Закон і Бізнес


Кулуари інтелектуалів

Дослідникам дадуть гроші, щоб не їздили по патенти до США


Представник Президента у Верховній Раді запевнив, що створення IP-суду — справа кількох місяців.

№25 (1427) 29.06—05.07.2019
Вероніка ВОЛИК
3515

В Україні тільки-но почали збирати роялті, адже раніше збирали данину. Проте винахідники продовжують патентувати інновації де завгодно, тільки не на батьківщині. Нова влада вважає, що суб’єктам інтелектуальної власності конче необхідна стратегія та IP-cуд.


Прозорість замість штучності

Виявилося, що стан національної економіки багато чим має завдячувати плодам інтелектуальної власності. Щоб мрії стали реальністю, зацікавлені особи зібралися на національний форум з інтелектуальної власності.

При цьому не соромилися ділитись інсайтами, які пояснювали те, що рух IP гальмує порівняно не лише з екстрарозвиненими країнами, а й з найближчими сусідами. Так, перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів зазначив, що ціни на лікарські засоби штучно завищені, і тут також є проблема з охороною товарних знаків.

Разом з тим можна сказати, що роялті в Україні майже не отримують, щороку ледь набігає €4,7 млн. Тоді як у Польщі на патентах заробляють €70 млн. Та й винахідникам більше подобається європейська процедура реєстрації.

У зв’язку із цим представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук зауважив, що сфері інтелектуальної власності не обійтися без стратегії, а її ринок не працюватиме без правосуддя. Тому, поспілкувавшись із кандидатами до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, він упевнився, що укомплектування інституції гряде за кілька місяців.

Обов’язок відібрати професіоналів у специфічній галузі лежить на Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Проте більшість кандидатів не має й половини необхідного досвіду. Єдина їхня перевага — неабияке бажання, яке, на думку експертів і є основним фактором відбору. Зрештою деякі кандидати, які стали членами Вищого антикорупційного суду, також не можуть похвалитися навіть кримінальною спеціалізацією.

Вочевидь, станом відбору суддів цікавився голова Касаційного господарського суд Богдан Львов. Він повідомив, що «кваліфікаційникам» залишилося перевірити кілька робіт майбутніх суддів апеляційної інстанції, і вони готові будуть уживати заходів для пришвидшення появи нового вищого спеціалізованого суду.

Це, на думку голови КГС, приведе до того, що в касаційної інстанції побільшає проваджень, пов’язаних із ІР. Утім, його цікавить вага справ, оскільки нині навіть у Верховному Суді розглядають примітивні справи про поцуплені етикетки на консервних банках.

Те, що без ІР-суду правова система аж ніяк не може обійтися, комусь може здатися дивним. Адже, як відзначив Б.Львов, у Сполучених Штатах 15 років роздумували над необхідністю створення цієї інституції та схилилися до думки, що вона не потрібна.

Специфічна корупція

Українські винахідники не поспішають повідомляти Укрпатент про свої геніальні ідеї. Їдуть-таки до США й чомусь до Російської Федерації, тим самим сприяючи розквіту економік цих далеко не бідних держав.

Постає запитання: чим вітчизняних дослідників відлякує свій патентодавець. Експерти вважають, що процедура видачі українських патентів не така, як в усьому цивілізованому світі.

До того ж, аби підтвердити своє право власності на винахід, потрібно спочатку розробити останній. Як правило, для цього світлим головам банально бракує фінансів. А винахідників, які нічого не тямлять у бізнес-сфері, часто обдурюють, хоч у них і високий рівень IQ. Так, недоброчесні інвестори надають дослідникам приміщення, кошти й усе, що їм потрібно, а натомість забирають усі права на їхні творіння.

Утім, є ще й не такі історії. Найбільшими осередками вагомих проривів у науці та техніці є університети. І якщо за кордоном їх уже ввели в комерційну структуру та створюють усі умови для реалізації ідей, то в нас їх, м’яко кажучи, недооцінюють. Єдині, хто дійсно цінує потенціал юних геніїв, — їхні викладачі, котрі, як свідчать очевидці, подекуди безсовісно крадуть відкриття й реєструють під своїм ім’ям. Але хто займатиметься складною справою, в якій потрібно довести, що ідея виникла в одній голові, а не в іншій, за сумнівну винагороду, яка, можливо, дістанеться в разі виграшу справи?

Є й позитивна, на перший погляд, ситуація з підтримкою новаторів-науковців. З недавнього часу Уряд готовий давати їм чимало коштів. Авторам на першому етапі реалізації їхніх ідей готові дати до 500 тис. грн., на другому — до 2 млн.

Крім цього, у винахідниках зацікавлені інвестори з Азербайджану, Сінгапуру та Китаю. Напевно, вони готові платити за технічні прориви в рази більше.

Тому винахідники — мотивовані, правники — майже готові до забезпечення належного їх захисту, а представники влади впевнені, що все налагодиться, коли з’явиться продумана національна стратегія розвитку інтелектуальної власності. А поки що навіть судова система не може забезпечити себе сучасною технікою, не кажучи вже про високі технології.