Закон і Бізнес


Страсбурзьке хрещення

За недоліки в національній системі, виявлені Євросудом,нашій державі доведеться розплачуватися проведенням реформ


Відкритим залишається питання: як і коли О.Волкову вдасться повернутися до ВС.

№2-3 (1093) 19.01—25.01.2013
МАРИНА ЗАКАБЛУК
2098

За чотири порушення ст.6 та одне — ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нашій державі доведеться виплатити не лише компенсацію, а й (уперше!) забезпечити поновлення на посаді «верховника», звільненого у 2010 р. за порушення присяги. До того ж Європейський суд з прав людини настійно порадив Україні змінити законодавство.


Замість прологу

Новина про те, що ЄСПЛ визнав звільнення з посади судді ВС Олександра Волкова несправедливим і його потрібно поновити на посаді, облетіла чи не всі ЗМІ. Згодом почали з’являтися гучні заяви окремих політиків про те, що рішення Євросуду ставить під сумнів легітимність більшості нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою, та допоможе реабілітувати деяких володарів мантій, котрих звільнили з посад за порушення присяги, проте вони оскаржували такі рішення й вичерпали всі національні засоби правового захисту.

Чому ж насправді страсбурзький вердикт від 9.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» набув широкого розголосу? Чому його вважають революційним та карколомним і називають безпрецедентним? Спробуємо з’ясувати.

Спершу відтворимо події, які передували зверненню О.Волкова в березні 2011-го до інституції Ради Європи. А потім проаналізуємо рішення ЄСПЛ і визначимо, які наслідки воно матиме для України.

Історія позбавлення мантії

О.Волков уперше став суддею в 1983 р. У лютому 1994-го був обраний суддею Військової колегії ВС, а у 2007-му — головою останньої. Він займав посаду заступника голови Ради суддів України, позачерговий VIII з’їзд суддів у червні 2007 р. призначив його членом Вищої ради юстиції.

У 2008 та 2009 рр. з’явилися подання двох членів ВРЮ щодо звільнення О.Волкова з посади судді за порушення присяги. Проте далі справа не рухалася. Ситуація змінилася 18 травня 2010 р. Цього дня набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження», який змінив процедуру розгляду ВРЮ питань про притягнення до дисциплінарної відповідальності та внесення подань про звільнення за порушення присяги. Відповідно до змін засідання Ради стало вважатися повноважним, якщо на ньому присутня половина її членів (замість 2/3). Крім того, повторне нез’явлення судді на засідання ВРЮ, незалежно від поважності причин такого нез’явлення, уможливлювала вирішення питання про відповідальність без його участі. Тоді конституційний орган і розпочав «очищення» Феміди, і після проведення лише двох засідань з’явилися подання про звільнення майже 20 законників.

26 травня 2010 р. таке рішення було прийнято й щодо О.Волкова. «На порушення закону суддя ВС Волков брав безпосередньо участь при перегляді в касаційному порядку ВС вироків, рішень, постанов, ухвал суду, які в першій, апеляційній інстанції ухвалював одноособово та в складі колегії суддів його близький родич — рідний брат його дружини суддя Ігор Бараненко. Також О.Волков безпідставно приймав до розгляду касаційні скарги, за які не був сплачений судовий збір та зупиняв виконання законних рішень судів першої інстанції, чим спричинив рейдерські дії щодо трьох підприємств», — оголосив вердикт голова ВРЮ Володимир Колесниченко на пленарному засіданні ВР, яке відбулося 17 червня того ж року.

За словами О.Волкова, справи, про які йшла мова, він розглядав у 2003—2006 рр. (до того ж слухалися вони колегіально у складі 3 суддів), а законодавством не передбачено, що шурин — близький родич. Однак наведені аргументи не вберегли О.Волкова від звільнення, за яке проголосували 247 народних обранців.

Уже колишньому «верховнику» не залишалося нічого іншого, як звернутися до Вищого адміністративного суду з позовом до ВРЮ та ВР щодо визнання незаконними і скасування рішення та подання ВРЮ, а також постанови парламенту про його звільнення. 19 жовтня 2010 р. ВАС визнав незаконним одне з рішень ВРЮ та відповідне подання до парламенту, в якому йшлося про порушення присяги О.Волковим (воно вбачалося в тому, що він не заявляв самовідводу в справах, які розглядав його «родич»). У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.

Позаяк ВАС — перша й остання інстанція розгляду такої категорії справ, усі національні засоби правового захисту були вичерпані, і О.Волков звернувся до Євросуду. Заявник стверджував про порушення його прав, зокрема на справедливий суд (ст.6 конвенції) та на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8). І от 9 січня цього року ЄСПЛ виніс рішення.

Виняткові обставини

У Страсбурзі встановили, що мали місце порушення ст.8 та чотири порушення ст.6 конвенції, які полягали в:

• розгляді справи судом, який не можна визнати незалежним та неупередженим;

• недотриманні принципу правової визначеності і відсутності строків давності для провадження справи;

• недотриманні принципу правової визначеності і звільненні заявника на пленарному засіданні парламенту;

• недодержанні принципу, згідно з яким суд має бути створеним відповідно до закону.

Також ЄСПЛ постановив, що Україна, крім виплати грошової компенсації (€6 тис. — моральна шкода, €12 тис. — судові витрати), «має забезпечити поновлення заявника на посаді судді ВС у найкоротші терміни» (п.9 резолютивної частини рішення). Саме цю частину вердикту вважають революційним кроком Євросуду, адже, по-перше, такий захід індивідуального характеру застосовується вперше, а по-друге, він відкриває перед деякими суддями, звільненими за порушення присяги, перспективу повернути мантії.

«Суд не погоджується з тим, що заявник повинен залишатися в невідомому становищі стосовно того, яким чином його права будуть поновлені. Суд уважає, що після аналізу ситуації в цій справі не залишається нічого іншого, як застосувати заходи індивідуального характеру, необхідні для усунення порушень прав заявника, гарантованих конвенцією. Суд зазначає, що поновлення розгляду справи в Україні не є належним засобом компенсації за порушення прав заявника. Адже немає жодних підстав уважати, що його справа найближчим часом буде повторно розглянута відповідно до вимог ст.6 конвенції. Врахувавши виняткові обставини справи й необхідність якнайшвидше покласти край порушенням стст.6 та 8 конвенції, Суд постановив, що держава-відповідач має забезпечити поновлення заявника на посаді судді ВС у найкоротші терміни», — йдеться в рішенні ЄСПЛ.

Вакансія не проблема

«Я проголосувала за п.9 резолютивної частини рішення, який вимагає від України забезпечити поновлення заявника на посаді судді ВС. У той же час я, як національний суддя, розумію, з якими труднощами доведеться стикнутися владі при виконанні цієї частини рішення Євросуду», — зазначається в окремій думці, яка збігається з рішенням суду, представниці від України в ЄСПЛ Ганни Юдківської.

Вона вважає: коли О.Волков був звільнений, «штатна чисельність суддів ВС була гнучкою. Так, у ст.48 закону «Про судоустрій України» вказувалося, що до складу ВС уходять судді, обрані на посади безстроково, кількість яких установлюється указом Президента за поданням Голови ВС, погодженим з Радою суддів України. Таким чином, відповідно до указу Президента «Про кількість суддів Верховного Суду України» від 7.10.2005 у 2005—2010 рр. чисельність суддів ВС становила 95 осіб».

«Відповідно до ст.39 закону «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів ВС 48 осіб. Це число незмінне. Тому, якщо на даний час у ВС немає вакансій, поновлення заявника на посаді «в найкоротші терміни», про які йдеться в резолютивній частині рішення, стане можливим лише тоді, коли один із суддів ВС піде у відставку чи залишить ВС з інших причин. Або ж потрібно змінювати законодавство. Утім, навіть за таких обставин я, як і раніше, впевнена, що запропонований підхід, незважаючи на те, що він здається досить незвичайним, — виправданий», — зазначає Г.Юдківська.

У коментарі «ЗіБ» сам О.Волков повідомив, що питання не в тому, що у ВС наразі немає вакансій. Його звільнили тоді, коли чисельність суддів ВС становила 95 осіб. А в «Перехідних положеннях» закону «Про судоустрій і статус суддів» зазначається, що «судді ВС здійснюють свої повноваження до звільнення з посади відповідно до ч.5 ст.126 Конституції. Після звільнення таких суддів їх вакантні посади не заповнюються і підлягають скороченню до кількості посад, визначеної законом». Оскільки О.Волкова потрібно буде поновлювати на посаді з моменту звільнення, то відповідно до «Перехідних положень» він має залишатися на посаді, навіть якщо буде 49-им «верховником».

І строки необмежені, і голосування незаконне

Які ж порушення «зафіксував» Євросуд? У документі ЄСПЛ ідеться, що розгляд «справи Волкова» у ВРЮ не відповідав принципу «незалежності та неупередженості». Так, рішення про внесення подання щодо звільнення О.Волкова приймали 16 членів ВРЮ, тільки троє з яких були суддями. А це не відповідає міжнародним стандартам, адже такі питання повинен вирішувати орган, щонайменше половина місць в якому належала б володарям мантій. При цьому ЄСПЛ послався на висновки європейських експертів, які, нагадаємо, вони готували до проекту закону «Про судоустрій і статус суддів», і не взяв до уваги тієї обставини, що порядок формування складу ВРЮ визначений у Конституції України.

«Присутність Генпрокурора в органі, до компетенції якого належать питання призначення, дисциплінарної відповідальності та звільнення суддів, створює ризик, що Генпрокурор не буде неупередженим щодо суддів, чиїх рішень він не схвалює», — йдеться в рішенні. Також інституція РЄ відзначила й особисту упередженість деяких членів ВРЮ щодо справи заявника.

Крім цього, Євросуд звернув увагу на те, що в українському законодавстві відсутні граничні строки вирішення питання щодо звільнення судді за порушення присяги. На його думку, «необмеженість у часі щодо дисциплінарних справ становить серйозну загрозу принципу правової визначеності. Це ще одне порушення ст.6».

Розгляд питання про звільнення О.Волкова в парламенті лише ускладнив ситуацію: це «сприяло політизації процедури та загостренню невідповідності процедури принципу поділу влади». Також «Суд установив, що рішення про звільнення заявника з посади голосувалося за відсутності більшості народних депутатів. Присутні народні депутати умисно та незаконно голосували за своїх відсутніх колег». Тому, на думку ЄСПЛ, рішення прий­малося з порушенням Конституції, закону «Про статус народного депутата України» та Регламенту ВР, які передбачають персональну участь нардепів у голосуванні. Факт використання народними обранцями чужих карток для голосування було підтверджено в Євросуді заявами 4 парламентарів та відеозаписом засідання ВР.

ВАС не зміг — Євросуд допоміг

Також ЄСПЛ не переконався, що палата Вищого адміністративного суду забезпечила належний перегляд «справи Волкова». «По-перше, виникає питання, чи міг ВАС на належному рівні переглянути рішення ВРЮ та ВР, якщо він наділений повноваженнями визнати ці рішення незаконними, але не має змоги їх скасувати й прийняти нове рішення», вважають в Євросуді.

Привернуло увагу ЄСПЛ і те, що законодавство не передбачає автоматичного поновлення законника на посаді виключно на основі декларативного рішення ВАС. Якщо ж останній визнає рішення про звільнення незаконним, то служителі Феміди змушені знову звертатися до суду, аби поновитися на роботі. «Такі факти говорять про обмеженість правових наслідків, які виникають після розгляду ВАС таких справ, і посилюють побоювання суду щодо спроможності ВАС розглядати справи належним чином», констатується в рішенні.

До того ж, наголошують євросудді, законники з ВАС також «підпадають під дисциплінарну юрисдикцію ВРЮ», і щодо них можуть порушуватися дисциплінарні справи». «Суд не впевнений, що судді ВАС, які розглядали справу заявника, стороною в якій була ВРЮ, змогли продемонструвати незалежність та неупередженість відповідно до вимог ст.6 конвенції», дійшов висновку ЄСПЛ. Тобто, на думку інституції РЄ, українська влада не змогла забезпечити незалежність і неупередженість у вирішенні «справи Волкова», а її перегляд не виправив ситуації.

У цьому контексті виникає логічне запитання: можливо, законодавцеві слід зняти з судової палати ВАС ярлик «першої та останньої інстанції», надавати їй більше повноважень, аби вона змогла розглядати справи на належному рівні?

Без реформи не обійтися

«У цій справі, крім заходів індивідуального характеру, державі-відповідачу рекомендується вдатися до заходів загального характеру реформувати систему суддівської відповідальності», зазначила Г.Юдківська. Дійсно, суд відзначив, що «справа Волкова» виявила серйозні проблеми у функціонуванні української судової системи, неналежну організацію системи суддівської відповідальності, незабезпечення відділення судової гілки влади від інших гілок (поділу повноважень). Усі ці недоліки мають бути виправлені шляхом проведення відповідних реформ.

«Держава-відповідач має вжити заходів загального характеру, спрямованих на реформування суддівської відповідальності. Ці заходи повинні включати законодавчу реформу, яка привела б до реструктуризації основ системи. Ці заходи мають привести до розвитку принципу гармонійного застосування національного права в цій сфері. Що стосується твердження Уряду про створення відповідних гарантій у цих питаннях, то Суд відзначив: законодавчі зміни від 7.07.2010 не мали миттєвого ефекту, а реструктуризація ВРЮ відбувається поступово. Суд не вважає, що інші законодавчі зміни, про які згадував Уряд, значною мірою усунули цілу низку проблем, пов’язаних із систематичними порушеннями в правовій системі й виявлених судом у контексті цієї справи», вважає ЄСПЛ.

Реформи замість епілогу

Упродовж 3 місяців від дати ухвалення Євросудом рішення сторони у справі можуть звернутися з клопотанням про передання її на розгляд Великої палати ЄСПЛ. Можливо, Україна скористається таким правом. Та хоч як би події розгорталися далі, очевидно, що рішення ЄСПЛ у справі «Волков проти України» революційне. Воно викриває не лише проблеми одного судді, а й усієї української правової системи. А ще цей документ дає надію законникам, які колись потрапили під каральний меч ВРЮ, поновитися на посадах.

Та головне, цей прецедент змушує прискорити реформування Вищої ради юстиції, узгодивши порядок її формування з євростандартами. Оскільки без втручання в положення Конституції цього зробити неможливо, очевидно, українському парламенту доведеться згуртуватись аби підтримати проект змін до Основного Закону в частині розділу «Правосуддя», який уже підготовлений і наразі обговорюється членами Конституційної асамблеї. Адже іншого варіанта Європа нам не залишає.

***

Як стало відомо, Україна має намір оскаржити рішення Європейського суду про поновлення О.Волкова на посаді судді ВС. Про це повідомив УНІАН з посиланням на урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Назара Кульчицького. Після подання відповідного клопотання Суд вирішуватиме: передавати справу на розгляд Великої палати чи ні.