Закон і Бізнес


Численні та самостійні

Одна з найбільших адвокатур в Європі зможе і закон написати, і свій захист забезпечити


№25 (1427) 29.06—05.07.2019
ТАМАРА ВОЛІНА
1899

У Раді адвокатів України вважають, що спільнота правників повинна мати можливість самостійно розробляти профільний закон, визначати розмір гонорару в окремій категорії справ та не працювати на державу в борг.


Рекорди та новації

На сьогодні кількість адвокатів в Україні перевищила 50 тис. і продовжує зростати. Імовірно, що із запровадженням виключного права на представництво в судах уже до кінця року це число зросте до 70 тис. А потім і до 100 тис. Такий прогноз озвучив заступник голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Валентин Гвоздій під час засідання РАУ, яке відбулося в Одеській області.

За словами В.Гвоздія, українська адвокатура поступово наближається до того, щоб стати найбільшою в Європі. Це не лише предмет гордості, а й велика відповідальність. У РАУ переконані, що задля впорядкування роботи такої кількості правників самоврядні органи мають упроваджувати сучасні системи управління процесами на базі новітніх інформаційних технологій.

Наприклад, активно продовжуватиметься вдосконалення особистого онлайн-кабінету адвоката, який має прив’язку до профайлу в Єдиному реєстрі адвокатів. Цей сервіс дає можливість генерувати онлайн-ордери на надання правової допомоги, вносити деякі зміни до свого профайлу в ЄРАУ. Наразі кількість користувачів онлайн-кабінету сягає 6150 адвокатів. У РАУ розраховують на її істотне зростання, що вимагатиме від рад адвокатів регіонів збільшення кількості адміністраторів ЄРАУ.

Рада закликала відмовитися від консерватизму та сприяти запровадженню новацій.

Окрім ЄРАУ, вдосконалення стосуватимуться роботи комітетів та секцій НААУ. Їх робота буде скоординована через окрему онлайн-платформу (центр комітетів та секцій НААУ), а також «єдине вікно» сервісу для адвокатів. Воно з’явиться в офісі НААУ й надалі зможе передаватися як готове технологічне та управлінське рішення до регіональних органів адвокатського самоврядування.

Торкнуться новації і стажування. Положення про організацію та проведення стажування буде доповнене вимогою до стажера надати сертифікат про проходження онлайн-курсу стажера Раді адвокатів регіону.

Крім того, будуть запроваджені курси для керівників стажування, які включатимуть навчання методик викладання — за зразком тренінгів для тренерів.

Програмне наповнення нового курсу планується розробити до кінця року.

Також під час засідання РАУ було репрезентовано інноваційну платформу надання юридичних послуг Е-АДВОКАТ та юридичний портал RatioDecidendi.

Досягнення НААУ, РАУ в упровадженні інновацій вже встигли оцінити в Європі. За словами В.Гвоздія, іноземці зацікавлені у вивченні досвіду української адвокатури в цьому питанні.

Законодавча ініціативність

Окрім запровадження новацій, НААУ, РАУ не обійдуть увагою й нормативне регулювання. Наразі реформа української адвокатури є незавершеною, єдиним документом, який мав шанс на підтримку Верховної Ради, був законопроект №9055. Свого часу він став яблуком розбрату в адвокатському середовищі. Правники поділилися на 2 табори, один з яких виступав за підтримку проекту, а інший — проти. Противники документа були впевнені в тому, що його автори посягнули на незалежність адвокатури та намагалися завадити його прийняттю, заручившись підтримкою міжнародних інституцій.

Урешті проект був відкликаний у зв’язку з тим, що суб’єкт його подання втратив повноваження.

Утім, необхідність удосконалення профільного законодавства продовжує зберігатись. Ініціювати зміни, на переконання голови НААУ, РАУ Лідії Ізовітової, має сама адвокатура. Зокрема, на її думку, необхідно переглянути положення, що регламентують діяльність системи безоплатної правової допомоги.

На переконання Л.Ізовітової, за прикладом європейських країн адвокатура в Україні має дістати повноваження щодо організації та надання БПД. Так, в Іспанії модель БПД перебуває в управлінні адвокатури, а роль Міністерства юстиції зводиться лише до фінансування та діяльності комісії, яка визначає, чи відповідає особа критеріям отримувача такої допомоги. При цьому розподіл коштів відбувається за принципом: 30% — органам адвокатського самоврядування, 70% — самим адвокатам.

«У жодній країні Європи немає такої системи БПД, яка побудована в нас. Більше того, сьогодні побудована система надання консультацій відповідними центрами, де працюють не адвокати, а просто юристи. У жодній країні світу цього немає. Якщо в Німеччині є монополія адвокатури, то там монополія на все. Таких центрів, які фінансуються державою й надають правову допомогу, якість якої ми не маємо можливості оцінити, немає в жодній країні. Ми маємо передати консультаційну роботу цих центрів адвокатурі. Це наше завдання», — пояснила голова НААУ.

Очільники самоврядних органів розраховують на підтримку різних суб’єктів законодавчої ініціативи.

Борги за безоплатність

На користь необхідності реформування системи БПД свідчить і прикрий факт заборгованості держави перед «безоплатниками», що виникла в різних регіонах країни та загалом становить 100 млн грн. Про це повідомив голова комітету з питань БПД при НААУ Сергій Вилков.

Допоки зміни не внесені, захищати інтереси правників з адвокатським свідоцтвом у РАУ мають намір шляхом звернень. Найближчим часом вони будуть направлені до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Крім цього, РАУ звернеться до правоохоронних органів щодо нецільового використання бюджетних коштів у системі БПД.

Окрім захисту «безоплатників», РАУ потурбується і про гідну винагороду у справах, де адвокат представляє інтереси державного органу або органу адвокатського самоврядування. Рада повідомить Міністерству фінансів орієнтовний розмір гонорару таких правників. Рішення було прийнято у відповідь на численні запити державних органів стосовно суми нагороди для адвокатів, а також у зв’язку з останнім етапом виключного права адвокатів на представництво в судах.

Визначатиметься розмір гонорару шляхом опитування голів рад адвокатів регіонів. Вони мають запропонувати орієнтовні розміри винагороди та погодинної оплати адвокатських послуг. На основі цих даних Мінфін може запланувати видатки з державного бюджету на 2020 рік.

Право на копію

Не обійшли увагою в РАУ й практичний бік діяльності адвокатів. Зокрема, була розглянута проблема копій ордерів, які посвідчують повноваження адвокатів як представників. Підставою для обговорення стала ухвала Касаційного цивільного суду у справі №202/5348/18 про зміну порядку та способу стягнення аліментів.

КЦС дійшов висновку, що ордер, на відміну від довіреності, не зазначає обсягу повноважень, наданих адвокатові. Ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника, подається в оригіналі. Відповідність оригіналу копії може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи.

Рада вважає, що таке обґрунтування прямо суперечить положенням ст.62 Цивільного процесуального кодексу й закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, у законі передбачено, що адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо встановлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів. У ст.24 закону йдеться про те, що до адвокатського запиту додаються посвідчені правником копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Таким чином, право захисника посвідчувати копії документів, у тому числі й ордера, прямо передбачено в законі.

Під час обговорення вищезазначеної ухвали КЦС члени РАУ вказали на те, що вона створює перешкоди в доступі громадян до правосуддя, а також у провадженні адвокатської діяльності.

Крім того, вимога ВС про необхідність надання оригіналу ордера адвоката на підтвердження своїх повноважень фактично нівелює ідею електронного судочинства, оскілки в такому випадку суд за формальною ознакою (відсутність оригіналу ордера) зможе залишати скарги або позови без руху.

Разом із цим питанням було обговорено результати запровадження системи онлайн-генерації ордерів на надання правової допомоги. Низка відгуків про використання ордерів нового зразка потребує додаткового роз’яснення. У зв’язку із цим РАУ вирішила направити роз’яснення щодо ордера до Ради суддів та Державної судової адміністрації для подальшого поширення в судах різних інстанцій.