Закон і Бізнес


Слово під санкціями


№24 (1426) 22.06—28.06.2019
РОМАН ЧИМНИЙ
875

Чи може Верховна Рада ініціювати обмеження діяльності певних телерадіомовників, чиї оцінки не подобаються провладній більшості? Сьогодні Конституційний Суд почав з’ясовувати, що первинне: свобода слова чи політична доцільність.


На початку жовтня минулого року чимало галасу наробила постанова ВР «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №2589-VIII. Нардепи клопотали перед Радою національної безпеки та оборони щодо застосування санкцій до 7 юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, які провадять здійснюють діяльність у сфері телерадіомовлення. Зокрема, до переліку потрапили 2 опозиційні до тодішньої влади телеканали — «112» та NewsОne.

За місяць до КС надійшло подання, в якому оскаржується як можливість парламенту ініціювати застосування санкцій, так і процедура голосування за постанову. Щоправда, основний акцент зроблено не на захисті свободи слова як конституційної гарантії, а на процедурі голосування.

Як зазначено в поданні, за цю постанову проголосувало 229 нардепів, але когось не було в цей час у залі, і набрати необхідну кількість голосів допомогли «кнопкодави». За твердженням авторів подання, вони зафіксували щонайменше 6 таких випадків.

Крім того, парламентарі доводять, що ВР узагалі не наділена повноваженнями встановлювати вину в діях фізичних або юридичних осіб, зокрема констатувати наявність протиправних дій.

Зрозуміло, що майбутнє рішення КС матиме швидше суто теоретичний характер. Адже попередній склад РНБО не наважився втілити в життя парламентські рекомендації, а нові члени Ради навряд чи взагалі згадають про існування такої постанови.

Однак майбутнє рішення КС матиме значення з погляду конституційного контролю за процедурою ухвалення актів парламенту. Адже до цього часу єдиний орган конституційної юрисдикції якщо й згадував «кнопкодавство» як підставу для скасування закону, то в комплексі з іншими порушеннями Регламенту ВР. А в цій справі докази неперсонального голосування названі як самостійна й фактично єдина підстава для визнання акта неконституційним.

Що стосується перевищення повноважень, то постанову ВР можна розглядати як політичну заяву, що не має характеру нормативного акта. А в подібних оцінках Конституція нардепів не обмежує.

Водночас суддям КС випала гарна нагода, щоби виступити в ролі поборників свободи слова. Залишилося тільки скористатися цим, аби журналісти могли повідомити, що Суд захистив телеканали від тиску нардепів.