанова містить і деякі положення, які мають підвести судову практику під законодавчі зміни, але основну увагу в ній приділено саме тим проблемам, до яких руки не доходили раніше.

«Відповідно до наказу голови ВГС усі апеляційні господарські суди зобов’язані щомісяця надавати інформацію стосовно проблем, які виникають у судовій практиці, щодо подвійної судової практики», — розповів В.Москаленко. І саме ці звернення стали однією з відправних точок при підготовці постанови. Таким чином, можна очікувати, що завдяки роз’ясненням судді стикатимуться з меншою кількістю труднощів. Крім цього, «господарники» змогли переконатися в тому, що їхні звернення до касаційної інстанції не залишаються без відповідей.